Вирок № 71135028, 20.12.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2376/17

Провадження № 1-кп/333/612/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючої судді Круглікової А.В.

при секретарі Іщенко А.О.

з участю:

прокурорів Мордвінова А.О.,

ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження за №№12017080040001584, 12017080050000277 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст. 89 КК України раніше судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2017 р. приблизно о 05 год. 23 хв. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні магазину «Продукти-134» ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, буд. № 22, знаходячись в торговому залі, таємно викрав з полиць пляшку пива «Garage зі смаком лимонного чаю», обємом 0,5 л, вартістю 10,79 грн. без ПДВ, після чого пройшов до відділу з алкоголем, де таємно викрав з полиці пляшку «Водка Хлібний дар», обємом 0,7 л, вартістю 81,42 грн. без ПДВ, які належать ТОВ «АТБ-Маркет» та поклав під суглоб лівої руки. Будучі впевненим, що дії ніким не помічені, ОСОБА_2 перетнув касову зону даного магазину та попрямував до виходу з магазину. В свою чергу, працівник охорони, який в той час знаходився поблизу касової зони магазину, отримавши повідомлення по рації від іншого охоронника, попрохав ОСОБА_2 зупинитись, на що останній, усвідомлюючи, що його дії викриті, з метою утримання викраденого майна та доведення свого злочинного умислу до кінця, ігноруючи заклики працівника магазину зупинитись, вибіг з приміщення даного магазину, тим самим відкрито заволодів майном, що належить магазину «Продукти-134» ТОВ «АТБ-Маркет», чим спричинив останньому матеріальної шкоди на загальну суму 92,21 грн.

15.04.2017 р. приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні супермаркету «Варус-10», розташованого по вул. Північнокільцевій, 10-А у м. Запоріжжі, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою його реалізації, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, упевнившись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу з продуктової лавки, викрав три упаковки масла торгового виробника «Селянське масло солотковершкове 72,5%» вагою 200 грам кожна, вартістю 74,98 грн. та дві палки ковбаси торгового виробника «Московська» вагою 700 грамів кожна, вартістю 365,98 грн., які належать супермаркету «Варус-10». Після чого, ОСОБА_2 разом з викраденим майном покинув територію приміщення супермаркету «Варус-10», тим самим викраденим майном міг розпорядитись на власний розсуд. В результаті злочинних дій супермаркету «Варус-10» заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 440,96 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 при допиті в судовому засіданні визнав себе винним в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України, розкаявся. Пояснив, що дійсно 19.01.2017 р. приблизно о 05 год. 23 хв., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись в торговому залі приміщення магазину ТОВ «АТБ-Маркет» викрав з полиць пляшку пива «Garage зі смаком лимонного чаю», обємом 0,5 л та пляшку «Водка Хлібний дар», обємом 0,7 л, поклавши під суглоб лівої руки. Після чого, перетнув касову зону даного магазину та попрямував до виходу з магазину. При цьому, працівник охорони попрохав ОСОБА_2 зупинитись, на що останній вибіг з приміщення даного магазину. Крім того, 15.04.2017 р. приблизно о 17 год. 30 хв. в супермаркеті «Варус-10» викрав три упаковки масла торгового виробника «Селянське масло солотковершкове 72,5%» та дві палки ковбаси торгового виробника «Московська». Після чого, покинув територію приміщення супермаркету та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки ОСОБА_2 в судовому засіданні не оспорював факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України при вищезазначених обставинах, учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії за епізодом від 19.01.2017 р. за ч. 1 ст. 186 КК України та за епізодом від 15.04.2017 р. за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки своїми діями ОСОБА_2 19.01.2017 р. скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а 15.04.2017 р. таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Так, судом враховується, що скоєні ОСОБА_2 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Пом`якшуючими покарання обставинами є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання по епізоду від 19.01.2017 р. є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, по епізоду від 15.04.2017 р. відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України судимості не має, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав повністю, потерпілий не наполягав на призначенні покарання повязаного з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення останнім нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Обвинуваченим та захисником ОСОБА_3 заявлено клопотання про застосування до ОСОБА_2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року та звільнення його від призначеного покарання, з наслідками застосування амністії останній ознайомлений.

Статтею 85 КК України унормовано, що на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Частиною 1 ст. 86 КК України передбачено, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 р. набув чинності Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 р. за № 1810-VIII, дія якого поширюється на осіб, які вчинили злочини, до дня набрання ним чинності включно (ст.13 названого Закону).

Згідно з ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує, зокрема, за ініціативою обвинуваченого та його захисника.

Пунктом «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» визначено, що звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчинені умисного злочину, який не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, які на день набрання чинності цим Законом є хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4).

Як вбачається з листу від 19.12.2017 р. № 60/01-8 за підписом головного лікаря та завідувача диспансерного відділення № 1 КУ «Запорізький протитуберкульозний диспансер № 3» Запорізької обласної ради, ОСОБА_2 має діагноз: ВДТБ (07.03.17) лівої легені (інфільтративний) Дестр (+) МБТ (+) М (+) К (-) Гіст (0) категорія 1 Ког. 1 (2017).

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році", судом не встановлено, амністія щодо нього не застосовувалась. Отже, на обвинуваченого поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році" та останній підлягає звільненню від відбування покарання.

Судом роз'яснено обвинуваченому наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії не звільняє його від обов'язку відшкодувати потерпілому заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, а також те, що у разі застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Враховуючи те, що цивільний позов ТОВ «АТБ-Маркет» про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 92,21 гривень визнаний ОСОБА_2 повністю, суд вважає відповідно до ст. 128-129 КПК України, що вказаний цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно дост. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368,373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року шість місяців позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 186 КК України у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання.

Цивільний позов ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) про стягнення з ОСОБА_2 92,21 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) 92 (девяносто дві) грн. 21 коп. матеріальної шкоди.

Речові докази:

-оптичний носій інформації диск CD-R «RECORDABLE» 50х, 700 Gb, 80 min, який долучено до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Суддя Комунарського районного суду

м. ЗапоріжжяА.В.Круглікова