Рішення № 71146066, 14.12.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді - Губар В.С.,

суддів – Вінгаль В.М., Кузюри Л.В.

із секретарем судового засідання – Шапко В.М.

за участю: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» про поновлення в адвокатському об’єднанні, зобов’язання прийняти рішення та стягнення моральної шкоди,

встановив:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, після остаточного уточнення якого 09 жовтня 2017 року (а.с. 60-62) просив поновити його в адвокатському об’єднанні «Чернігівська обласна колегія адвокатів» і на робочому попередньому місці в Деснянській юридичній консультації м Чернігова по вулиці Горького (Музейній), 1, що на першому поверсі будинку за цією адресою без нарахування та без стягнення членських внесків і вартості будь-яких платежів, за взаємно погодженою угодою наданих можливих послуг, до дня фактичного допуску його саме до наведеного робочого місця і за наведеною адресою; зобов’язати АО «ЧОКА» прийняти та затвердити президією і загальними зборами АО «ЧОКА» мотивовані (не протокольні) рішення з долученням до них повних текстів протоколів засідання президії і загальних зборів АО «ЧОКА» з списками присутніх на них; стягнути з АО «ЧОКА» на його користь 370000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 21.04.2017 року його втретє рішенням зборів відраховано зі складу АО «ЧОКА» з позбавленням конкретно визначеного ще з 1975 року робочого місця в Деснянській районній юридичній консультації м. Чернігова по вулиці Горького, (Музейній), 1 на першому поверсі, яке було йому повернуто на підставі рішення суду від 24 березня 2016 року.

Як зазначає позивач, протиправність рішень відповідача підтверджена рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.06.2017, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 14.09.2017 у справі №750/2669/17, яким визнано незаконність рішень відповідача та стягнуто на його користь 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, проте, лише за фактом прийняття незаконних рішень.

ОСОБА_1 наголошує, що залишаються не вирішеними у судовому порядку питання поновлення його в АО «ЧОКА» і на попередньому робочому місці, яке він займав 40 років підряд, а також питання відшкодування йому моральної шкоди за протиправне позбавлення його прав.

Моральну шкоду позивач оцінив у 370000 грн., яка полягає у тому, що відповідач позбавив його членства в АО «ЧОКА» та попереднього робочого місця, позбавив доступу до коштовної особистої правової літератури, до оргтехніки, до численних адвокатських проваджень сотень його клієнтів, до особисто придбаних меблів, канцелярських належностей, дороговартісного власного одягу тощо.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що рішенням Президії від 10 лютого 2017 року, а 21 квітня 2017 року – рішенням зборів його, ОСОБА_1, відраховано зі складу АО «ЧОКА» з позбавленням попереднього робочого місця в Деснянській юрконсультації.

Апелянт посилається на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2017 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області, яким визнано незаконними та скасовані рішення загальних зборів членів АО «ЧОКА» від 21.04.2017 року про відрахування ОСОБА_1 зі складу АО «ЧОКА» з 14.04.2017 року, але питання щодо відновлення його на попередньому робочому місці в Деснянській юридичній консультації не вирішувалось.

ОСОБА_1 стверджує, що усупереч ст. 55 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, ст. 3 ЦПК України порушено його право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним та незаінтересованим судом.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, передбачені ст.ст. 173, 176, 177, 185, 193, 209, 213, 115 ЦПК України, оскільки в судовому засіданні не зачитано та не викладено зміст позовної заяви, в матеріалах справи відсутня подана ним заява від 09 жовтня 2017 року, не вислухані пояснення сторін, не надано право сторонам на запитання один одному, справа розглянута без представника відповідача та без з’ясування причин неявки, судом не оголошені та не досліджені матеріали справи, безпідставно повернуто заяву про збільшення позовних вимог, рішення ухвалено на підставі обставин та доказів, які судом не досліджувались, у рішенні суду відсутні мотиви та посилання на правові норми, за яких відхилені доводи позовної заяви та надані докази, до рішення внесені пояснення представника відповідача, які він не надавав.

Апелянт не погоджується з посиланням суду першої інстанції на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2016 року, яким скасовано рішення відповідача про позбавлення його членства в АО «ЧОКА» і на попередньому робочому місці, оскільки таке рішення суду не досліджувалось судом при розгляді цієї справи. Зазначене рішення суду від 24 березня 2016 року стосується інших позовних вимог, ніж заявлених у позові по даній справі.

Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у відшкодуванні моральної шкоди усупереч ст. 1167 ЦК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 об»єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у справі документальними доказами, заява про розгляд справи у його відсутність не надано і згідно до ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Перевіряючи доводи скарги, апеляційним судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, адвокатові ОСОБА_1 , як члену ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів», робочим місцем було визначено Деснянську юридичну консультацію, що знаходиться по вулиці Музейна, 1 (колишня вул..Горького) у м.Чернігові, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 160). Ці обставини відповідачем у апеляційному суді не спростовані.

Як встановлено апеляційним судом, на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавчий лист № 2/750/603/16, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов’язання ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» забезпечити ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні Деснянської юридичної консультації без сплати ним основних членських внесків за період з 06.02.2014 року і по день набрання цим рішенням законної сили, а також додаткових членських внесків за період з 06.02.2014 року і по день фактичного допуску ОСОБА_1 до робочого місця адвоката за адресою: м. Чернігів, вул. Горького, 1.

Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 05 квітня 2017 року закінчено виконавче провадження № 53536108 з виконання виконавчого листа № 2/750/603/16, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов’язання ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» забезпечити ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні Деснянської юридичної консультації без сплати ним основних членських внесків за період з 06.02.2014 року і по день набрання цим рішенням законної сили, а також додаткових членських внесків за період з 06.02.2014 року і по день фактичного допуску ОСОБА_1 до робочого місця адвоката за адресою: м. Чернігів, вул. Горького, 1, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.06.2017, яка набрала законної сили, визнано неправомірною постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 05 квітня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53536108 з виконання виконавчого листа № 2/750/603/16, виданого 23.02.2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова. При розгляді зазначеної скарги судом встановлено, що судове рішення у повному обсязі не виконано, проте, враховуючи, що ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.04.2017 року зупинено виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.03.2016 року та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07.02.2017 року до закінчення розгляду касаційної скарги, і на час розгляду справи касаційне провадження не завершено, а тому суд визнав неправомірною постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 05 квітня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53536108 з виконання виконавчого листа № 2/750/603/16, виданого 23.02.2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.06.2017 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 14.09.2017 у справі №750/2669/17, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання повідомлення протиправним, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення президії ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» від 10.02.2017 року про відрахування ОСОБА_1 зі складу ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів». Визнано неправомірним та скасовано рішення загальних зборів членів ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» від 21.04.2017 року про відрахування ОСОБА_1 зі складу ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» з 14.04.2017 року. Стягнуто з ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» на користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено (а.с.28-37, 52-57).

Зазначені обставини в апеляційному суді ніхто не спростовував і не заперечував.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судом вже відновлено порушене право позивача, а саме ухвалено рішення про визнання неправомірним та скасування рішення загальних зборів членів ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» від 21.04.2017 року про відрахування позивача зі складу ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» з 14.04.2017 року, тому ОСОБА_1 є адвокатом ОСОБА_2 об’єднання «АО «ЧОКА», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, сформованим станом на 16.11.2017.

Окрім того, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для зобов’язання відповідача прийняти та затвердити президією і загальними зборами АО «ЧОКА» мотивовані (не протокольні) рішення з долученням до них повних текстів протоколів засідання президії і загальних зборів АО «ЧОКА» з списками присутніх на них, оскільки такі вимоги є втручанням у діяльність ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» і жодним чином не відновлюють прав позивача, який на час розгляду справи судом перебуває у Єдиному реєстрі адвокатів України в складі АО «ЧОКА», тобто його право не порушено.

Судом також враховано, що на даний час виконання рішення суду у справі №750/3192/14 про зобов’язання ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» забезпечити ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні Деснянської юридичної консультації без сплати ним основних членських внесків за період з 06.02.2014 року і по день набрання цим рішенням законної сили, а також додаткових членських внесків за період з 06.02.2014 року і по день фактичного допуску ОСОБА_1 до робочого місця адвоката за адресою: м. Чернігів, вул. Горького, 1, зупинено згідно ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.04.2017 до завершення касаційного провадження, а тому це рішення залишається не виконаним.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 1167 ЦК України, для відшкодування моральної шкоди.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись апеляційний суд не може, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України обов'язок довести ті обставини, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, лежить саме на сторонах.

