Постанова № 71148021, 12.12.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3255/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Хмельницький окружний адміністративний суд

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову у формі листа за №247/0-9005/6-17 від 07.07.2017 щодо надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності яка розташована за межами населених пунктів Адамівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

- зобов'язати відповідача повторно та належним чином розглянути клопотання ОСОБА_3 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності яка розташована за межами населених пунктів Адамівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення зазначеної земельної ділянки, з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

У травні 2017 отримала лист №57/0-4499/6-17 від 17.05.2017, у якому вказано, що задовольнити клопотання немає можливості, оскільки земельна ділянка, з приводу якої звернувся позивач, передбачена для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Після повторного звернення, позивач отримала лист №247/0-9005/6-17 від 07.07.2017 з повторною відмовою у наданні вищезазначеного дозволу з тих самих підстав.

Вважає відмову протиправною та звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з підстав, вказаних у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає, надав до суду письмові заперечення, де вказав, що зазначена позивачем земельна ділянка зарезервована для учасників АТО на території Віньковецького району Хмельницької області на виконання розпорядження КМУ №898-р від 19.08.2015. Вважає позов безпідставним, оскільки відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України. У зв'язку з цим просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити з урахуванням наведеного нижче.

Суд встановив, що 24.04.2017 позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності яка розташована за межами населених пунктів Адамівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

До заяви позивач надав копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та викопіювання.

Листом №57/0-4499/6-17 від 17.05.2017 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, оскільки земельна ділянка, яка зазначена заявницею, передбачена для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Крім того у листі зазначено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р на території Хмельницької області визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення за рахунок земель державної власності для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції відповідно до п.14 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яким передбачене першочергове право учасників АТО на отримання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Земельна ділянка з приводу якої звернувся позивач передбачена для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Позивач повторно звернулася до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності яка розташована за межами населених пунктів Адамівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

На повторне звернення, позивач отримала лист №247/0-9005/6-17 від 07.07.2017 з повторною відмовою у наданні вищезазначеного дозволу з тих самих підстав.

Вважаючи відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із ст.151 цього Кодексу.

Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2.0 га, розташованої за межами населених пунктів Адамівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідач зазначив, що земельна ділянка передбачена для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Відповідно до п.14 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються, такі пільги, зокрема, першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

За змістом п.п.1, 2 Розпорядження КМУ від 19.08.2015 №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" резервування земельних ділянок передбачених для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції здійснюється шляхом визначення протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельних ділянок для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Однак, як вбачається із наданих відповідачем в судовому засіданні матеріалів, земельна ділянка зазначена позивачем у заяві про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Адамівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, станом на час звернення позивача із відповідною заявою до відповідача не була зарезервована для учасників АТО та членів сімей загиблих учасників АТО.

Суд також зазначає, що відповідачем не було надано будь-якого розпорядчого документа, який підтверджує включення вказаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок зарезервованих для учасників АТО.

Суд звертає увагу на те, що законом встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою для відмови у наданні позивачу такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналізуючи зміст вищевикладених норм чинного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади з приводу надання їм у власність земельних ділянок, суд звертає увагу, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

Крім того, суд звертає увагу, що законні критерії визначення пріоритетності того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, - відсутні.

Суд вважає помилковими посилання відповідача на ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки вказана стаття передбачає, зокрема, першочергове право учасників бойових дій на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, а позивач просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, порядок надання якої чітко встановлено ст.118 Земельного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав належних і допустимих доказів правомірності відмови Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2.0 га, розташованої за межами населених пунктів Адамівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, викладеної у листах 57/0-4499/6-17 від 17.05.2017 та №247/0-9005/6-17 від 07.07.2017, у зв'язку з цим, суд вважає оскаржену відмову протиправною.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Крім того, слід зауважити, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає в подальшому обов'язкового позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню, шляхом прийняти рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га яка розташована за межами населеного пункту, на території Адамівської сільської, Віньковецького району, Хмельницької області.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову у формі листа за №247/0-9005/6-17 від 07.07.2017 щодо надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності яка розташована за межами населених пунктів Адамівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області прийняти рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності яка розташована за межами населених пунктів Адамівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2017 року