Постанова № 71147111, 14.12.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1534/17

14 грудня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

при секретарі судового засідання Павловський Ю.Б.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Кадуб" до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Кадуб" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі відповідач) в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми "Н") №0001041200 від 06 квітня 2017 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 33666,68 грн за затримку термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 336666,8 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:

Контролюючим органом 17 березня 2017 року проведена камеральна перевірка даних Єдиного реєстру податкових накладних ФГ "Кадуб" за грудень 2016 року, за результатами якої складено Акт перевірки №667/19-00-12-01/7/31877963 від 17.03.2017. Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 336666,8 грн. На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення (форми "Н") №0001041200 від 06 квітня 2017 року.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним з огляду на те, що вина позивача у вчиненні встановленого податковим органом порушення відсутня, оскільки позивач вживав усіх заходів для реєстрації ПН №35/2 від 29 грудня 2015 року в ЄРПН та 13 січня 2017 року перерахував грошові кошти на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. 13 січня 2017 року надіслав податкову накладну №35/2 до ДФС України засобами телекомунікаційного звязку, однак отримав квитанції в електронній формі, згідно з яких податкова накладна не прийнята у звязку з тим, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця.

Таким чином, позивач вважає, що господарство вживало усіх необхідних заходів для реєстрації податкових накладних, однак податкова накладна №35/2 не прийнята з вини ДФС України та Державної казначейської служби України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, наведених у запереченні проти позову та пояснив, що податковим органом при проведенні перевірки ФГ "Кадуб" встановлено несвоєчасну реєстрацію ПН від 29 грудня 2016 року №35/2 на загальну суму ПДВ 336666,8 грн. Граничний термін реєстрації ПН припав на 13 січня 2017 року, в той час як позивачем вказані податкові накладні зареєстровані 14 січня 2017 року, тобто позивачем порушено термін реєстрації податкових накладних. У зв'язку з виявленим порушенням до позивача у відповідності до пункту 120-1 статті 120-1 ПК України застосовано штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, а саме 33666,68 грн. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини:

Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 17 березня 2017 року проведена камеральна перевірка даних Єдиного реєстру податкових накладних ФГ "Кадуб" за грудень 2016 року, за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2016 року ФГ "Кадуб" №667/19-00-12-01/7/31877963 від 17.03.2017 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 336666,8 грн. На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення (форми "Н") №0001041200 від 06 квітня 2017 року, за яким позивачу за затримку термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування до податкових накладних на 1 календарний день на суму ПДВ 336666 гривень 8 копійок, застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 33666 гривень 68 копійок.

ФГ "Кадуб" було направлено заперечення №11 від 27.03.2017 на Акт перевірки. Однак Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято рішення залишити висновок акту камеральної перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

Позивач не погодившись з вказаним рішенням податкового органу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Враховуючи вище викладене та дослідивши обставини справи суд звертає увагу на наступне:

Статтею 9 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податок на додану вартість визначено як загальнодержавний податок, а підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України з 01 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування по податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 29 грудня 2016 року була виписана податкова накладна №35/2 на суму ПДВ 336666 гривень 8 копійок.

У відповідності до вимог абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України останнім днем реєстрації вищезазначених податкових накладних в ЄРПН було 13 січня 2017 року.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, платник податку міг зареєструвати податкові накладні у ЄРПН за умови наявності достатньої суми коштів на електронному рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, яка б відповідала загальній сумі податку за податкової накладної від 29 грудня 2016 року №35/2.

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Згідно з абзацом тринадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобовязаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), (далі - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку;

спеціальний рахунок - рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, передбаченого статтею 209 Податкового кодексу України (далі - суб'єкт спеціального режиму оподаткування), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених/наданих ними сільськогосподарських товарів/послуг.

Пунктом 12 Порядку № 569 визначено, що якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку № 569).

Казначейство подає до ДФС інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (пункт 14 Порядку № 569).

Таким чином, з наведених норм випливає, що для реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації таких податкових накладних.

Як вже зазначалось раніше, 13.01.2017 підприємство зареєструвало в ЄРПН податкову накладну №35/2 від 29.12.2016, однак документ не було прийнято ДФС України, у звязку із тим, що сума ПДВ в податковій накладній перевищувала ліміт на рахунку ПДВ продавця.

Контролюючий орган в своїх запереченнях зазначає, що сума на яку може бути зареєстровано податкові накладні платнику збільшено лише 14.01.2017.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки в матеріалах даної адміністративної справи наявні платіжні доручення № 2 та № 3 від 13 січня 2017 року, відповідно до яких позивач поповнив електронний рахунок на суму 747 495,00 грн. (а. с. 11-12). Зазначена інформація також відображена в базі даних ДФС України та не заперечується податковим органом.

Крім того, відповідно до інформації Державної казначейської служби України, останнім 05.01.2017 заблоковано рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, які додатково відкриті відповідно до п.200-1.2 статті 200-1 ПК України сільськогосподарським товаровиробникам. Казначейством забезпечено роботу рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, які додатково відкриті відповідно до п.200-1.2 статті 200-1 ПК України лише 13.01.2017 (а. с. 25-26).

Відтак, суд дійшов висновку, що підприємством вжито всіх необхідних заходів для реєстрації ПН №35/2 від 29.12.2016.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, підприємством доведено, що ним було вжито заходів щодо реєстрації ПН №35/2 від 29.12.2016 в ЄРПН 13 січня 2017 року, тобто в строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, однак, збій роботи ЄРПН призвів до порушення позивачем строків реєстрації спірної накладної. А відтак, податкове повідомлення-рішення (форми "Н") №0001041200 від 06 квітня 2017 року є протиправним та підлягає до скасування.

Щодо позовної вимоги про визнання дій Головного управління ДФС у Тернопільській області протиправними, суд вважає, що в цій частині слід відмовити, оскільки контролюючий орган при винесенні спірного податкового повідомлення рішення виходив з акту перевірки та інформації бази даних ДФС, в якій містилась інформація про те, що ПН №35/2 від 29.12.2017 зареєстрована в ЄРПН 14.01.2017, тобто з порушенням строків передбачених ПК України. Таким чином, на момент винесення спірного рішення контролюючий орган діяв правомірно.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково. Податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області №0001041200 від 06 квітня 2017 року визнати протиправним та скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь фермерського господарства "Кадуб" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській області

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяПодлісна І.М.