Ухвала суду № 71154718, 21.12.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/13481/17

Провадження № 1-кс/428/5821/2017

УХВАЛА

іменем України

21 грудня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., за участю секретаря Василович Г.Ю., старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Луганської області Сейка Д.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Луганської області Сейка Д.В., погоджене начальником відділу прокуратури Луганської області Цибуля О.М., про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Луганської області Сейка Д.В., погоджене начальником відділу прокуратури Луганської області Цибуля О.М., про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що прокуратура Луганської області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000004104 від 28.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.375 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ВАТ «Мобільні ТелеСистеми» є власником міжнародних реєстрацій №№ 903855, 905710, 907958, 907993, 1096180, 1141210, 1207068, 1251859, дія яких розповсюджується на територію України, а також свідоцтва України №№ 120275, 139040 на знаки для товарів і послуг (торгівельної марки).

ПрАТ «МТС Україна» є одним з провідних телекомунікаційних операторів в Україні. Загальна кількість абонентів ПрАТ «МТС Україна» складає більше 20 млн. ПрАТ «МТС Україна» є одним з найбільших платників податків до бюджету України.

У своїй господарській діяльності ПрАТ «МТС Україна» використовує знаки для товарів і послуг (торгівельні марки) за міжнародними реєстраціями №№ 903855, 905710, 907958, 907993, 1096180, 1141210, 1207068, 1251859, дія яких розповсюджується на територію України, а також свідоцтва України №120275, 139040 на підставі ліцензійного договору №01210043 про використання торгового знаку укладеного із ВАТ «Мобільні ТелеСистеми» 26.11.2012. Також ПрАТ «МТС Україна» є власником свідоцтв №№ 112367, 124493, 144784, 16870, 168947, 171384, 175984, 176333, 179846, 179940, 184969, 193621, 193622, 203668, 205276 на знаки для товарів і послуг (торгівельні марки) на території України.

Крім того, наказом Держслужби інтелектуальної власності України №437-11 від 03.10.2014 рішенням Апеляційної палати Держслужби інтелектуальної власності України від 03.04.2014 знак «МТС» було визнано добре відомим в Україні знаком ВАТ «Мобільні ТелеСистеми» відносно послуги 38 класу МІСТИ: «мобільний телефонний зв'язок» станом на 01.01.2010.

Однак, починаючи з 2012 року посадові особи ТОВ «МТС» (код ЄДРПОУ 31336430) спільно з невстановленими особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи юридичну особу зі схожою із заявником назвою - ТОВ «МТС» намагаються шляхом вимагання заволодіти коштами ПрАТ «МТС- Україна» у особливо великих розмірах.

Так, у 2012 році ТОВ «МТС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ВАТ «Мобільні ТелеСистеми», Державної служби інтелектуальної власності України, ПрАТ «МТС Україна» (третя особа на стороні відповідача), з вимогами про визнання недійсним міжнародних реєстрацій 903855, 905710, 907958, 907993 на знаки для товарів і послуг.

За результатами розгляду позовної заяви рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 у справі №5011-59/8941-2012 в задоволенні позовних вимог ТОВ «МТС» відмовлено повністю, а позовні вимоги ТОВ «МТС» визнано необґрунтованими. Вказане рішення Господарського суду м. Києва набрало законної сили.

Зловмисники, розуміючи те, що законним способом їм не вдасться заволодіти майном ВАТ «Мобільні ТелеСистеми»/ ПрАТ «МТС Україна», вирішили вдатися до протизаконних методів, в тому числі шляхом вчинення кримінальних правопорушень.

Розуміючи, що досягти своєї злочинної мети в Господарському суді м. Києва, якому відповідно до Господарського процесуального кодексу України підсудний вказаний спір, зловмисники вирішили штучно змінити підсудність спору на більш «лояльний» до них суд.

З метою реалізації такого плану зловмисниками був залучений громадянин України ОСОБА_3, якому ТОВ «МТС» передало свої права на один із знаків для товарів і послуг (торгівельну марку) «МТС», Крім того, відповідно до наявної інформації безпосередньо напередодні подання позовної заяви ОСОБА_3 було змінено місце реєстрації останнього на м. Старобільськ Луганської області.

Внаслідок таких дій, ТОВ «МТС» отримало формальну можливість інсценувати спір між юридичною і фізичною особою та змінити підсудність із Господарського суду м. Києва на більш «зручний» Старобільський районний суд Луганської області.

