Постанова № 71148127, 20.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1263/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта банк» або Банк), яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором банківського вкладу № 014-28044-180215 від 18.02.2015, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта банк»; визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 813 від 16.09.2015 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 014-28044-180215 «Найкращий від Миколая» у доларах США від 18.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта банк»; зобов'язання відповідача включити дані позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, із визначенням суми, яка підлягає відшкодуванню за договором банківського вкладу № 014-28044-180215 від 18.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта банк» та подання до Фонду додаткової інформації про ОСОБА_2, як вкладника ПАТ «Дельта Банк», якій необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу за рахунок Фонду.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 07 листопада 2016 року адміністративний позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року та постановити нову про задоволення позову. На думку представника апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 18.02.2015 року ОСОБА_2 був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 у доларах США в ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору № 013-28044-180215 від 18.02.2015 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів.

18.02.2015 року між ОСОБА_2 (як вкладником) і ПАТ «Дельта Банк» (Банком), в особі уповноваженої особи Марій Г.А., був укладений договорів банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США за № 014-28044-180215. За умовами цього Договору Банк залучає вклад в сумі 5 000 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 цього Договору, та по 17.08.2015 року включно, для чого Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 (далі - рахунок). Додаткові внески коштів до суми вкладу не допускаються. Нарахування процентів на суму вкладу у розмірі 5,5 процентів річних з щомісячною виплатою здійснюється шляхом зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1.

Згідно п. 1.8 ст. 1 цього Договору зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору, Вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.

На підтвердження факту зарахування коштів на вказаний вкладний (депозитний) рахунок у Банку в сумі 5 000 доларів США позивач надала суду копію платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності за № 46091584 від 18.02.2015 року. Зі змісту цього платіжного доручення убачається, що ОСОБА_7 був здійснений переказ коштів з рахунку № НОМЕР_3 на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2, а призначення платежу: «переказ коштів від ОСОБА_7».

Між тим постановою правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності. Зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантоване сума відшкодування за вкладом фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

03.11.2014 року головою Ради директорів ПАТ «Дельта Банк» прийнятий наказ за № 2650 «Щодо стабілізації діяльності Банку», згідно якого з 04.11.2014 року з метою стабілізації діяльності Банку запроваджено виконання певних обмежень, зокрема: щодо недопуску проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до 04.11.2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Надалі, на підставі постанови правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року прийнято рішення за № 51 про запровадження з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 року включно.

Постановою правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».

На виконання даної постанови Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 року «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації цього Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначених ст.ст. 37, 38, 51, ч. 1 та 2 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

Зі слів позивача вона отримала запрошення від банку-агента (ПАТ «Укргазбанк») щодо отримання коштів у сумі 500 грн. Проте в частині виплати решти суми вкладу їй було відмовлено, а тому вона звернулася за роз'ясненням до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Від Фонду позивач отримала лист-відповідь № 21-036-53718/15 від 15.12.2015 року, де ОСОБА_2 запропоновано з питання застосування наслідків нікчемності та отримання інформації про причини невиплати гарантованої суми вкладу звернутися безпосередньо до уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В.

Вважаючи таку відмову щодо не включення її до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, безпідставною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, ОСОБА_2 звернулася з цим позовом до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Ч. 1 ст. 3 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленому на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду, станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними (ч. 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Підстави визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними визначені частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду Кадировим В.В., на виконання обов'язків, передбачених ч. 8 ст. 38 Закону № 4452-VI наказом № 408 від 29.05.2015 року створена комісія з перевірки договорів (правочинів) за вкладними операціями Банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону.

За результатами такої перевірки Комісією виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» і фізичними особами-клієнтами Банку після 16.01.2015 року включно, тобто, з наступного дня після дня доведення керівництва Банку до відома своїх працівників змісту наказу Банку № 2650 від 03.11.2014 року «Щодо стабілізації діяльності банку», розробленого на підставі постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».

Зокрема, у протоколі цієї Комісії від 15.09.2015 року (витяг з такого протоколу наявний у матеріалах справи) зазначено наступне: в період дії постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» певними фізичними особами вчинялися дії щодо перерахування коштів зі своїх поточних рахунків на рахунки третіх осіб (інших фізичних осіб). При цьому такі клієнти-ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів у сумах, що перевищували встановлений Законом розмір (200 тис. грн.) для відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, були кредиторами Банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорів банківських рахунків. За таких умов, укладання між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами Банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничній сумі відшкодування, мало наслідком надання Банком кредиторам-фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. Така перевага полягала у можливості отримати відшкодування саме за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через третіх осіб.

Крім того, такий порядок поповнення депозитного рахунку позивача (а саме - шляхом перерахування коштів з поточного рахунку іншої фізичної особи) суперечить вимогам п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджених рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» протоколом № 14 від 20.03.2013 року.

На підставі викладеного Комісія дійшла висновку про те, що договори банківського вкладу перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Протоколу (в тому числі договір № 012-09510-160215 від 16.02.2015 року) є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З урахуванням описаних вище висновків Комісії (оформлених у вигляді протоколу від 15.09.2015) відповідач своїм наказом № 813 від 16.09.2015 року «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» застосував до договорів банківського вкладу (депозиту) за переліком, наведеним в Додатку № 1 до протоколу Комісії від 15.09.2015 року, наслідки нікчемності.

Відповідно до наказу уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В. № 813 від 16.09.2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 014-28044-180215 від 18.02.2015 року застосовані наслідки нікчемності шляхом проведення операції з повернення коштів в сумі 5 000 доларів США з депозитного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 на рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_3 та обмеження виплат коштів за час ліквідації на депозитному рахунку позивача.

Також згідно письмових пояснень відповідача, оформлених у вигляді заперечень проти позову, уповноважена особа Фонду звернулася з завою № 6431 від 05.08.2015 року про вчинення кримінального правопорушення до Прокуратури міста Києва. Дана заява була зареєстрована 06.08.2015 року за реєстр. № 694-ЗП.

Листом Печерського районного управління ГУМВС України № 54/13397 від 22.10.2015 року зафіксований факт звернення стосовно неправомірних дій колишніх посадових осіб ПАТ «Дельта Банк».

Так, суд звертає увагу на те, що відповідно до наявних в матеріалах справи витягів з додатків до наказу № 813 від 16.09.2015 року (додаток № 1 - реєстр договорів, додаток № 2 - реєстр операцій, додаток № 3 - перелік клієнтів-фізичних осіб) на депозитний рахунок ОСОБА_2 іншою фізичною особою - ОСОБА_7, шляхом банківського переказу з поточного рахунку в Банку, внесено кошти в сумі 5 000 доларів США.

Як зазначив представник позивача, сума коштів у розмірі 5 000 доларів США була перерахована ОСОБА_7 на депозитний рахунок ОСОБА_2 з його поточного рахунку, відкритого в ПАТ «Дельта Банк» на погашення боргу за усним договором позики.

В силу норм ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 цього ж Кодексу передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Під час розгляду справи позивач не подав до суду жодних документальних доказів на підтвердження фактів укладання між ОСОБА_2 і ОСОБА_7 договору безвідсоткової позики, передачі грошових коштів від ОСОБА_2 (як позикодавцем) до ОСОБА_7 (позичальника). Письмові пояснення про причини відсутності таких документів всупереч вимог Цивільного кодексу України позивач суду також не надав.

Представник відповідача звертав увагу суду на ту обставину, що в ході проведення перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» встановлено випадки перерахування ОСОБА_7 коштів на депозитні рахунки інших фізичних осіб-вкладників Банку в аналогічному порядку в період після 16.01.2015 року, з метою отримання коштів через третіх осіб за рахунок Фонду поза межами гарантованої суми вкладу (200 тис. грн.).

Водночас, посилання відповідача на постанову правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення ПАТ «Дельта банк» до категорії проблемних», якою встановлено обмеження в діяльності банку, що була наявна на момент укладання договору № 014-28044-180215 від 18.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) та, на переконання останнього, перешкоджала його укладенню, судовою колегією оцінюється критично, оскільки зазначена постанова становить банківську таємницю і позивач не могла знати про її зміст та встановлені обмеження..

Також, умови договору банківського вкладу (депозиту) № 014-28044-180215 від 18.02.2015 року чітко визначали спосіб поповнення вкладного рахунку вкладника ОСОБА_2, а саме - з власного поточного або вкладного рахунку, відкритого в Банку, або шляхом надання готівки через касу Банку, що позивачем дотримано не було.

Враховуючи викладене та з урахуванням наявних у справі матеріалів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача, визнання протиправним та скасування наказу № 813 від 16.09.2015 року в частині, яка стосується позивача, та про зобов'язання відповідача включити дані стосовно ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, шляхом подання додаткової інформації Фонду, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду Верховного суду в порядку та строки, визначені ст. 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Повний текст постанови виготовлено 20.12.2017 року.