Рішення № 71167769, 13.12.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017р. Справа № 914/3312/15

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Іванчук С.В., суддів Фартушок Т.Б. та Стороженко О.Ф., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши матеріали справи за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

до відповідача: Релігійної громади Української церкви Київського патріархату Франківського району м. Львова, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Львівсько-Сокальської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, м. Львів

про стягнення 50486,22 грн. заборгованості та повернення нежитлових приміщень

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Релігійної громади Української церкви Київського патріархату Франківського району м. Львова за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Львівсько-Сокальської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату про стягнення 50486,22грн. заборгованість за фактичне використання майна площею 341,1кв.м., розташованого в будівлі №107 по генплану за адресою: м.Львів, вул.Княгині Ольги, 5, в/м №1 та зобов’язати звільнити і повернути за актом прийому-передачі зазначених нежитлових приміщень.

07.09.2016р. позивачем подано через канцелярію суду (вх. №35878/16 від 07.09.2016р.) заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що 50486,22грн. заборгованості за фактичне використання майна, яку позивач просить стягнути з відповідача, є неустойкою, нарахованою у подвійному розмірі орендної плати за користування майном після припинення договірних відносин.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.09.2016 року у справі №914/3312/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2016 року у справі №914/3312/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 року у справі № 914/3312/15 касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року та рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2016 року скасовано, і справу №914/3312/15 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.06.2017р. прийнято справу до розгляду та призначено її розгляд на 11.07.2017р. З метою повного і всестороннього з’ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, у зв’язку із необхідністю додаткового дослідження обставин справи, які мають значення для розгляду справи по суті, та надання можливості сторонам надати додаткові докази по справі та забезпечити явку повноважних представників, ухвалою суду від 11.07.2017 року розгляд справи відкладено на 25.07.2017 року.

Враховуючи повторну неявку представників відповідача та третьої особи, у зв’язку із закінченням строків розгляду спору, у зв’язку із необхідністю подання доказів у справі, які мають значення для розгляду спору по суті, а також враховуючи ту обставину, що справа є складною, потребує додаткового дослідження та оцінки доказів по справі, з метою повного і всестороннього з’ясування усіх обставин спору, ухвалою суду від 25.07.2017р. призначено колегіальний розгляд справи №914/3312/15 у складі трьох суддів.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області та згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.07.2017р., проведено автоматизований розподіл та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Іванчук С.В., суддя Запотічняк О.Д. та суддя Горецька З.В. Ухвалою суду від 27.07.2017р. прийнято справу №914/3312/15 до розгляду колегіально та призначено на 20.09.2017р.

В зв’язку з перебуванням судді Горецької З.В. на семінарі, 20.09.2017р. за розпорядженням керівника апарату господарського суду Львівської області протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів було проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №914/3312/15, в результаті якого визначено суддю Фартушок Т.Б. Ухвалою суду від 20.09.2017р. з метою повного і всестороннього з’ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності та надання можливості сторонам надати додаткові обґрунтування та заперечення щодо заявленого позову, у зв’язку з введенням в склад колегії нового члена колегії, розгляд справи відкладався на 31.10.2017р.

З метою повного і всестороннього з’ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи неявку в судове засідання сторін та невиконання ними в повному обсязі вимог попередніх ухвал суду, ухвалою суду від 31.10.2017 року розгляд справи відкладався на 20.11.2017р.

В зв’язку з перебуванням судді Запотічняк О.Д. у відпустці, 20.11.2017р. за розпорядженням керівника апарату господарського суду Львівської області протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів було проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №914/3312/15, в результаті якого визначено суддю Стороженко О.Ф. Ухвалою суду від 20.11.2017 року розгляд справи відкладався на 06.12.2017 року.

З метою повного і всестороннього з’ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи неявку в судове засідання представників відповідача та третьої особи та невиконання ними в повному обсязі вимог попередніх ухвал суду, ухвалою суду від 06.12.2017р. розгляд справи відкладався на 13.12.2017р.

В судове засідання 13.12.2017р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити.