Вказане підтверджується безпосередньо матеріалами судової справи, розгляд якої ТОВ «МТС» було ініційовано саме перед Старобільським районним судом Луганської області, незважаючи на те, що основними відповідачами у справі були - ВАТ «Мобільні ТелеСистеми», зареєстроване в м. Москва (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Мобільні ТелеСистеми»), Державна служба інтелектуальної власності (далі - ДСІВ) та Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Укрпатент), місце реєстрації обох установ - м. Київ.

Усвідомлюючи, що обізнаність сторін із судовим розглядом справи та їх активна участь у такому розгляді (у тому числі, шляхом подання своїх заперечень на позов, надання відповідних доказів на підтвердження своїх заперечень) може зашкодити досягненню злочинної мети, зловмисники мали бути вжиті заходи з метою 1) недопущення такої обізнаності основних відповідачів у справі з одного боку та водночас 2) створення формальної видимості такої обізнаності у ході розгляду та вирішення судової справи.

У ході реалізації злочинного умислу невстановленими особами складено завідомо підроблені документи, а саме - офіційні телеграми від імені ПАТ «Мобільні ТелеСистеми, а також державних органів України: ДСІВ і Укрпатенту, відповідно до змісту яких відповідачі підтверджували свою обізнаність із судовим розглядом справи та ставили перед судом питання про здійснення такого розгляду без їх участі.

Слід зазначити, що обов'язок щодо повідомлення сторін судового процесу було покладено на директора ТОВ "МТС" ОСОБА_4 про, що міститься розписка останнього у матеріалах цивільної справи.

Однак, насправді жодна із сторін, крім, звісно, ТОВ «МТС» та ОСОБА_3 про проведення судових засідань та про наявність такої судової справи не були повідомлені будь-яким чином, про це було відоме саме судді ОСОБА_7

За рахунок вчинення таких дій суддею Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_7 з невстановленими особами фактично вдалось позбавити Відповідачів у справі можливості взяти участь у судовому розгляді, що мало наслідком винесення Старобільським районним судом Луганської області неправосудного рішення від 04.11.2015 про задоволення позовних вимог ТОВ «МТС» про визнання недійсними міжнародних та українських реєстрацій на знаки для товарів і послуг (торгівельні марки) та визнання недійсним добре відомого знаку для товарів і послуг «МТС» в Україні.

Так суддею Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_8 за позовом ТОВ «МТС» (далі також - «Позивач») до ПАТ «МТС» (далі - «Відповідач-1»), Державній службі інтелектуальної власності України (далі «Відповідач-2»), ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - «Відповідач-3»), ОСОБА_5 (Далі - «Відповідач-4») було винесено рішення від 04.11.2015 у справі №431/4308/15-ц (далі - «Рішення»), відповідно до якого:

- визнані недійсними повністю міжнародні реєстрації товарних знаків ПАТ «МТС» №№ 903855, 905710, 907958, 907993, \ 096180, 114210, 1207068. 1251859 на території України;

- відповідач-3 зобов'язувався повідомити Міжнародне бюро ВОІВ про визнання недійсними повністю міжнародних реєстрацій №№ 903855, 905710, 907958, 907993, 1096180, 114210, 1207068, 1251859 на знаки для товарів і послуг на території України;

- визнані протиправними та скасовані рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 03.04.2014 року про визнання позначення «МТС» добре відомим в Україні та наказ Державної служби інтелектуальної власності України № 437-Н від 03.10.2014 року;

- відповідач-2 зобов'язувався опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання недійсними міжнародних реєстрацій № 903855, 906710, 907968, 907993, 1096180, 114210, 1207068, 1261869 на знаки для товарів і послуг;

- відповідач-2 зобов'язувався виключити відомості про маркування «МТС», яке стало добре відомим в Україні з 01.01.2010 р, з Переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності.

В ході розгляду зазначеної справи, суддею ОСОБА_8 були допущені численні порушення, які виразилися в наступному. Суддею ОСОБА_8 було допущено обмеження права ПАТ «МТС» на доступ до правосудця, а також порушений принцип рівності і змагальності сторін (підп. «а», «г», п. 1, і. 1 ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Розгляд судом справи і винесення рішення за відсутності належних доказів повідомлення ПАТ «МТС»

Оскільки ПАТ «МТС» є юридичною особою, створеною відповідно до законодавства Російської Федерації, адреса реєстрації якого: 109147, Москва, вул. Марксистська, д. 4, при повідомленні ПАТ «МТС» судді ОСОБА_8 необхідно було керуватися порядком, встановленим міжнародним договором, укладеним між Україною та Російською Федерацією.

