Постанова № 71151922, 19.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Свистунової О.В.,

суддів – Красвітної Т.П., Пономарь З.М.,

за участю секретаря – Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Дніпро”

на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу, –

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2017 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

До вирішення спору по суті накладено арешт на нерухоме майно, яке складається з: в житловому будинку літ. А-5, 6 приміщення, яке складається з: літ. а-1-прибудова, частка першого поверху приміщення №92 поз. 1-15, площею 318,8 кв.м., частка підвалу VII поз.1-25, I-2, площею 269,1 кв.м., сходова клітина І поз. 1, площею 3,8 кв.м., ґанки літ. а-а{2}, приямки літ. а {8}, а{9}, всього площею 591,7 кв.м., (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 119048312101), що знаходиться за адресою: м. Дніпро (Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса (ОСОБА_6), буд.113, який належить на праві власності ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: Російська Федерація, м. Москва, В. Афанас’єфський провулок, буд.11-13, кв.95.

До вирішення спору по суті заборонено здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об’єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 119048312101), що знаходиться за адресою: м. Дніпро (Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса (ОСОБА_6), буд.113, який належить на праві власності ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: Російська Федерація, м. Москва, В. Афанас’єфський провулок, буд.11-13, кв.95.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ПАТ “ОСОБА_2 Дніпро” подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування у частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 та знаходиться в іпотеці банку, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив до вирішення спору по суті вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборону здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об’єкта нерухомого майна, який належить на праві власності ОСОБА_4

В обґрунтування поданої заяви, позивач посилався на те, що існує пряма загроза та очевидна небезпека того, що відповідач відчужить нерухоме майно з метою уникнення матеріальної відповідальності, у зв’язку з чим невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З аналізу статей 150–153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції вирішуючи питання про забезпечення позову та накладаючи арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, не врахував істотні обставини, а саме, наявність вже зареєстрованого обтяження на арештоване майно відповідно до договору іпотеки № 060807-1 від 06.08.2007 року, та на нього накладено заборону відчуження, що підтверджується доданою до апеляційної скарги інформаційною довідкою про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна (а.с.26-27). Крім того, постановляючи оскаржувануухвалу, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов’язки ПАТ “ОСОБА_2 Дніпро”, який є іпотекодержателем за вказаним договором іпотеки та якому належить право першочергового звернення стягнення для задоволення вимог до іпотекодавця.

Однак, колегія не погоджується з доводами апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як убачається з позовної заяви та матеріалів справи, які надані в копії, ПАТ “ОСОБА_2 Дніпро” не є стороною у даній справі. На час розгляду даної скарги у суді апеляційної інстанції, не надано доказів залучення ПАТ “ОСОБА_2 Дніпро” до участі у справі.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

На теперішній час, суду не надано доказів, що змінились обставини, що зумовили застосування засобів забезпечення даного позову.

Однак, колегія суддів зауважує, що вразі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду першої інстанції з питання скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, зазначеною ухвалою не порушується право банку, як іпотекодержателя спірного майна, оскільки, згідно до вимог ст. 572 ЦК України кредитор має право одержати задоволення за рахунок заставленого майна, переважно перед іншими кредиторами. А відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом – у черговості їх державної реєстрації.

Суду апеляційної інстанції не надано доказів порушення права Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Дніпро”.

Оскільки, порушень норм процесуального чи матеріального права, при вирішенні даного питання судом першої інстанції не вчинено, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 Дніпро” – залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

ОСОБА_7