Постанова № 71148983, 21.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 826/12897/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Ключковича В.Ю., Беспалова О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника відповідача Бездолі Ю.О.,

представника третьої особи (Департамент культури КМДА) Черненко І.І.,

представника третьої особи (ГО «Микільська слобідка») Чиляєвої І.А., Декала А.П.,

представника третьої особи (Релігійне управління) Яким'яка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Громадської організації "Микільська Слобідка" та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадська організація "Микільська Слобідка", Релігійне управління Екзархії Української Греко-Католицької Церкви про визнання протиправними та скасування наказу і приписів,

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Плюс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просило визнати протиправними та скасувати:

наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.09.2017 №1454 про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва»;

припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» щодо об'єкту будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі м. Києва», винесений Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Плюс» щодо об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва»;

припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт», винесений Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Плюс» щодо об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва».

Одночасно позивач звернувся з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просив зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі дію приписів Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» та від 26.09.2017 № б/н «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт", які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт», які винесені Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Плюс» щодо об'єкта будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наведені позивачем у його клопотанні доводи щодо необхідності зупинення виконання оскаржуваного рішення відповідача до прийняття рішення у справі є обґрунтованими, у зв'язку із чим визнав достатніми підстави для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

На вказане рішення відповідачем та третьою особою - ГО "Микільська Слобідка" подано апеляційні скарги, у яких скаржники ставлять питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової - про відмову у задоволенні клопотання позивача щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Так, ГО "Микільська Слобідка", обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги вказує на те, що висновки місцевого адміністративного суду в частині наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі є необґрунтованими і суперечать статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС). Також вказує на те, що судом не наведено висновків з приводу явної незаконності оскаржуваних рішень. Апелянт акцентує увагу на тому, що власник земельної ділянки та замовник будівництва - ТОВ «Укрбуддевелопмент» здійснює містобудівну діяльність із порушенням природоохоронного, містобудівного та пам'яткоохоронного законодавства. Окрім того, на переконання скаржника, клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову було розглянуто неналежним складом суду, оскільки в силу положень ст. 24 КАС адміністративні справи, предметом оскарження яких, зокрема є рішення центрального органу виконавчої влади, розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів, проте, всупереч вимогам цієї правової норми, згадуване клопотання розглянуто суддею одноособово.

Додатково цим апелянтом надано пояснення по суті апеляційної скарги (т. 2 а.с. 99-102), у яких наведено доводи, аналогічні зазначеним у апеляційній скарзі.

Держархбудінспекція у своїй апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Свої доводи обґрунтовує тим, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову всупереч вимогам ст. 24 КАС було розглянуто суддею одноособово. Також, цей скаржник вказує на необґрунтованість висновку суду щодо наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, з огляду на непідтвердженість цих обставин належними і допустимими доказами. Окрім того, відповідач наголошує на тому, що судом не вказано на будь-які порушення Держархбудінспекцією визначеного законом порядку та процедури видачі спірних приписів.

Окрім того, письмові пояснення у справі подало Релігійне управління Екзархії Української Греко-Католицької Церкви, у яких, посилаючись на те, що позитивний ефект від забезпечення адміністративного позову є значно меншим, ніж завдана ним шкода інтересам суспільства, підтримало апеляційну скаргу ГО «Микільська Слобідка» та просило її задовольнити.

Позивачем подано письмові заперечення та доповнення до заперечень проти апеляційних скарг, у яких, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість тверджень апелянтів та правильність висновків місцевого адміністративного суду, просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представник відповідача та представники третіх осіб підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився. Разом з тим, позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши представників учасників, дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача відповідно до частин 1 та 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС).

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС (у редакції, чинній на момент звернення із клопотанням, а також його розгляду і вирішення судом) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 117 КАС подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з вказаних в ч. 1 ст. 117 КАС обставин, при цьому суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності труднощів виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У розглядуваному випадку, позивач у своєму клопотанні про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, просив зупинити дію приписів відповідача, які є предметом спору в цій адміністративній справі.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, мотивуючи це тим, що простій будівельної техніки та вимушені тимчасові відпустки будівельників спричиняють непередбачувані матеріальні витрати, окрім того, подальша дія приписів може ускладнити або зробити неможливим досягнення поставленої господарської мети на об'єкті будівництва, включаючи строки виконання робіт та інших цивільно-господарських зобов'язань, оскільки до будівництва залучені інші суб'єкти господарювання на договірних засадах, діяльність яких зупинена на період дії розпорядчих актів відповідача, і у подальшому може мати наслідком застосування до позивача фінансово-господарських санкцій за невиконання взятих на себе зобов'язань. Окрім того, вказував на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову.

На підтвердження своїх доводів, позивач надав копії документів: договір №25/01-2017 від 25.01.2017 на будівництво житлово-офісних комплексів між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва (будинок №1, будинок №2); прогнозований графік будівництва; копію штатного розкладу посадових осіб управління ТОВ «Спецбуд-Плюс»; договір на виконання робіт гусеничним краном МКІ-25-бр від 11.09.2017, укладений з ТОВ «Броварське управління механізації» з визначенням терміну дії даного договору до 31.12.2017(р.5); договір надання послуг №0275 баштановим краном виробництва «Potain» марки МС 175В від 28.04.2017, укладений з ТОВ «Підйомні машини» з терміном дії до 01.01.2018 (п.4.1); договір №07 на послуги з механізації будівельно-монтажних робіт підйомником вантажопасажирським «GEDA-1200Z/ZP» від 28.02.2017, укладений з ТОВ «Вертикаль-монтаж»; договір №11/17 на обслуговування та експлуатацію баштового крану від 28.02.2017, укладений з ТОВ «АВІАКРАНСЕРВІС»; договір №21 на послуги з механізації будівельно-монтажних робіт підйомником вантажопасажирським «GEDA-1200Z/ZP» від 09.06.2017, укладений з ТОВ «Вертикаль-монтаж»; додатка угода №1 до договору підряду №17/05-2017 від 19.05.2017, укладений з ТОВ «Будівельна компанія «УКФАСАДМОНТАЖ» з графіком виконання робіт (вересень - листопад 2017); договір підряду №375/17 від 23.05.2017 з ТОВ «Охорона-сервіс плюс»; договір підряду №27.07/17 від 27.07.2017 з ТОВ «ДФК Буд БК».

За умовами договорів, копії яких надані представником позивача, ТОВ «Спецбуд-Плюс» несе відповідальність перед своїми контрагентами по забезпеченню належних умов для виконання робіт і по наданню послуг.

Також позивачем був наданий розрахунок понесених ним збитків станом на 20.10.2017, з яких: збитки простою техніки за договорами (від 11.09.2017 №11/09-17, від 28.02.2017 №11/17, від 28.02.2017 №10/17, від 28.02.2017 №07, від 09.06.2017 №21, від 28.04.2017 №0275) на загальну суму 728 560, 00 грн.; збитки, пов'язані з продовженням терміну будівництва (охоронні послуги, оренда опалубки, витрати на постачання електричної енергії, збитки простою персоналу) на загальну суму 813 481,00 грн. Всього такі збитки позивача на день подання вказаного розрахунку становлять 1 542 041,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, колегія суддів погоджується з висновком місцевого адміністративного суду про те, що ними беззаперечно підтверджуються обставини спричинення ТОВ «Спецбуд-Плюс» виконанням спірних приписів значних матеріальних збитків вже на день розгляду місцевим адміністративним судом питання про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому колегія суддів враховує, що дія приписів може стати підставою для застосування до позивача фінансово-господарських санкцій з боку інших суб'єктів господарювання, які приймають участь у здійсненні будівництва об'єкту на договірних засадах, і діяльність яких зупинена на період дії розпорядчих актів відповідача.