З урахуванням викладеного, суддя ОСОБА_8, керуючись вимогами ст. 415 ЦПК України та положеннями ст. 5, 6 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних в редакції Протоколу від 28.03.1997 (далі Мінська конвенція, повинен був повідомити ПАТ «МТС» шляхом направлення судового доручення про вручення документів ПАТ «МТС» через Мін'юст України, що їм реалізовано не було.

Разом з тим, як випливає з матеріалів справи, суддя ОСОБА_8 всупереч вищезазначеним вимогам, все сповіщення на адресу ПАТ «МТС» видавав для вручення на руки представнику Позивача - ОСОБА_4

Однак, враховуючи положення ч. 5 ст. 74, ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України матеріали справи №431/4308/15-ц не містять жодної судової повістки, яка підтверджує факт їх вручення ПАТ «МТС» або його уповноваженим представникам, що зокрема підтверджено відповіддю Державної судової адміністрації в Луганській області.

З урахуванням наведених обставин, суддя ОСОБА_8 за відсутності належних доказів повідомлення ПАТ «МТС» про судовий розгляд, не зробивши передбачених ЦПК України та міжнародними угодами дій, спрямованих на повідомлення ПАТ «МТС», виніс Рішення, тим самим порушивши права і інтереси ПАТ «МТС», позбавивши можливості брати участь в судовому розгляді, представляти свою позицію і докази, що в підсумку призвело до настання негативних наслідків для господарської діяльності ПАТ «МТС».

Суддею ОСОБА_8 були допущені порушення норм процесуального права, що призвели до порушення правил підвідомчості (підп. «а», п. 1. ч. 1 д ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а саме: не враховані абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», та ч. 1 ст. 16, п. 1 ч. ст. 205 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України.

Згідно з Положенням про Державну службу інтелектуальної власності, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №436 / 2011, Державна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Таким чином, з урахуванням суб'єктного складу сторін та предмета позову, позов ТОВ «МТС» в частині позовних вимог до Державної служби інтелектуальної власності України підвідомчий адміністративному суду і не підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, незважаючи на вищевказані вимоги закону суддею ОСОБА_8 були прийняті і розглянуті вимоги, які підлягають розгляду в рамках різних проваджень: цивільного та адміністративного; а також були допущені порушення вимог ст. ст. 16, 206 ЦПК України, що призвело до порушення правил підвідомчості.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 16.10.2015 вказана позовна заява була розподілена судді ОСОБА_8

В цей же день суддею ОСОБА_9 було винесено ухвалу про прийняття позову ТОВ «МТС» до провадження і призначення судового засідання вже через тиждень, на 23.10.2015

23.10.2015 судом було призначено засідання на 04.11.2016, за результатом якого було винесено Рішення. Таким чином, розгляд даного справи зайняло у судді ОСОБА_8 15 Робочих днів, в умовах, коли предметом спірних правовідносин були 27 товарних знаків і 2 рішення органів владних повноважень, а одним з Відповідачів було іноземна юридична особа. Термін «розумний строк» нерозривно пов'язаний з цілями здійснення правосуддя, тобто з необхідністю винесення законного, обґрунтованого і мотивованого рішення. Порушенням цієї вимоги законодавства про здійснення правосуддя в розумний термін може бути не тільки випадки тяганини, а й випадки стрімкого розгляду справи, якщо це перешкоджає реалізації процесуальних прав учасників процесу.

Неможливість реалізації Відповідачами своїх прав привела до неповного з'ясування всіх обставин, що є прямим обов'язком судді.

Таким чином, суддею ОСОБА_8 були допущені численні процесуальні порушення, які, були підпорядковані єдиній меті - розглянути зазначену справу в максимально короткі терміни.

З огляду на вказане вище, невстановленими особами повторно здійснено підробку документів - а саме телеграм від імені відповідачів у справі на підтвердження отримання судового рішення та їх подальше направлення на адресу суду.

