Ухвала суду № 71161474, 18.12.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18745/17

Кримінальне провадження1-кс/522/23765/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Одеса

Слідчий судя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

при секретарі Константиновій Х.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_2 про встановлення обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, «Радужний» масив, житлового масиву «Ульянівка»АДРЕСА_1, начальника управління матеріально-технічного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових №42017160690000101 від 26.08.2017 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Чорного О.Д.,

адвоката - ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 березня 2017 року ОСОБА_3 призначено на посаду начальника управління матеріально-технічного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі Управління).

Крім того, 31 травня 2017 року ОСОБА_5 призначено на посаду головного спеціалісту відділу речового та продовольчого забезпечення Управління.

Згідно ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу», основними обов'язками державних службовців є забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції згідно положень Конституції та інших актів законодавства України; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 3, ст. 22, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» субєктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби. Зазначені особи зобовязані вживати невідкладно заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди визначені ст. 24 цього Закону.

19 квітня 2017 року наказом №106/ОД Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України затверджено положення про управління матеріально-технічним забезпеченням Південного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції, відповідно п. 2.2. основними завданнями якого визначено організація своєчасного і повного забезпечення державних установ ресурсами для потреб особового складу та осіб, які тримаються в підпорядкованих державних установах Південного міжрегіонального управління.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, будучи керівниками структурних підрозділів органу виконавчої влади, відповідно до ч. 1 Примітки до ст. 364 КК України, є службовими особами, оскільки постійно здійснюють функції представників влади, а також постійно обіймають посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

В силу наявного досвіду роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України ОСОБА_3 та ОСОБА_5, достовірно знали та розуміли, що Законом України «Про запобігання корупції» визначено, що посадові особи юридичних осіб публічного права є субєктами відповідальності за корупційні правопорушення та їм заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та повязані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Зазначені особи зобовязані вживати невідкладно заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди визначені ст. 24 вказаного Закону.

Проте, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб, вчинили корупційний злочин за наступних обставин.

Фізична особа підприємець ОСОБА_6 здійснює свою підприємницьку діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі, на зайняття якої уповноважила чоловіка своєї дочки громадянина ОСОБА_7 представляти її інтереси, у тому числі вести перемовини щодо укладення договорів від імені ОСОБА_6 на підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності.

В один з днів червня 2017 року, більш точний час досудовим слідством наразі не встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 висунули ОСОБА_7 вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі половини від отриманого ним прибутку за кожний договір купівлі-продажу продуктів харчування укладений з ФОП «Павлюченко», а також за подальше укладення відповідних договорів поставки харчування у майбутньому саме з ФОП «Павлюченко». Тоді ж, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пригрозили, використовуючи своє службове становище, надані повноваження та владу, вчинити дії щодо розірвання усіх договорів з ФОП «Павлюченко», у разі невиконання ОСОБА_7 вказаних протиправних вимог.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 умисно створили умови, за яких ОСОБА_7 вимушений задовольнити їх протиправні вимоги та надавати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Так, 26 вересня 2017 року близько 10-ї години в буфеті держаної установи «Одеська установа виконання покарань №51» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, ОСОБА_5, діючи з єдиним умислом за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, одержав від ОСОБА_7 першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 400 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 26 вересня 2017 року складало 10 524 грн.) за вчинення та не вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 наведених вище дій з використанням наданої ним влади та службового становища.

5 жовтня 2017 року близько 12-ї години в службовому кабінеті № 05 Управління за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9, ОСОБА_3, діючи з єдиним умислом за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, одержав від ОСОБА_7 другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 5 тисяч гривень та 100 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 5 жовтня 2017 року складало 2 680 грн.) за вчинення та не вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 наведених вище дій з використанням наданої ним влади та службового становища.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, будучи службовими особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб, вимагали та одержали від ОСОБА_7 у два прийоми 26.09.2017 та 05.10.2017 неправомірну вигоду загальною сумою 5 тисяч гривень та 500 доларів США (що за курсом НБУ становить 13 204 гривень) за не перешкоджання підприємницькій діяльності останнього щодо поставки продуктів харчування та укладання відповідних договорів поставки у майбутньому, тобто за вчинення та не вчинення в інтересах ОСОБА_7, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої ОСОБА_3 та ОСОБА_5 влади та службового становища, поєднане з вимагання цієї неправомірної вигоди.