Одним із принципів загальних засад цивільного судочинства, встановлених ст. 3 ЦК України, є принцип справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року, визнано неправомірним та скасовано рішення президії ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» від 10.02.2017 року про відрахування ОСОБА_1 зі складу ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів»; визнано неправомірним та скасовано рішення загальних зборів членів АО «ЧОКА» від 21.04.2017 року про відрахування ОСОБА_1 зі складу АО «ЧОКА» з 14.04.2017 року.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції у вищезазначеній справі, апеляційний суд виходив з правової позиції Верховного Суду України, викладеній у справі за №6-1002цс16 та зазначив у своїй ухвалі від 14.09.2017 року, що судом першої інстанції обґрунтовано розглянуто позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним рішення Президії АО «ЧОКА» від 10.02.2017 року та загальних зборів АО «ЧОКА» від 21.04.2017 року про відрахування позивача зі складу АО «ЧОКА» з 14.04.2017 року, які безпосередньо порушують права фізичної особи – члена АО «ЧОКА» ОСОБА_1, який на підставі ст.55 Конституції України звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вказані судові рішення набрали законної сили і є преюдиціальними при розгляді цієї справи в силу положень ст. 61 ЦПК України, а відтак встановлені цим судовим рішенням обставини не підлягають доказуванню при вирішенні спору у цивільній справі № 750/5550/17, а висновки Верховного Суду України в силу ст. 360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Проте, як встановлено апеляційним судом попри наявність судових рішень про визнання незаконними рішення Президії АО «ЧОКА» від 10.02.2017 року та загальних зборів АО «ЧОКА» від 21.04.2017 року про відрахування позивача зі складу АО «ЧОКА», які набрали законної сили, позивач ОСОБА_1 натепер не поновлений у складі АО «ЧОКА».

На спростування зазначених обставин відповідачем належних і допустимих доказів апеляційному суду не надано.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення його в складі АО «Чернігівська обласна колегія адвокатів» не відповідають фактичним обставинам справи.

Також, апеляційний суд вважає, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованої відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов’язковому з’ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діянь її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправними діями її заподіювача та вина останнього у її заподіянні. Зокрема, суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює шкоду та з чого він виходить.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що оскільки, незважаючи на вищевказані судові рішення, членство позивача у складі ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» дотепер не відновлено, ОСОБА_3 безумовно було заподіяно моральну шкоду, яка, безсумнівно, полягає у душевних стражданнях, перебуванні у стресовому стані, переживаннях внаслідок неможливості на належному рівні продовжувати професіональну діяльність адвоката у складі ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів».

Визначаючи розмір моральної шкоди, спричиненої відповідачем ОСОБА_1, апеляційний суд відповідно до приписів ст. 23 ЦК України про залежність розміру грошового відшкодування моральної шкоди від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення, та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Зазначені обставини, які мають значення для вирішення цієї справи, були з’ясовані неповністю і не досліджувались судом першої інстанції, а відтак висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо поновлення в адвокатському об’єднанні «Чернігівська обласна колегія адвокатів» - є помилковим.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Перевіряючи доводи скарги, апеляційним судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 24 березня 2016 р., яке натепер має законну силу, зобов’язано Адвокатське об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» забезпечити ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні Деснянської юридичної консультації без сплати ним основних членських внесків за період з 06.02.2014 року і по день набрання цим рішенням законної сили, а також додаткових членських внесків за період з 06.02.2014 року і по день фактичного допуску ОСОБА_1 до робочого місця адвоката за адресою: м. Чернігів, вул. Горького, 1.

Отже, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - вимога поновлення його на робочому попередньому місці в Деснянській юридичній консультації м Чернігова по вулиці Горького (Музейній), 1, що на першому поверсі будинку за цією адресою без нарахування та без стягнення членських внесків і вартості будь-яких платежів, за взаємно погодженою угодою наданих можливих послуг, до дня фактичного допуску його саме до наведеного робочого місця і за наведеною адресою; вимоги зобов’язати АО «ЧОКА» прийняти та затвердити президією і загальними зборами АО «ЧОКА» мотивовані (не протокольні) рішення з долученням до них повних текстів протоколів засідання президії і загальних зборів АО «ЧОКА» з списками присутніх на них, - апеляційний суд вважає неефективним засобом захисту його прав, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2017 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 в ОСОБА_2 об’єднанні «Чернігівська обласна колегія адвокатів».

Стягнути з ОСОБА_2 об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в одну тисячу гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.