
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/1599/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
У Х В А Л А
Іменем України
14 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" до Головного управління державної фіскальної служби у Київській області третя особа: Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "МАНАД" з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління державної фіскальної служби у Київській області від 28.02.2017 №0007101403, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 365 400,00 грн. за неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у Київській області від 28.02.2017 №0007101403; стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А, ідентифікаційний код 39393260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" (07714, Київська область, Яготинський район, село Засупоївка, вулиця Центральна, будинок 34, ідентифікацій код 32670436) судові витрати у сумі 7 081, 00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, відносно позивача податковими органами було проведено позапланові перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо подання (своєчасності подання) звіту про контрольовані операції за 2015 рік, повноти включення до звіту всіх контрольованих операцій.
Так, на підставі наказу №663 від 10.11.2016 у період з 11.11.2016 по 17.11.2016 Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Манад", за результатами якої складено Акт від 24.11.2016 №422/10-06-14-01/32670436, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, а саме - неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.
Не погоджуючись із висновками Акту перевірки, позивачем подано до податкового органу заперечення, за наслідками розгляду яких податковим органом податкові повідомлення-рішення не приймалися, проте, було прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань, що стали предметом заперечень.
Головним управлінням ДФС у Київській області 19.01.2017 прийнято наказ №51, яким вирішено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань, що стали предметом заперечень від 29.11.2016 вих. №130/11/1-2016 до Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 24.11.2016 №422/10-06-14-01/32670436, терміном 5 робочих днів з 30.01.2017, який був направлений позивачу засобами поштового зв'язку.
На підставі наказу №51 від 19.01.2017 відповідачем у період з 30.01.2017 по 03.02.2017, незважаючи на отримання позивачем наказу про призначення перевірки лише 02.02.2017, проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 10.02.2017 №27/10-36-14-03/32670436 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань, що стали предметом заперечень від 29.11.2016 вх. №17565 до акта позапланової документальної виїзної перевірки №422/10-06-14-01/32670436 від 24.11.2016 щодо подання (своєчасності подання) звіту про контрольовані операції за 2015 рік".
Як слідує з акту перевірки від 10.02.2017 №27/10-36-14-03/32670436, податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ "Манад" пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України у вигляді неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.
Податковим органом на підставі акту перевірки від 10.02.2017 №27/10-36-14-03/32670436 прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0007101403, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 365 400,00 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2017 №0007101403, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності висновків зазначених в акті перевірки від 24.11.2016 №422/10-06-14-01/32670436, складеному Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, та акті від 10.02.2017 №27/10-36-14-03/32670436, складеному ГУ ДФС у Київській області про порушення позивачем вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України щодо обов'язкового подання у встановлений законом термін до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, Звіту про контрольовані операції з нерезидентом Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A., а тому податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0007101403 є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як встановлено судом, наказ Головного управління ДФС у Київській області від 19.01.2017 №51 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки отримано позивачем після початку проведення такої перевірки за день до її закінчення.
Згідно п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно пп. 78.1.5 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Відповідно п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, що встановлено ст. 78 ПК України.
Незважаючи на те, що п. 79.3 ст. 79 ПК України не передбачено обов'язкову присутність платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з положеннями пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України.
З викладеного слідує, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник повинен бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп. 78.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки протиправною та відсутності правових наслідків такої.
Отже, необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства є саме проведення перевірки, відповідно, в силу відсутності такої перевірки як юридичного факту (зокрема, у зв'язку з її незаконністю) податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Як свідчать матеріали справи, наказ відповідача №51 від 19.01.2017 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МАНАД», за наслідками якої було складено акт від 10.02.2017р. №27/10-36-14-03/32670436 та яким встановлено порушення п. пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік та на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017р. №0007101403 про застосування штрафних санкцій в сумі 365 400,00 грн. постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2017р. по справі №810/535/17 визнано протиправним та скасовано. Крім того визнано протиправними дії Броварської ОДПІ га керівника податкового органу в частині порушення порядку розгляду заперечень на акт перевірки. Розглядаючи справу №810/535/17 Київським окружним адміністративним судом досліджено обставини як призначення, проведення так і обставини закінчення перевірок , які проводились Броварською ОДПІ та ГУ ДФС у Київській області та надано цим обставинам відповідну правову оцінку.
