Постанова № 71156077, 14.12.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13346/17

Провадження № 2-а/643/472/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Харченко А.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, в якому просить зобовязати нарахувати державну соціальну допомогу інваліду з дитинства ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 року по 14.02.2017 року та виплатити їй, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначені суми державної соціальної допомоги, які належали інваліду з дитинства ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю у сумі 13644,8 грн. В обґрунтування позову зазначає, що у її чоловіка залишилася недоотримана державна соціальна допомогу інвалідам з дитинства, для отримання цих виплат їй, як спадкоємцю, нотаріусом було зроблено запит до відповідача для визначення суми недоотриманих чоловіком виплат. На що відповідачем було повідомлено про неможливість здійснення виплат з посиланням на п.6.4 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерством фінансів України, Міністерством охорони здоровя України від 30.04.2002 року № 226/293/169. Пункт 6.4. передбачає призначені суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, які належали інваліду з дитинства і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які згідно із законодавством належать до кола осіб, забезпечуваних пенсією у зв'язку із втратою годувальника. Однак батьки і чоловік (дружина), а також родичі, які проживали разом з інвалідом з дитинства на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не входять у коло забезпечуваних пенсією у зв'язку із втратою годувальника. Державна соціальна допомога виплачується зазначеним особам за повний місяць, в якому настала смерть інваліда з дитинства, незалежно від дати його смерті. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда. Її чоловік помер 14.02.2017 року, до відповідача вона звернулася 14.06.2017 року, тобто до спливу 6 місяців. Згідно статті 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 травня - 1312 гривень, (згідно п. 4.10 Порядку прожитковий мінімум визначаємо на дату виплати). ЇЇ чоловік не отримував допомогу упродовж 13 місяців з 01.04.2016 року по день смерті 14.02.2017 року, тобто 13*1312*80 % =13644,8 грн.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно з ст. 183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню у порядку скороченого провадження. При цьому суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Судом встановлено, що 31.07.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Управління з заявою про призначення допомоги як інваліду з дитинства II групи. Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам» рішенням про призначення допомоги інвалідам від 09.09.2014 року було призначено допомогу з 01.08.2014 року довічно.

Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 було затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до цього порядку ОСОБА_2, який був зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, було видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 27.10.2014 року за місцем фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-УІІ, розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 № 588-р «Питання соціального забезпечення громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції», Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 01.10.2014 р. № 505, постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 79 «Деякі питання оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції», доручення Управління Служби безпеки України в Харківській області від 24.02.2016 р. № 70/8-2777, наказом адміністрації Московського району Харківської міської ради № 25 від 25.02.2016 року було створено районну робочу групу щодо перевірки фактичного місця перебування внутрішньо переміщених осіб.

При обстеженні матеріально-побутових умов сімї (акт від 03.03.2016 року) було виявлено що за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 не проживав.

Керуючись ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», наказом начальника управління від 12.03.2016 р. № 20 (протокол № 3 від 11.03.2016 року) була зупинена дії довідки ОСОБА_2, у звязку з чим виплату допомоги було припинено з 01.04.2016 року.

Після 01.04.2016 року ОСОБА_2 не звертався до управління з заявою про поновлення виплати допомоги.

З 14.06.2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» якою було затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Відповідно до цього Порядку рішення про призначення (відновлення) соціальних виплат приймається комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 12 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами розгляду подання з урахуванням акту обстеження матеріально-побутових умов сімї комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати.

Відповідно до п. 6.4 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України 30.04.2002 р. № 226/293/169, призначені суми державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, які належали інваліду з дитинства і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які згідно із законодавством належать до кола осіб, забезпечуваних пенсією у зв'язку із втратою годувальника. Однак батьки і чоловік (дружина), а також родичі, які проживали разом з інвалідом з дитинства на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не входять у коло забезпечуваних пенсією у зв'язку із втратою годувальника. Державна соціальна допомога виплачується зазначеним особам за повний місяць, в якому настала смерть інваліда з дитинства, незалежно від дати його смерті.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда.

Враховуючи вищевикладене, та той факт, що ОСОБА_2 для відновлення виплати допомоги не звертався, виплатити недоотриману допомогу дружині померлого заявника немає законних підстав, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.11, 72, 86, 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржене судове рішення з одночасним надсиланням особою, яка подає апеляційну скаргу, її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Харченко А.М.