В судове засідання 13.12.2017р. третя особа явки повноважного представника не забезпечила, вимоги ухвал суду не виконано, позовні вимоги не оспорено, письмового відзиву не надано. Причини неявки суду не повідомлено, хоча третю особу було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції про надіслання рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та повідомленнями про вручення поштових відправлень №7900512617944, №7900512656737, №7900512991978, №7900512726158, №7900512814553, №7900512850096. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від третьої особи, станом на 13.12.2017р. не поступало.

В судове засідання 13.12.2017р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконано, позовні вимоги не оспорено, письмового відзиву не надано. Причини неявки суду не повідомлено, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції про надіслання рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та поштовими конвертами із повідомленнями про вручення, які надіслано відповідачу за адресою: 79000, АДРЕСА_1 та які повернуті на адресу суду із довідками органу поштового зв’язку «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення», «за закінченням терміну зберігання»; та поштовим конвертом із повідомленням про вручення, яке надіслано відповідачу за адресою: 79044, м. Львів, вул.Княгині Ольги буд. 1-5 та який повернутий на адресу суду із довідкою органу поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання» і повідомленнями про вручення поштових відправлень №7905308291705, №7904408402052, №7904408405850. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 13.12.2017р. не поступало.

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.07.2017р. місцезнаходженням юридичної особи відповідача – Релігійної громади Української церкви Київського патріархату Франківського району м. Львова є: 79060, АДРЕСА_2. В процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.09.2017р. юридична особа відповідача змінила найменування з Релігійної громада Української церкви Київського патріархату Франківського району м. Львова на Релігійну громаду Української православної церкви Київського патріархату парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м.Львова, та змінилось місцезнаходження на: 79044, м. Львів, вул.Княгині Ольги буд. 1-5.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що ухвали суду від 21.06.2017р., від 11.07.2017р., від 27.07.2017р., від 20.09.2017р., від 31.10.2017р., від 20.11.2017р. та від 06.12.2017р. надіслано за адресами зазначеними у Витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак відповідача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов’язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Суд зазначає, що за період нового розгляду справи, представники відповідача та третьої особи в судові засідання не з’явились, розгляд справи неодноразово відкладався, доказів витребуваних судом чи інших документально обґрунтованих заперечень чи пояснень суду станом на 13.12.2017р. суду не представлено, обґрунтувань поважності причин не подання документів суду не надано, жодних клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду станом на 13.12.17р. не поступало. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

18.03.2002 року між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (орендодавець) та Релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату Франківського району міста Львова (орендар) укладено договір оренди №50/2002/ГоловКЕУ, відповідно до п.1.1. якого, орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 341,1 м2, в будівлі №107 по генплану, за адресою: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5, що знаходяться на обліку Львівської КЕЧ району, вартість яких визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна і становить 109488,00 грн. без врахування ПДВ (станом на 31.07.2001 року).

Відповідно до п.2.3. договору, названі в п.1.1. приміщення орендодавець передає орендарю під культову споруду.

Згідно із п.2.1 договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002р. момент користування орендованим майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.

На виконання умов договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002р. позивачем передано відповідачу нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5, побудови 1986 року, військового містечка №1, загальною площею 341,1 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду від 18.03.2002р. (копію акту прийому-передачі від 18.03.2002р. долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 3284,64грн. за рік (без індексів інфляції і ПДВ). Орендна плата за базовий місяць оренди (жовтень 2001 року) розраховується згідно з додатком №4 до цього договору та складає 274,81грн. (без ПДВ).

Пунктом 5.2 договору №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002р. встановлено, що відповідач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати внесення орендної плати.

Даний договір діє з 18.03.2002 року по 18.03.2007 року строком на 5 років (п.10.1. договору №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002р.).

Згідно із 10.3. договору №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002р. зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом місяця. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.

Пунктом 10.7. договору №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002р. сторони дійшли згоди, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або про зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Підстави припинення договору оренди перелічено у п.10.9. договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002р., зокрема, достроково по обопільній згоді сторін або за рішенням господарського суду.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2013 року у справі №914/1746/13 за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Релігійної громади Української церкви Київського патріархату Франківського району про розірвання договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ від 18 березня 2002 року та стягнення орендної плати в розмірі 36569,72 грн. позовні вимоги задоволено, розірвано договір оренди нежитлових приміщень, загальною площею 341,1 кв.м., №50/2002/ГоловКЕВ від 18 березня 2002 року розташованих на території військового містечка №1 у будівлі 107 по генплану за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 5, який укладений між Головним квартино-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Релігійною громадою Української церкви Київського патріархату Франківського району. Дане судове рішення від 11.06.2013 року у справі №914/1746/13 набрало законної сили 30.07.2013р.

У зв'язку із розірванням договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002 року та неповерненням орендованого нерухомого майна орендарем, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача неустойки у подвійному розмірі орендної плати за користування майном після закінчення строку договору в сумі 50486,22грн. та зобов'язання звільнити та повернути за актом приймання-передачі нежитлові приміщення.

За частиною другою статті 2 та статтею 318 ЦК України держава є учасником цивільних відносин та одним із суб'єктів права власності.

У державній власності перебуває майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша, друга статті 326 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військовим вважається державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

Правовий режим вільного у цивільному обороті військового майна має аналогічний характер з правовим режимом інших видів державного майна, зокрема у сфері орендних відносин, якщо інше не передбачене законом.

Сферу орендних відносин, предметом яких є державне та комунальне майно, врегульовує Закон України "Про оренду державного та комунального майна", у частині третій статті 1 якого передбачено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України". У статті 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" (в редакції чинній на момент спірних відносин) встановлено, що військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Забороняється надання в оренду озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки. Передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України. Оцінка вартості майна, що підлягає передачі в оренду, проводиться комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міністерства оборони України або іншого органу військового управління та Фонду державного майна України чи його регіонального відділення (представництва) за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Акт оцінки майна, яке передається в оренду, погоджується з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням (представництвом) і затверджується Міністерством оборони України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зазначено в угодах №50-1/2011/КЕВ від 01.04.2011 року та №50-2/2011/КЕВ від 31.12.2011 року (п.1.1. договорів), орендоване майно площею 341,1кв.м., яке розташоване в будівлі №107 по генплану за адресою: м.Львів, вул.Княгині Ольги, 5, військове містечко №1 є військовим майном. Доказів того, що передане в оренду нерухоме майно є культовою спорудою не представлено.

Листом №3/11-7449 від 28.12.2001р. РВ ФДМ України по Львівській області повідомлено Львівській КЕЧ району, що відділом оренди РВ ФДМУ у Львівській області розглянутий пакет документів (проект договору оренди, розрахунок орендної плати за базовий місяць) щодо передачі в оренду релігійній громаді Української православної церкви Київського патріархату Франківського району м.Львова нежитлових приміщень заг.пл. 341,1кв.м., що розташоване за адресою: м.Львів, вул.Кн.Ольги, 5 та знаходиться на обліку КЕЧ району. Даним листом РВ ФДМ України по Львівській області надано ряд повідомлень-роз’яснень, зокрема щодо розрахунку орендної плати зазначено, що розрахунок орендної плати, який складає 274,81грн. за базовий місяць оренди (жовтень 2001р.) відповідає вимогам Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95р. №786 (із змінами та доповненнями) і може бути застосований для визначення розміру орендної плати за перший місяць оренди при умові дотримання шестимісячного терміну з дати проведення експертної оцінки до дати укладення договору оренди.

01.04.2011 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (орендодавець) та Релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату Франківського району міста Львова (орендар) укладено додатковий договір оренди №50-1/2011/КЕВ. За умовами цього договору орендодавець здав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, вартість якого визначена на 31.07.2001 року за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 109488,00 грн. Відповідно до п.10.1. вказаного договору, даний договір діяв до 30.12.2011 року.

Позивачем долучено до матеріалів справи лист РВ Фонду державного майна України по Львівській області від 08 січня 2012р. №1103-00358 адресовний КЕВ м.Львова, в якому зазначено, що регіональне відділення розглянуло звернення КЕВ м.Львова від 03.01.2012р. та погоджує розрахунок орендної плати за перший (базовий) місяць (листопад 2011) в сумі 2440,35грн з метою використання приміщення для розміщення релігійної організації та начальником РВ ФДМ по Львівській області 18.01.2012р. погоджено розрахунок плати за базовий місяць оренди війського нерухомого майна що перебуває на балансі КЕВ м.Львова в розмірі 2440,35грн., копія розрахунку долучена до матеріалів справи. Як вбачається із даного листа РВ ФДМ України по Львівській області погодило Львівській КЕЧ передачу в оренду релігійній громаді Української православної церкви Київського патріархату Франківського району м.Львова нежитлові приміщення загальною площею 341,1кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Кн.Ольги, 5 із розрахунком за базовий місяць оренди війського нерухомого майна що перебуває на балансі КЕВ м.Львова в розмірі 2440,35грн..

31.12.2011 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (орендодавець) та Релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату Франківського району міста Львова (орендар) укладено додатковий договір оренди №50-2/2011/КЕВ.

Відповідно до умов п.1.1-1.3 договору №50-2/2011/КЕВ від 31.12.2011р. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 341,1 кв.м. в будівлі № 107 військового містечка № 1 (далі - майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, розташоване за адресою: м Львів, вул. Кн.Ольги, 1-5, вартість якого визначена на 31.10.11р. за незалежнок оцінкою та становить 456 135,00грн.(безПДВ). Склад орендованого майна згідно з актом інвентаризації. Назване в п. 1.1 нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення культової споруди ( релігійної організації на площі, що не використовується для проведення підприємницької діяльності).

За умовами п.3.2 договору №50-2/2011/КЕВ від 31.12.2011р. орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (листопад 2011року) на рівні 2 590,84грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі-Методика), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2011р.)- 2440,35грн. (додаток№6).

Згідно із п. п.10.1, 10.12. договору №50-2/2011/КЕВ від 31.12.2011р. даний договір діє з моменту підписання до 29.12.2014 року. Взаємовідносини сторін не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави стверджувати, що законодавець розмежовує поняття продовження дії договору та укладення договору на новий термін.

Враховуючи вищенаведене, та те що договори від 01.04.2011 та від 31.12.2011р. на відміну від договору №50/2002/ГоловКЕВ від 18.03.2002 року, укладено між орендодавцем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова та орендарем - Релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату Франківського району міста Львова, містять інші умови, щодо розміру орендної плати 2590,84грн. за базовий місяць (листопад 2011), новий термін дії договору, а саме з 31.12.2011р. по 29.12.2014р., суд приходить до висновку що сторонами укладено договори найму на новий термін відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Дана обставина також підтверджується, позицією викладеною у листах після набрання рішенням від 11.06.2013 року у справі №914/1746/13 законної сили про розірвання договору №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002 року. Так, зокрема у листі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління №303/23/1/3353/1159 від 01.09.2015р., зазначається що термін договору оренди закінчився 29.12.2014р., також у листах №5925 від 18.11.2014р. та №190 від 14.01.2015р. у яких позивач повідомляє відповідача про те що договір оренди №50/2002 від 18.03.2002р. закінчився 29.12.14року та у зв’язку із даною обставиною просить повернути майно.

Відтак, за даних обставин позивач, після прийнятого рішення від 11.06.2013 року у справі №914/1746/13, яке набрало законної сили 30.07.2013р., про розірвання договору оренди №50/2002/Голов КЕУ від 18.03.2002року, констатує чинність орендних відносин сторін, визначених договором №50-2/2011/КЕВ від 31.12.2011р, щодо спірного об’єкта оренди із терміном дії до 29.12.2014р.

Відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається із змісту листів №5925 від 18.11.2014р. та №190 від 14.01.2015р. позивач зазначає про припинення терміну дії договору №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002 року, та в матеріалах справи відсутні докази звернення орендодавця до орендаря про повернення майна у зв»язку із припиненням дії договору оренди №50-2/2011/КЕВ від 31.12.2011р. протягом місяця після закінчення терміну його дії, відтак дія даного договору є продовженою на той самий термін і на тих самих умовах.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно із статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

За умовами ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на вищевикладене, та те, що орендні правовідносини між сторонами не припинено, у відповідача не настав обов`язок повернути орендоване приміщення, а відтак відсутні правові підстави для сплати відповідачем неустойки, передбаченої ч.2 ст.785 ЦК України, за неповернення такого майна орендодавцю.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та підлягають відмові.

Судові витрати віднести на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.12.2017р.

Головуючий суддя Іванчук С.В.

Суддя Стороженко О.Ф.

Суддя Фартушок Т.Б.