У подальшому за наслідками апеляційного провадження по справі №810/535/17 Київським апеляційним адміністративним судом частково задоволено апеляційну скаргу податкового органу та змінено постанову суду 1-ї інстанції виключивши з мотивувальної частини постанови суду доводи щодо суті виявлених актом перевірки порушень, зокрема про наявність чи відсутність у ТОВ «МАНАД» обов'язку подавати звіт про контрольовані операції за 2015 рік, а в іншій частині постанову суду залишено без змін. Тобто апеляційною інстанцією підтверджено факт протиправності наказу відповідача на призначення перевірки по завершенню якої було складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Розглядаючи справу №810/535/17, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, на підставі наявних доказів, чітко було встановлено порушення підстав ГУ ДФС у Київській області прийняття рішення щодо проведення відносно ТОВ «MAНАД» додаткової позапланової перевірки, оскільки ТОВ «МАНАД» ще на стадії проведення перевірки Броварською ОДПІ було доведено факти відсутності обов'язку подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік та відсутності підстав для призначення додаткової документальної позапланової невиїзної перевірки в межах якої було складено акт про порушення та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017р. №0007101403.
Як вбачається з актів документальних перевірок складених Броварською ОДПІ та ГУ ДФС у Київській області, Броварською ОДПІ для віднесення операцій ТОВ «МАНАД» до контрольованих застосовано Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09,2015 № 977-р, який, діє з 16.09.2015 та яким Швейцарську конфедерацію виключено з переліку держав для віднесення операцій до контрольованих, а ГУ ДФС у Київській області застосовано Розпорядження КМУ від 25.12.2013 №1042-р., дія якого була припинена ще до початку відносин позивача із нерезидентом Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A.
Колегією суддів встановлено, що господарські операції позивача із нерезидентом Louis Drcyfps Commodities Suisse S.А (Швейцарія) розпочалися із дати укладення зовнішньоекономічних контрактів, тобто з 28.07.2015 у період дії Розпорядження КМУ від 14.05.2015 №449 та операції закінчилися після 16.09.2015 у період дії Розпорядження КМУ від 16.09.2015 №977-р яким Швейцарію виключено із Переліку : держав (територій), що спростовує протилежні твердження контролюючих органів, в актах перевірки від 24.11.2016 та від 10.02.2017, та свідчить, що господарські операції резидента України ТОВ «МАНАД» з платником податків Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A, зареєстрованим в Швейцарській Конфедерації можуть бути визнані контрольованими лише у разі їх здійснення до 16.09.2015, а відтак вчиненні господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом не є контрольованими і в позивача був відсутній обов'язок подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.
Колегією суддів також встановлено, що нерезидент Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A, зареєстрованим в Швейцарській Конфедерації за адресою: 29, route de l'Aeroport, PO Box 236, CH-1215 Geneva 15, Switzerland (Швейцарія, Женева), тобто знаходиться у кантоні Женева, у якому протягом 2015 року встановлено три ставки податку на прибуток, а саме: федеральний, кантональний та муніципальний (комунальний) та діюча ставка податку на прибуток резидента у кантоні Женева за 2015 рік складала 24,16 %, включаючи федеральний, кантональний та муніципальний податок на прибуток, тобто на 6,16 відсоткових пунктів є вищою ніж ставка податку на прибуток в Україні та становить 18%, відповідно, не є на 5 відсоткових пунктів меншою, як передбачено пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України для віднесення операцій до контрольованих. У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з нерезидентом Louis Dreyfus Commodities Suisse S.A. не мали вплив на об'єкт оподаткування податком на прибуток і відповідно не являються контрольованими. Відтак у позивача був відсутній обов'язок подавати звіт про контрольовані операції за 2015 рік.
Апелянтом доказів, які б спростовували обставини застосування податковими органами різних Розпоряджень KMУ у своїх актах перевірки та обставини ставки податку на прибуток у кантоні Женева надано не було.
Апеляційна скарга не містить будь-яких заперечень щодо вказаних обставин, а апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу виключно обставинами призначення та проведення перевірок, які спростовані судом першої інстанції, зокрема, наявністю судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 19.12.2017.
Судове рішення № 71148860, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/1599/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: