Вирок № 71132479, 19.12.2017, Селидівський міський суд Донецької області

№ 242/4045/17

№ 1-кп/242/687/17

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2017 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Носаль А.В., за участю прокурора Черкасової Ю.Л., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050140000653 від 08.09.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Авдіївка Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, з середньо -спеціальною освітою, який перебуває в зареєстрованому шлюбі, не працюючого, пенсіонера, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На початку серпня 2017 року, приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи біля не діючого блокпосту ВСУ, який розташований біля будинку АДРЕСА_2, біля паркану будинку побачив зелений дерев'яний ящик, в якому знаходились патрони калібру 7,45 мм та заздалегідь знаючи, що вільний обіг зброї діючим законодавством України заборонено, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, незаконно, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року і Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілів патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, що затверджена наказом МВС № 662 від 21 серпня 1998 року, навмисно підняв їх та поклав до своєї сумки, таким чином навмисно, незаконно придбав бойові припаси без передбаченого законом дозволу. Після чого, ОСОБА_1 направився до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де в приміщенні флігеля в комоді сховав сумку з вказаними патронами, таким чином умисно, незаконно став зберігати бойові припаси без передбаченого дозволу. Приблизно на початку вересня 2017 ОСОБА_1 взяв раніше сховану сумку з патронами та переніс до приміщення коридору будинку, де сховав в картонній коробці з - під взуття, таким чином продовжив умисно, незаконно зберігати бойові припаси до 08.09.2017 року.

08.09.2017 року приблизно о 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 узяв раніше сховану сумку з патронами з приміщення коридору будинку, та попрямував до колишнього блокпосту, який розташований по вул. Колосова м. Авдіївка, Донецької області, але на ділянці місцевості, яка розташована на перетині вул. Колосова та пр. Ясинуватського, був зупинений співробітниками поліції, де в період з 16 год. 30 хв. до 16 год. 50 хв. працівниками Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області під час огляду особистих речей ОСОБА_1, проведеним за його добровільною згодою, в сумці, що була при ньому були виявлені патрони в кількості шістдесят (60) патронів, які згідно висновку експерта № 2/2 - 495 від 15.09.2017 року є боєприпасами - проміжними патронами калібру 7,62х39 мм (автоматам і кулеметам конструкції Калашникова АКМ, РПК та інш.), патрони промислового виробництва, придатні для стрільби, які ОСОБА_1 навмисно незаконно придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно на початку серпня 2017 року приблизно о 17 годині він, перебуваючи біля не діючого блокпосту ВСУ в м. Авдіївка, побачив дерев'яний ящик, в якому знаходились патрони, він забрав їх. Після чого, направився до місця свого мешкання, де сховав патрони. 08.09.2017 року приблизно о 16 годині узяв раніше сховані патрони та попрямував до колишнього блокпосту м. Авдіївка, але був зупинений співробітниками поліції, якими під час огляду його особистих речей було виявлено та вилучено патрони у кількості 60 штук. У скоєному щиро розкаюється.

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ст. 263 ч. 1 КК України, як придбання, зберігання, носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є пенсіонером.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов'язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

На підставі викладеного, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд вважає можливим, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, особи обвинуваченого, який у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, враховуючі, що обвинувачений беззаперечно визнав провину, задовільно характеризується за місцем проживання, те, що він щиро кається в скоєному, враховуючи його відношення до вчиненого ним кримінального правопорушення, вважає що ступінь небезпечності обвинуваченого ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положень принципу поваги до особистої свободи, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, обставин та його наслідків, суд дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням судово - балістичної експертизи у розмірі 618 грн. 50 коп.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання за ст. 263 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, зобов'язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р31119115700052, код ЄРДПОУ 37989721, код класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження», код банку отримувача 834016, банк отримувач ГУДКСУ в Донецькій області, призначення платежу: витрати на проведення експертизи у розмірі 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 50 коп. (за висновком експерта № 2/2 - 495 від 15.09.2017 року).

Речові докази - патрони калібру 7,62х39 мм, у кількості 56 (п'ятдесят шість) штук та частини 4 патронів калібру 7,62х39 мм. (кулі, гільзи), що зберігаються в камері речових доказів Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП України в Донецькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська