Рішення № 71167873, 13.12.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Справа № 915/1064/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 30.12.2016 № 01/96;

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 06.01.2017 № 40;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут,

54000, вул. 7-а Слобідська, 70 в/1, м. Миколаїв;

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва,

54056, пр. Миру, 62а, м. Миколаїв;

про стягнення грошових коштів у сумі 97260 грн. за порушення умов договору на постачання природного газу,

В С Т АН О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Миколаївгаз Збут предявлено позов до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі - КЕВ м. Миколаєва) про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 97260 грн. штраф за перевищення обсягу споживання природного газу, з посиланням на порушення КЕВ м. Миколаєва умов укладеного між ними договору від 02.02.2016 № 1141080TEJSB026 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (далі договір), з урахуванням додаткових угод до нього, а саме, споживання в січні 2017 року природного газу в обсязі більшому, ніж узгоджено сторонами в пункту 1.3 договору, у звязку з чим, на підставі п.п. 6.1, 6.2.3 договору, нараховано штраф у спірній сумі. ТОВ Миколаївгаз Збут також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати судовим збором позовної заяви.

За такими вимогами ухвалою суду від 13.10.2017 порушено провадження в даній справі.

КЕВ м. Миколаєва у відзиві від 31.10.2017 позов не визнало, стверджуючи, що змушено було порушити умови договору, так як кількість природного газу, необхідного для забезпечення військових частин, котрі утримуються КЕВ м. Миколаєва, у спірний період була більшою ніж та, яку відповідач мав право придбати на підставі ч. 1 ст. 2 та ч. 5 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі, яким передбачено, що розпорядники бюджетних коштів не мають права взяти зобовязання за господарськими договорами в розмірі, що перевищує 200000 грн. без проведення процедури державної закупівлі; дія попереднього договору закупівлі може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір від 02.02.2016 № 1141080TEJSB026 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, до котрого вносилися зміни та доповнення додатковими угодами № 1-7 (а.с. 10-22), згідно умов якого ТОВ Миколаївгаз Збут (постачальник) зобовязалося передати у власність КЕВ м. Миколаєва (споживача) у 2016 році природний газ в обсязі 2600 тис. куб. м, а споживач оплатити вартість газу в розмірах, у строки та в порядку, що визначені договором (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті відповідачем, визначається на межі балансової належності між оператором газорозподільної системи (ПАТ Миколаївгаз, оператор ГРМ) та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором газорозподільної системи та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) (п. 2.3 договору).

Місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж +/-5% (п. 2.4 договору).

Визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку. За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобовязаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобовязується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (п. 2.9 договору).

Розрахунки за поставлений відповідачу газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між сторонами (п. 3.1 договору).

Ціна, зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3 договору). Додатковими угодами №№ 1, 3, 5 визначалася така ціна газу: з 01.01.2016 7689,360 грн. з ПДВ; з 01.11.2016 8458,30 грн. з ПДВ; з 01.12.2016 8824,600 грн. з ПДВ.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4 договору). Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 цього Договору (п. 3.5 договору).

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3 договору).

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення (п. 11.1 договору).

Додатковою угодою № 7 до договору сторони погодили продовження дії договору на 2017 рік, а саме, на період, достатній для проведення процедури закупівлі січень 2017 року. Сторонами погоджено, що природного газу мав бути поставлений споживачу в січні 2017 року обсязі 346, 737 тис. куб. м., з урахуванням того, що такий обсяг не перевищує 20 % суми, визначеної у договорі, укладеної в попередньому році 3059818 грн. 65 коп. (п. 1 додаткової угоди № 7 до договору). Зазначений обсяг відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 та ч. 5 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі.

КЕВ м. Миколаєва у січні 2017 року фактично спожито природний газ в обсязі 456,952 тис. куб.м., що підтверджується відповідним актом від 31.01.2017 про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) природного газу (ас. 25); актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2017 № МКЗ00001196 в обсязі 346,737 тис. куб.м. на суму 3059818 грн. 65 коп. та № МКЗ00001324 в обсязі 110,215 тис. куб.м. на суму 972599 грн. 97 коп., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін, та не заперечується відповідачем.

Зазначений обсяг природного газу, спожитий відповідачем у спірний період, перевищує обсяг газу, узгоджений сторонами у додатковій угоді № 7 до договору, на 110,215 тис. куб.м. (456,952 тис. куб.м. - 346, 737 тис. куб.м.).

ТОВ Миколаївгаз Збут, з урахуванням споживання відповідачем у січні 2017 року природного газу з перевищенням підтвердженого обсягу споживання у зазначений період, нарахувало КЕВ м. Миколаєва, у порядку п. 6.2.3 договору, штраф за перевищення обсягу постачання газу у сумі 97260 грн., та звернулося до відповідача з актом-претензією від 28.08.2017 № МК2007-ПЯ-9643-0817 про сплату вищевказаного штрафу на протязі 20 днів з моменту отримання акту-претензії, проте КЕВ м. Миколаєва таку вимогу залишено без реагування.

За твердженням сторін, зазначену суму штрафу за перевищення узгодженого обсягу споживання природного газу в січні 2017 року ТОВ Миколаївгаз Збут дотепер не сплачено.

Чинним законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України, ст.712 ЦК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони.

Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно умов договору, споживач зобовязався дотримуватися дисципліни споживання газу, визначеної розділом 2 договору, а також Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (далі Правила) (п. 5.4.1 договору).

Пунктом 5.4.5 договору визначено обовязок споживача самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадку, зокрема, відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з постачальником.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність згідно договору та чинного законодавства (п. 6.1 договору).

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф - Vп) * Ц * К, де:

Vф обсяг фактично поставленого природного газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором;

Vп підтверджний обсяг газу на розрахунковий період;

Ц вартість газу за договором;

K коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до обєкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт дорівнює 1) (п. 6.2.3 договору).

Суд вважає, що узгоджена сторонами у пп.6.2.3 договору формула визначення штрафу фактично є визначенням збитків, заподіяними постачальнику споживанням природного газу в більших обсягах, ніж передбачено договором. Такий висновок випливає з того, що законодавством штраф визначено як неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч.2 ст.549 ЦК України), а зазначеними вище Правилами визначено: 1. Відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обєм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою

В = (Vф - Vп) x Ц х K,

де:

Vф обєм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;

Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;

K - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5. ( пп. 2 п. 1 розділу VI Порядок відшкодування збитків та вирішення спорів Правил).

Отже, штраф, про стягнення котрого просить позивач, є збитками, заподіяними відповідачем перевищенням у січні 2017 року споживання узгодженого у договорі обсягу підлягаючого постачанню природного газу.

Суд погоджується з поданим позивачем розрахунком збитків у сумі 97260 грн. ((Vф 456,952 тис.куб.м. Vп 346,737 тис.куб.м.) * Ц 8824,600 грн. * К 0,1), і визнає, що вищевказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Суд відхиляє доводи відповідача про безпідставність позовних вимог так як зазначені у відзиві на позов обставини не можуть бути визнані підставою для звільнення від відповідальності за порушення істотних умов договору і від відшкодування збитків, заподіяних позивачу внаслідок такого порушення умов договору.

Ураховуючи викладене, суд визнає позов ТОВ Миколаївгаз Збут підлягаючим задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача.

Отже, витрати ТОВ Миколаївгаз Збут на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 18.09.2017 № 110 у сумі 1600 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок КЕВ м. Миколаєва.

У судовому засіданні 13.12.2017, згідно ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82 85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, 54056, пр. Миру, 62а, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 08029523, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут, 54000, вул. 7-а Слобідська, 70 в/1, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 39589483, грошові кошти у сумі 97260 (девяносто сім тисяч двісті шістдесят) грн. 18 коп. збитки, заподіянні перевищенням споживання обсягу природного газу, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 18.12.2017.

Суддя Ю.М. Коваль.