Постанова № 71148776, 20.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7733/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання недійсними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання недійсними та скасування вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві № 26-07-14-14/4167 від 06 травня 2016 року щодо усунення порушень законодавства і попередження № 26-07-14-14/4168 від 06 травня 2016 року про неналежне використання бюджетного фінансування.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 26 вересня 2017 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 роки було складено Акт ревізії № 07-30/394 від 31 березня 2016 року.

На підставі висновків, зафіксованих в даному Акті ревізії, відповідачем 06 травня 2016 року були складені вимога № 26-07-14-14/4167 щодо усунення порушень законодавства та попередження про неналежне використання бюджетного законодавства № 26-07-14-14/4168 (далі також - оскаржувані рішення).

Вказаною вимогою позивач зобов'язувався: опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлене порушення законодавства у встановленому законодавством порядку; розглянути питання щодо притягнення осіб, винних у допущеному порушенні, до встановленої законом відповідальності.

Попередженням № 26-07-14-14/4168 від позивача вимагалося прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на суму 6 005 162, 87 грн.; забезпечити дотримання вимог бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу.

В основу оскаржуваних рішень відповідачем було покладено виключно висновок про те, що об'єкт «Реконструкція нежитлових приміщень в будівлі літ. «Г-2» під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові (інв. № 10310029) (1-й пусковий комплекс, службові приміщення), в тому числі ПВР» був безпідставно включений до титульного списку за КПKB 1002120 «Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону» через невідповідність такого об'єкту вимогам паспорту бюджетної програми по КПКВ 1002120 на 2015 рік та Плану. Відповідачем встановлено, що така обставина є порушенням п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року, Плану та відповідно до вимог статті 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів.

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 117 Бюджетного кодексу України, за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства.

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27 грудня 2001 року, фінансування будівництва здійснюється на підставі титулу будови (об'єкта) та паспорту бюджетної програми.

Згідно з п. 2.1 Наказу Міністерства фінансів України № 1098 від 29 грудня 2002 року «Про паспорти бюджетних програм», головні розпорядники коштів державного бюджету є відповідальними за розробку і затвердження спільно з Міністерством фінансів паспортів бюджетних програм згідно з Правилами, затвердженими цим наказом.

Як убачається з матеріалів справи, паспорт бюджетної програми КПКВ 1002120 було затверджено спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України № 181/169 від 19 лютого 2015 року.

Водночас, План заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського і українсько-молдовського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 439 від 14 травня 2015 року, тобто після затвердження паспорту відповідної бюджетної програми.

Згідно з витягами зі скорегованого титульного списку від 26 червня 2015 року, 13 серпня 2015 року, 16 вересня 2015 року, 26 жовтня 2015 року, 25 листопада 2015 року, 28 грудня 2015 року, які надійшли до позивача від Адміністрації Державної прикордонної служби України та копії яких наявні в матеріалах справи, передбачено виконання заходів з інженерно-технічного облаштування кордону за КПКВ 1002120, зокрема реконструкції приміщень Харківського прикордонного загону (інв. № 10310029) по вул. Стартовій 11, у м. Харкові.

Відповідно до вказаних скорегованих титульних списків було внесено зміни до паспорту бюджетної програми КПКВ 1002120, які затверджено спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України № 1522/1102 від 30 листопада 2015 року.

Так. суд звертає увагу на те, що наведені коригування титульного списку та паспорту бюджетної програми КПКВ 1002120 здійснювалися на виконання вимог Плану.

Беручи до уваги наведене убачається, що фактичні видатки бюджетних коштів по об'єкту «Реконструкція нежитлових приміщень в будівлі літ. «Г-2» під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові (інв. № 10310029) (1-й пусковий комплекс, службові приміщення), в тому числі ПВР» позивачем у 2015 році здійснено у відповідності до титульного списку та паспорту бюджетної програми КПКВ 1002120 (з урахуванням їх коригування) згідно з фактично виділеним фінансуванням.

Що стосується здійснення фінансування вказаного об'єкту відповідно до Плану, то суд зазначає наступне.

Друга черга Плану передбачає скорочення ділянок відповідальності та розгортання нових прикордонних підрозділів, створення інфраструктури державного кордону на цих напрямках шляхом виконання, в тому числі, наступних завдань:

- пункт 7 - безоплатна передача будівель та земельних ділянок для розміщення військових містечок, у тому числі на ділянці відповідальності Харківської облдержадміністрації - 4 підрозділи (вис. Глибоке, Колодязне, Охримівка, Стариця);

- пункт 8 - зменшення ділянок відповідальності до 30-40 км та розгортання нових прикордонних підрозділів, створення інфраструктури на цих напрямах, у тому числі Харківський прикордонний загін - 7 підрозділів;

- пункт 9 - облаштування розгорнутих підрозділів, у тому числі Харківський прикордонний загін - 7 підрозділів.

Відповідачем в акті ревізії, на висновках якого ґрунтуються оскаржувані рішення, було встановлено порушення позивачем вимог законодавства саме за необґрунтованість включення об'єкту «Реконструкція нежитлових приміщень в будівлі літ. «Г-2» під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові (інв. № 10310029) (1-й пусковий комплекс, службові приміщення), в тому числі ПВР» до титульною списку за КПKB 1002120 в розрізі п.п. 7 та 8 Плану (стор. 19 акту ревізії).

Водночас, оскільки друга черга Плану заходів передбачає скорочення ділянок відповідальності та розгортання нових прикордонних підрозділів, створення інфраструктури державного кордону на цих напрямках, у тому числі Харківського прикордонного загону (п. 9 Плану), 12 червня 2015 року при Адміністрації Державної прикордонної служби України було проведено засідання Технічно-експертної комісії з питань сумісного реагування та впливу на обстановку на лінії державного кордону між Харківським прикордонним загоном та Харківською окремою авіаційною ескадрилью.

Рішенням цієї комісії, зафіксованим протоколом № 8, копія якого наявна в матеріалах справи, вирішено включити до титульного списку по КПКВ 1002120 об'єкт з реконструкції нежитлових приміщень під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові. Зазначене рішення обґрунтовується необхідністю обладнати частину приміщень сучасними засобами обробки інформації моніторингу кордону ділянки Харківського прикордонного загону, який здійснює особовий склад авіаційної ескадрильї під час польотів.

Таким чином, враховуючи наведене та встановлені судом обставини, в розрізі відповідних положень нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактичні видатки бюджетних коштів по об'єкту «Реконструкція нежитлових приміщень в будівлі літ. «Г-2» під адміністративні приміщення по вул. Стартовій, 11 в м. Харкові (інв. № 10310029) (1-й пусковий комплекс, службові приміщення), в тому числі ПВР» позивачем у 2015 році здійснено у відповідності не лише до титульного списку, паспорту бюджетної програми КПКВ 1002120 (з урахуванням їх коригування), а й Плану, а саме його п. 9, підтвердженням чого є протокол № 8 Технічно-експертної комісії при Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Щодо посилань апелянта на правову позицію Верховного Суду України, викладену ним у рішеннях від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-462а14, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-442а14 та від 23 червня 2015 року у справі № 826/10350/14, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У наведених рішеннях Верховний Суд України дійшов наступних висновків: «Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною».

Отже, наведена у таких рішеннях правова позиція Верховного Суду України стосується лише випадків, коли своєю вимогою орган фінансового контролю визначає конкретний розмір збитку та його стягнення.

Разом з тим, оскаржувана вимога відповідача № 26-07-14-14/4167 від 06 травня 2016 року не вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення, а лише зобов'язує позивача опрацювати матеріали ревізії, усунути виявлені порушення законодавства у встановленому законодавством порядку та розглянути питання щодо притягнення осіб, винних у допущеному порушенні, до встановленої законом відповідальності.

Відповідно, наведена правова позиція Верховного Суду України не підлягає застосуванню при вирішенні даної адміністративної справи.

Таким чином, оскільки судом було встановлено необґрунтованість висновку акту ревізії в частині, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних вимоги та попередження, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України є обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду Верховного суду в порядок та строки, визначені ст. 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Повний текст постанови виготовлено 20.12.2017 року.