5 жовтня 2017 року ОСОБА_3 було затримано працівниками військової Південного регіону України в порядку ст. 208 КПК України та його злочинну діяльність припинено.

06 жовтня 2017 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

У теперішній час, предявлена ОСОБА_9 підозра обґрунтовується зібраними по кримінальному провадженню та наданими разом з клопотанням доказами, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, протоколом огляду мобільного телефону від 05.10.2017 протоколом обшуку транспортного засобу, протоколом добровільної видачі грошових коштів, що використовуються та протоколом огляду та вручення грошових коштів, що використовується під час проведення слідчих дій від 26.09.2017, протоколом добровільної видачі грошових коштів, що використовуються та протоколом огляду та вручення грошових коштів, що використовується під час проведення слідчих дій від 05.10.2017, протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

У звязку із цим, прокурор звернувся з клопотанням до слідчого судді для продовження строків обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_3

06.10.2017 року підозрюваному ОСОБА_3 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси Івановим В.В. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави, як запобіжного заходу у розмірі 1200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень.

У разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_13 покладено обовязки строком на 2 місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

13.10.2017 року апеляційним судом Одеської області залишено без змін ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 06.10.2017 року.

23.10.2017 року за ОСОБА_3 внесено заставу, визначену ухвалою Приморського районного суду м.Одеси у розмірі 1200000 гривень.

27.11.2017 року постановою заступника військового прокурора Південного регіону України строк досудового розслідування продовжено до 06.01.2018 року.

29.11.2017 року старшим слідчим військової прокуратури Південного регіону України було подано клопотання слідчому судді про продовження строку дії обовязків, проте через перебування підозрюваного ОСОБА_3 на лікарняному, судові засідання з розгляду вказаного клопотання були відкладені, проте, станом на 04.12.2017 року підозрюваний ОСОБА_3 ще перебував на лікуванні, а строки обовязків сплили.

Підставою до застосування обовязків є ризики,, передбачені ст..177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може чинити тиск на свідків, знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей чи документів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У звязку із цим, прокурор звернувся з клопотанням до слідчого судді про встановлення обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_3

Прокурор в судовому засіданні підтримав своє клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може чинити тиск на свідків, знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей чи документів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, так як ОСОБА_3 працює і йому необхідно їздити у відрядження за межі м.Одеси.

Підозрюваний ОСОБА_3 повністю підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та надані матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, захисника, підозрбваного, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від пяти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, не одружений, тому є ризики того, що підозрюваний може тиснути на свідків, знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей чи документів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вина підозрюваного ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, протоколом огляду мобільного телефону від 05.10.2017 року, протоколом обшуку транспортного засобу, протоколом добровільної видачі грошових коштів, що використовуються та протоколом огляду та вручення грошових коштів, що використовується під час проведення слідчих дій від 26.09.2017 року, протоколом добровільної видачі грошових коштів, що використовуються та протоколом огляду та вручення грошових коштів, що використовується під час проведення слідчих дій від 05.10.2017 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

На теперішній час не зменшились заявлені під час обрання їй запобіжного заходу ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може чинити тиск на свідків, знищити, сховати, спотворити будь-яку з речей чи документів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, залишились, а також, приймаючи до уваги, що обставини, які стали підставами для покладення на ОСОБА_3 обовязків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України, продовжують існувати, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність встановлення ОСОБА_3 обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до закінчення строку досудового розслідування, а саме до 06.01.2018 року.

Керуючись ст. ст. 84 -89, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_2 - задовольнити.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до закінчення строку досудового розслідування, тобто до 06.01.2018 року, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в розумні строки;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора чи суду з міста ОСОБА_7.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави припиняє свою дію 06.01.2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

18.12.2017