Водночас, у випадку подальшого задоволення позовних вимог за результатами розгляду справи по суті та скасування оскаржуваних актів індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень позивачеві, понесені ним збитки у зв'язку зі зривом графіку будівництва, простоєм техніки та персоналу, додаткові витрати на охоронні послуги, оренда опалубки, постачання електричної енергії тощо, відповідачем компенсовано не буде з огляду на відсутність нормативно - правового механізму такої компенсації, а отже позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти).

З урахуванням необхідності збереження існуючого становища задля недопущення заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених ч. 1 ст. 117 КАС підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Посилання скаржників на неналежність та недопустимість поданих позивачем доказів колегією суддів оцінюється критично, оскільки такі твердження мають характер припущень, міркувань та не спростовують доводів позивача про факт та розмір понесених ним збитків.

Також, колегія суддів відхиляє доводи ГО "Микільська Слобідка" у її апеляційній скарзі з приводу того, що судом не наведено висновків відносно явної незаконності оскаржуваних рішень, а також з приводу того, що власник земельної ділянки та замовник будівництва - ТОВ «Укрбуд девелопмент» здійснює містобудівну діяльність із порушенням природоохоронного, містобудівного та пам'яткоохоронного законодавства, оскільки питання порушення позивачем вимог законодавства при здійсненні ним будівництва, як передумови для прийняття оскаржуваних приписів, а так само питання законності оскаржуваних приписів, підлягають дослідженню під час розгляду і вирішення справи по суті позовних вимог на підставі наданих учасниками справи доказів та установлених обставин. Наразі ж відокремлені матеріали адміністративної справи містять докази у обсязі, необхідному для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

З цих же підстав відхиляються і доводи апеляційної скарги Держархбудінспекції про те, що судом не вказано на будь-які порушення Держархбудінспекцією визначеного законом порядку та процедури видачі спірних приписів.

Поряд із цим, апеляційний суд критично оцінює твердження апелянтів з приводу відмінності кадастрових номерів земельної ділянки, наданої для будівництва та земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, оскільки у приписах ДАБІ, про зупинення дії яких ставиться питання у заяві про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не міститься посилання на ці обставини. Натомість у приписах йде мова про зобов'язання усунути порушення та зупинити будівництво відносно конкретного об'єкта будівництва - «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі м.Києва» безвідносно до кадастрового номеру земельної ділянки, на якій таке будівництво здійснюється.

Колегія суддів вважає також необґрунтованими твердження апелянтів з приводу того, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову розглянуто неналежним складом суду, оскільки розгляд мав здійснюватися у складі колегії суддів, проте його було здійснено суддею одноособово.

Так, за правилами ч. 1 ст. 24 КАС (у редакції на час постановлення судом ухвали) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Як правильно відзначили апелянти, з огляду на п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 90.07.2014 № 294, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади.

Разом із тим, як випливає з матеріалів справи, питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову розглядалося у попередньому судовому засіданні.

Частинами 1 та 2 ст. 111 КАС установлено, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку.

Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, судовий розгляд цієї справи по суті не відбувався, а суд першої інстанції, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову на стадії попереднього судового засідання, правомірно діяв у складі одного судді.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року (провадження - К/800/57073/14).

Релігійне управління Екзархії Української Греко-Католицької Церкви, підтримуючи апеляційну скаргу ГО "Микільська Слобідка", у своїх письмових поясненнях послалося на те, що позитивний ефект від забезпечення адміністративного позову є значно меншим, ніж завдана ним шкода інтересам суспільства, разом з тим, такі формулювання мають загальний характер, не спростовують наданих позивачем доказів та не підтверджують обґрунтованості вимог апелянтів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновки місцевого адміністративного суду про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, є обґрунтованими, оскаржувана ухвала постановлена судом за правильно встановлених обставин та з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, правові підстави для скасування судового рішення відсутні.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 117, 118 КАС у редакції, чинній до 15.12.2017, статтями 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325 КАС у редакції чинні на час апеляційного розгляду, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційні скарги Громадської організації "Микільська Слобідка" та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадська організація "Микільська Слобідка", Релігійне управління Екзархії Української Греко-Католицької Церкви про визнання протиправними та скасування наказу і приписів - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2017 року