Забезпечивши у такий спосіб безперешкодне набрання рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04.11.2015 законної сили, представники ТОВ «МТС» одразу же отримали можливість зареєструвати знаки для товарів і послуг за заявками №№ пі2013 22489, іп2013 22490 для заявлених послуг 35 класу МКТП і здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Крім того, під час розгляду справи в Старобільському районному суді Луганської області ТОВ «МТС» не повідомила суд про те, що з приводу предмету спору вже є рішення Господарського суду м. Києва, яке набрало законної сили. Що також свідчить про цілеспрямовані незаконні дії посадових осіб ТОВ «МТС» проти ВАТ «Мобільні ТелеСистеми» та ПрАТ «МТС Україна».

У подальшому, 02.03.2016 ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» звернулося до Апеляційного суду Луганської області з апеляційною скаргою на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 16.03.2016 Заявнику було поновлено строки на апеляційне оскарження судового рішення у зв'язку із поважністю причин його пропуску та відкрито апеляційне провадження.

За результатами розгляду апеляційної скарги Апеляційний суд Луганської області 27.04.2016 скасував рішення Старобільського районного суду Луганської області по справі № 431/4308/15-ц, як такого, що винесено з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права.

Однак, ще до скасування рішення Старобільського районного суду Луганської області, з метою заволодіння коштами ПрАТ «МТС Україна» зловмисниками було складено та направлено на його адресу письмову претензію №3/32016 за підписом директора ТОВ «МТС» ОСОБА_6 Важливо зазначити, що для приховування своєї злочинної діяльності та для уникнення відповідальності за злочин, засновниками ТОВ «МТС» після винесення рішення Старобільським районним судом Луганської області та до подачі письмової претензії було змінено директора підприємства.

У подальшому, 14.04.2016 ТОВ «МТС» надіслало ряд чергових претензій подібного змісту за підписом директора, ОСОБА_6 до центрів обслуговування абонентів «МТС Україна», зокрема, в м. Черкаси, Чернівці та в Харкові.

Направивши в ПрАТ «МТС Україна» претензію з вимогою укласти ліцензійний договір на використання торгових марок, посадові особи ТОВ «МТС» разом з невстановленими особами фактично здійснили вимагання від ПрАТ «МТС Україна» вчинити дії майнового характеру на користь ТОВ «МТС», а саме укласти ліцензійний договір на використання торговельної марки на загальну суму 5 000 000 дол. США(у.е.), поєднавши це з погрозою в разі відмови від укладення такого договору, обмежити права ПрАТ «МТС Україна» в використанні торговельної марки «МТС».

При цьому зловмисники, так само як і директор ТОВ «МТС», не могли не знати про рішення Господарського районного суду м. Києва від 16.07.2013, яким такі вимоги ТОВ «МТС» були визнані необґрунтованими, а також про те, що рішення Старобільського районного суду Луганської області є незаконним, а отже - розуміли незаконність своїх вимог до ПрАТ «МТС Україна».

Крім того, невстановлені особи маючи на меті змусити ПрАТ «МТС Україна» укласти ліцензійний договір на використання торговельної марки на загальну суму 5 000 000 дол. США(у.е.) задіяли підприємство ГРІНКЛІФ ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД (Кіпр), яке стало власником Свідоцтвом України № 209845 та № 209846, але відповідно до БД "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" заявником даних свідоцтв є ТОВ «МТС». Так 22 вересня 2016 року ГРІНКЛІФ ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД звернувся до Старобільського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить суд достроково припинити дію свідоцтва України № 82290 на знак для товарів та послуг повністю, визнати повністю недійсним договір № 27/06/2016 від 27.06.2016 року про передачу права власності на знаки для товарів і послуг за Свідоцтвом України №№ 209845, 209846, а також зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру України на знаки для товарів і послуг відповідні відомості та опублікувати відповідні зміни в офіційному бюлетені «Промислова власність», відповідачем по справі є також раніше задіяний невстановленими особами ОСОБА_3

Після цього 15.11.2016 року ОСОБА_3 подав до Старобільського районного суду Луганської області зустрічний позов до ГРІНКЛІФ ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД, Державної служби інтелектуальної власності та ПрАТ «МТС Україна» про припинення порушення прав інтелектуальної власності, для того щоб у вказане цивільне провадження можливо було залучити ПрАТ «МТС Україна», та змінити підсудність справи.

Цими діями невстановлені особи змінили підсудність спору з Господарського суду м. Києва на Старобільський районний суд Луганської області. Необхідно зазначити, що суддею по справі є той же суддя Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_7

Таким чином, суддею Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_7 вчинено злочин передбачений частиною 2 статті 375 КК України, а саме - постановлення суддею завідомо неправосудного рішення вчинений з корисливих мотивів.

З метою проведення подальшої перевірки виникла необхідність у ознайомленні із матеріалами особової справи судді ОСОБА_7, копіями журналів реєстрації поштової кореспонденції Старобільського районного суду, за період з 16.10.2015 по 04.11.2015 (період розгляду цивільної справи № 431/4308/15-ц) та з 22.09.2016 по 02.06.2017 (період розгляду цивільної справи 431/4481/16-ц), копіями журналу засідань по цивільним справам № 431/4308/15-ц та 431/4481/16-ц, копіями документів, що характеризують ОСОБА_7, як суддю Старобільського районного суду, а саме: укази Президента України про призначення на посаду судді строком на 5 років або призначення на безстроковий строк, присяга щодо чесного, сумлінного виконування обов'язків судді, здійснення правосуддя.

Також слід зазначити, що відомості, які містяться у матеріалах особової справи судді ОСОБА_7 містять персональні дані останнього.

В клопотанні ставиться питання щодо необхідності отримання тимчасового доступу до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю, а саме з можливістю копіювання та вилучення належним чином завірених копій до: особової справи судді ОСОБА_7, які перебувають у володінні Старобільського районного суду Луганської області за адресою: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Миру, 38А, які самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження можуть мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Заслухавши слідчого, який повністю підтвердив наведені в обґрунтування клопотання доводи, вимоги, викладені в клопотанні, підтримав, просив його задовольнити, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.

Згідно з п.5 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.

Частинами 3-6 ст.132 КПК України передбачено:

3. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

4. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

5. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

6. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.

Згідно з ст.160 КПК України: 1. Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

2. У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно з ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Пунктом 8 ч.1 ст.162 КПК України встановлено, що до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.

Згідно першого абзацу ч.6 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ч.2 ст.163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Слідчий суддя вважає доведеним, що існує реальна загроза зміни або знищення документів, про тимчасовий доступ до яких подано клопотання, що розглядається, та які перебувають у володінні Старобільського районного суду Луганської області. Отже, відповідно до ч.2 ст.163 КПК України слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання без виклику в судове засідання представника вказаного суду.

В судовому засіданні встановлено, що 28.12.2016 до ЄРДР були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.375 КК України, з фабулою: за фактом винесення суддею Старобільського районного суду ОСОБА_7 завідомо неправосудного рішення, що підтверджується витягом з кримінального провадження №42016000000004104 від 12.12.2017.

На обґрунтування доводів клопотання стороною кримінального провадження надано вищевказаний витяг з кримінального провадження та копії документів із матеріалів вищевказаного кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя вважає зазначити, що зазначені матеріали кримінального провадження, додані до вказаного клопотання, не завірені належним чином, а саме: відсутні печатка установи, підпис та посада, прізвище та ініціали уповноваженої особи, що позбавляє можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, може мати істотне значення для розгляду вказаного клопотання.

Як вбачається з тексту клопотання, стороною кримінального провадження ставиться питання щодо необхідності отримання тимчасового доступу до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю, а саме до: особової справи судді, які перебувають у володінні Старобільського районного суду Луганської області.

Отже, вивчивши матеріали додані до вказаного клопотання, слідчий суддя вважає, що стороною кримінального провадження в порушення вимог ч.2 ст.160, п.2 ч.5 ст.163, ч.5 ст.132 КПК України не додано до клопотання доказів обставин, на які вона посилається у тексті клопотання, а саме: вищевказана особова справа сама по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у вказаному кримінальному провадженні, а саме: для підтвердження факту винесення суддею Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_7 неправосудного рішення; можливість використання як доказів відомостей, що містяться у вищевказаній особовій справі, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цієї особової справи.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження не вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначена інформація має суттєве значення для встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також що вилучення зазначеної інформації для кримінального провадження буде мати доказове значення і забезпечувати виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, є підстави відмовити у задоволенні клопотання.

За таких обставин на день розгляду клопотання, не вбачається підстав для його задоволення, оскільки клопотання є необґрунтованим та стороною кримінального провадження не доведено необхідність надання тимчасового доступу до вказаних документів у межах цього кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 131-132, 159-166, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Луганської області Сейка Д.В., погодженого начальником відділу прокуратури Луганської області Цибуля О.М., про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Н.В. Бойко