Вирок № 71158846, 21.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 134/890/17

Провадження №11-кп/772/1446/2017

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Вінниця

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

судів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «21» грудня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12017020190000110 від 10.03.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_5,

народження 1994 року 12 місяця 22 дня,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1

Вінницької області,

українця, громадянина України, не працюючого

в силу ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_5

захисника адвоката: ОСОБА_6

законного представника

потерпілої ОСОБА_7 : ОСОБА_8

за апеляційною скаргою законного представника потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2017 року, -

В с т а н о в и в:

Вироком Бершадського районного суду Віницької області від 10 жовтня 2017 року ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання за ч.1 ст. 187 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки .

Відповідно п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_5 обовязки:

-періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішена доля речових доказів.

Судом встановлено, що 09 березня 2017 року близько 15 год. 50 хв. ОСОБА_5, перебуваючи неподалік Крижопільського професійного будівельного ліцею, який розташований за адресою: Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чабанюка, 7, побачив раніше йому незнайому неповнолітню ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2, яка йшла по вул. Соборній додому тримаючи в руці мобільний телефон, розмовляла по ньому. В цей час у ОСОБА_5 винник умисел на заволодіння майном неповнолітньої ОСОБА_7, а саме: мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy» J7. ОСОБА_5 схилив голову донизу та почав рухатися за ОСОБА_7 по вул. Соборній. Коли остання закінчила розмову по телефону та залишивши його у правій руці йшла у заданому напрямку. ОСОБА_5 дійшов за ОСОБА_7 від вул. Соборна до вул. Островського та пересвідчившись в тому, що навколо немає нікого і за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до ОСОБА_7 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, вчинив напад на неповнолітню ОСОБА_7 шляхом застосування фізичного насильства, небезпечного для життя особи, піднявши рукою із землі камінь, вдарив ним ззаду по голові ОСОБА_7, від чого остання впала на землю. Після чого, ОСОБА_5 вихопив у неї мобільний телефон, однак остання почала кричати та ОСОБА_5, відкинувши телефон від себе приблизно на метр, схопив ОСОБА_7 правою рукою за шию, а лівою утримував її руки з метою подолання опору останньої. В свою чергу, ОСОБА_7 нанесла ногою один удар в пах ОСОБА_5, після чого, останній її відпустив та втік, а ОСОБА_7, забравши телефон із землі, побігла додому.

Ушкодження у неповнолітньої ОСОБА_7 спричинили розлад здоров 'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні/21 день і за своїми ознаками відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Не погодившись із вироком суду законний представник потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування вироку Бершадського районного суду Вінницької області від 10.10.2017 року відносно ОСОБА_5 в частині признаного покарання , а саме застосування ст. 75 КК України, в звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок мякості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 міру покарання у виді позбавлення волі.

Свої вимоги законний представник потерплої мотивувала тим, що суд ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_5 не достатньо врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення особу винного , суд першої інстанції не взяв до уваги думку потерпілої та її законного представника, які наполягали на суворому покаранні , крім того судом не взято до уваги поведінку обвинуваченого, його негативні характеризуючи дані, зазначені у висновках судово психіатричних експертиз, а саме те, що ОСОБА_5 характеризується агресивністю схильність до вчинення правопорушень з нанесенням тілесних ушкоджень, неодноразово кидався камінням та бив перехожих тощо.

Також ОСОБА_5, як зазначила в своїй апеляційній скарзі законний представник потерпілої ОСОБА_8 , ніде не працює, не навчається., суспільно корисною працею не займається.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_6 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та вважають вирок суду першої інстанції законним, законного представника потерпілої- Ратушняк Т.М., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, міркування прокурора про незаконність вироку щодо ОСОБА_5 в частині призначення покарання та підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі представника потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга законного представника потерпілої підлягає до задоволення.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу(розбій) є обґрунтованими.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 187 КК України - є правильною та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Кримінальне провадження розглядалась відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи , які ніким не оспорювались.

Частиною третьою ст.349 КПК України передбачено право суду, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Судом першої інстанції зясовувалось чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також розяснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині визнав в повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України підтверджується показам обвинуваченого, потерпілої, , дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Оскільки правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 в апеляційній скарзі не оспорюється, тому вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Стаття 370 КПК Українипередбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, в тому числі і в частині призначення покарання.

Відповідно дост. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідност. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Відповідно до вимогст. 65 КК Українита роз'яснень, що містяться в п. 1.9Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди при призначенні покарання зобов'язані враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також згідно ч. 2ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.

Відповідно дост. 409 КПК Українипідставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Апеляційний суд вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_5 суд в достатній мірі не дотримався вказаних вимог закону, не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме не враховано те, що обвинувачений скоїв злочин повязаний із застосуванням насильства щодо неповнолітньої, злочин скоєно ним у громадському місці, ОСОБА_5 ніде не працює , суспільно - корисною працею не займається, що свідчить про його небажання стати на шлях виправленнята схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи сукупність вказаних обставин, а також думку законного представника потерпілої та потерпілої, апеляційний суд вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання у виді звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, не відповідає тяжкості скоєного та особі обвинуваченого внаслідок мякості, а тому вирок в частині покарання підлягає скасуванню з призначенням покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п.2, 4 ч.1ст.420 КПК Українисуд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання, неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга законного представника потерпілої підлягає до задоволення, а вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначення обвинуваченому покарання з постановленням в цій частині нового вироку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 414, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу законного представника потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 - задовольнити.

Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_5 за ч.1 ст. 187 КК України скасувати у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого, постановити свій вирок.

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

В решті вирок щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати, з моменту звернення вироку до виконання.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно з оригіналом: