Рішення № 71132462, 18.12.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4197/17

Провадження № 2-а/242/315/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Носаль А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 28.09.2017 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Селидовського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, в якому зазначила, що вона отримує пенсію за віком, яку призначено УПФУ Петровського району м. Донецька. В червні 2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про виплату пенсії в звязку зі зміною місце проживання та реєстрації в м. Селидове Донецької області. В липні 2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про надання розяснень щодо припинення виплати їй пенсії. 15.08.2017 року Селидовським ОУПФУ Донецької області була надана відповідь № 5697/02, з якої вбачається, що ОСОБА_1 необхідно звернутися до УСЗН за довідкою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи. Позивач вважає, що відповідач протиправно не здійснює нарахування їй пенсії та просить суд визнати дії відповідача протиправними, зобовязати відповідача поновити виплату пенсії за віком починаючи з 01.07.2017 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно було надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення. В звязку з чим, просить суд відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Селидівської міської ради, як внутрішньо переміщеної особи з 12.11.2014 року. 13.06.2017 року ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Селидівської міської ради про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, оскільки вона на теперішній час зареєстрована та постійно мешкає в м. Селидове.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пенсійного посвідчення серія АГ № 685183 від 24.05.2005 року, виданого УПФУ Петровського району м. Донецька, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком починаючи з 17.04.2005 року (а.с. 13).

02.08.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Селидовського ОУПФУ Донецької області із заявою про розяснення строку виплати належних пенсійних виплат, а також з проханням поновити виплату пенсію за віком (а.с. 4).

Як вбачається з листа № 5697/02 від 15.08.2017 року, Селидовське ОУПФУ в Донецькій області повідомило ОСОБА_1 про те, що для поновлення виплати пенсії необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що підставою призупинення виплати пенсії стало ненадання позивачем довідки про взяття його на облік до Управління соціального захисту населення як внутрішньо переміщеної особи.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 цього Закону, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі недоотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання, тоді як Відповідач в своєму листі не послався на Закон та його норму, що передбачає припинення виплати пенсії.

Згідно з Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України.

Відповідно до договору дарування від 22.10.2015 року, ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Сонячна, 19/35 (а.с. 8-9).

Як вбачається з копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 серія ВА № 006611, виданого 08.12.1995 року Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, позивач з 12.06.2017 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14-16).

Згідно п. 1.3 вищевказаних Правил, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС ) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС ) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснене на з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Таким чином, у суду немає жодних сумнівів щодо внесених до паспорту позивача відомостей про реєстрацію її місця проживання, оскільки вони внесені відповідно до встановленого законодавством порядку та уповноваженим на те органом.

Суд звертає увагу, що відповідачем не вказано, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії та будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання.

Слід зауважити, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, по втраті годувальника та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно ч. 1 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 року № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сімї у звязку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, обєднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В звязку з чим, суд вважає, що відповідач не здійснюючі нарахування та виплату належної позивачу ОСОБА_1 пенсії за місцем реєстрації, фактично обмежує її конституційне право на соціальне забезпечення.

Слід також зауважити, що фактично призупинення пенсії позивачу змусило ОСОБА_1 звернутися до УСЗН Селидівської міської ради для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.07.2017 року № НОМЕР_1.

Таким чином, суд приходить до висновку, що призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 слід визнати протиправним та необхідно зобов'язати Селидівське ОУ ПФУ Донецької області відновити виплату позивачу пенсії з 01.07.2017 року.

Згідно ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що ухвалою суду від 02.11.2017 року позивача було звільнено від сплати судових витрат, а відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. ст. 139 КАС України, вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) до Селидівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6, ЄДРПОУ 41247274), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Пушкіна, буд. № 8, ЄДРПОУ 25953988), про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Селидовського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6, ЄДРПОУ 41247274) щодо призупинення пенсійних виплат ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) пенсії з 01 липня 2017 року.

Зобовязати Селидовське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6, ЄДРПОУ 41247274) здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) пенсії за віком починаючі з 01 липня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська