Постанова № 71132385, 19.12.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 237/2792/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1987/2017

Доповідач Жданова В.С. Номер провадження 22-ц/775/1987/2017

Категорія 34

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданової В.С.,

суддів: Космачевської Т.В., Санікової О.С.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області в режимі відео конференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Марїнського районного суду Донецької області від 05 вересня 2017 року № 235/2792/16-ц, головуючий у 1 інстанції суддя Липчанський С.М. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась позовом до ОСОБА_3, ТОВ СК «Альфа-гарант» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. В обґрунтування позову зазначала, що 19.03.2016 року о 05.30 годин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-2104230, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині у районі КПВВ Марїнка , в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України невірно оцінив дорожню обстановку, своєчасно не застосував заходів зменшення швидкості та здійснив зіткнення з належним їй на праві власності автомобілем Ford Escort, н.з. АН7008СВ. Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 закрито постановою від 21.04.2016 р., згідно висновку судово-технічної експертизи №388 від 05.04.2016 р. дії водія ОСОБА_3 не відповідали правилам дорожнього руху, перебували у причинному звязку із наслідками ДТП. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована у ТОВ СК «Альфа-гарант», згідно страхового полісу № АЕ/3032510 страховий ліміт складає 50000 грн. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її автомобіль отримав механічні пошкодження, вартість матеріального збитку складає 59924,70 грн. Просила стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму матеріальної шкоди, витрати на проведення оцінювання 1500 грн. пошкоджень автомобіля та суму моральної шкоди 15000 грн., оскільки був порушений звичайний спосіб та уклад її життя, через що вона нервувала, вимушена була звертатись за допомогою до сторонніх осіб, витрачати зайві кошти.

Рішенням Марїнського районного суду Донецької області від 05 вересня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП задоволено частково.

З ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_2 стягнуто суму матеріальної шкоди 49 000,00 грн.. З відповідача водія ОСОБА_3 на її користь стягнуто матеріальне відшкодування 12 424,70 грн., що є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що всупереч нормам Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем не було забезпечено можливості провести огляд пошкодженого транспортного засобу та не було надано його для огляду, що призвело до неможливості встановлення розміру шкоди, яка була спричинена транспортному засобу. Вважає, що звіт оцінки вартості № 332/7-16 від 19.07.2016 року матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого автомобіля, не може бути належним доказом по справі, оскільки зроблений без участі представника страхової компанії, тому в основу рішення покладено неналежний та недопустимий доказ по справі. Зазначає, що судом першої інстанції при визначенні розміру страхового відшкодування було невірно застосовано норми матеріального права, а саме : суд керувався вимогами ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», проте, у даному випадку страхове відшкодування повинно бути розраховано за правилами ст. 30 цього закону, згідно якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Зазначає, що суд залишив поза увагою обставину, без якої неможливо визначити розмір страхового відшкодування - визначення ринкової вартості транспортного засобу у стані, в якому він перебував після ДТП. Також суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не надав належної правової оцінки запереченням відповідача про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів встановлення вини ОСОБА_3 у настанні дорожньо-транспортної пригоди. Вказує, що позивач не звертався до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з заявою про виплату страхового відшкодування, а тому ТДВ СК «Альфа-Гарант» не мало правових підстав для прийняття в досудовому порядку ніякого рішення, щодо ДТП.

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеному в режимі відео конференції, представник відповідача ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю СК «Альфа-Гарант» доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи без її участі ( а.с. 148)

Відповідач ОСОБА_4 також просить розглянути справу без його участі, про що надав заяву (вх. ЕА 8154/17 р. від 18.12.2017 р. )

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.03.2016 року о 05-30 год. на автошляху Запоріжжя-Донецьк, 197 км., 800 м. з вини водія ОСОБА_3 сталося дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження. Постановою слідчого Мар»їнського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 21.04.2016 року кримінальне провадження за фактом ДТП, яка мала місце 19.03.2016 року, закрито через відсутність складу злочину, передбаченому ст.286 КК України. Висновком судової авто технічної експертизи №388 від 05.04.2016 р., проведеної у Донецькому НДІСЕ, дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР та перебували у причинному зв»язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у СК «Альфа- Гарант», ліміт відповідальності, за шкоду заподіяну майну потерпілого, становить 50 000,00 грн., за шкоду заподіяну життю і здоровю потерпілого 100 000,00 грн., розмір франшизи 1 000,00 грн.

Сума заподіяного позивачу ОСОБА_5 майнового збитку внаслідок пошкодження належного їй автомобіля Ford Escort, н.з. АН7008СВ державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 59 924,70 грн., що встановлено звітом про оцінку № 332/7-16 вартості матеріального збитку від 19.07.2016 р.,

Стягуючи суму матеріального збитку 49000 грн. із страхової компанії, суд першої інстанції виходив з того, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3, цивільно-правова від повільність якого застрахована у СК «Альфа-Гарант», визначена сума матеріального відшкодування перебуває в межах встановленого ліміту, розмір матеріальної шкоди визначений виходячи з фактичної вартості автомобіля на момент його ушкодження. Позивачем здійснено всі дії щодо направлення страховій компанії інформації про скоєння ДТП та її наслідки.

Такий висновок суду відповідає вимогам діючого цивільного закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскаржуючи рішення суду, відповідач ТДВ СК «Альфа-Гарант» посилається на недоведеність вини водія ОСОБА_3 у скоєнні ДТП та відсутність офіційної постанови про встановленні вини останнього.

Проте, за наслідками ДТП 19.03.2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості внесені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч1 КК України. Висновком судової авто - технічної експертизи №388 від 05.04.2016 р., проведеної Донецьким НДІСЕ, встановлено, що дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР та перебували у причинному зв»язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_3 визнав свою вину у скоєнні ДТП, з висновками слідчого погодився та не оскаржив постанову про закриття кримінального провадження, якою встановлені фактичні обставини справи, причина ДТП, його вина та наслідки.

Під час розгляду справи у суді 1 інстанції відповідач ТДВ СК «Альфа-Гарант» не скористався наданим йому процесуальним законом правом та не заявляв про проведення судової авто - технічної експертизи. Висновок про порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху міститься у довідці про дорожньо-транспортну пригоду, видану ДПС ДАІ УВД УМВС в Донецькій області № 87765063 ( а.с.11), письмовому повідомленні про ДТП, направленому до страховій компанії у квітні 2016 року.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 6 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. №1961 страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах, оскільки Страхова компанія не була повідомлена про настання дорожньо-транспортної пригоди, пошкоджений транспорт не був оглянутий представником страхової компанії, оцінка проведена не уповноваженою особою є неспроможними, оскільки суперечать фактичним обставинам.

З матеріалів справи вбачається, що про настання страхової події Страхова компанія була повідомлена 19.03.2016 року о 7-00 по телефону, який вказаний в полісі №АЕ/3032510 обовязкового страхування. 01.04.2016 року ОСОБА_2 на адресу відповідача ТДВ СК «Альфа Гарант» направлене письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, в якому ОСОБА_5 викладає обставини ДТП, детальний опис пошкоджень, данні про іншого учасника ДТП. ( а.с.66)

Також ОСОБА_2 направлена Страховій компанії «Альфа-Гарант» довідка ДПС ДАІ УВД УМВС в Донецькій області № 87765063 від 26.05.2016 року №117, в якій міститься інформація про ДТП, учасників та наслідки. ( а.с.11)

Як усне повідомлення, так і письмове повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду було отримане відповідачем у зв»язку з чим була останнім надана заявка про огляд транспортного засобу Ford Escort, н.з. АН7008СВ.

Відповідач зазначає, що спеціаліст не мав можливості провести огляд транспортного засобу, оскільки «Після дзвінків нашого спеціаліста до представника власника транспортного засобу було вияснено, що автомобіль для огляду надаватися не буде, тобто оглянути його не має змоги» ( мовою оригіналу. а.с. 68.)

Таке пояснення не можна вважати відмовою власника автомобіля ОСОБА_2 від надання автомобіля для огляду, оскільки мало звернення не до неї особисто, як власника автомобіля, а до неустановленої особи. По справі відсутні будь-які відомості, що інтереси ОСОБА_2 за наслідками ДТП представляє уповноважена нею особа або це звернення було до особи, яка керувала транспортом під час ДТП.

Крім того, згідно пояснень відповідача вказане повідомлення було здійснено телефоном, без вказівки на конкретний номер та реєстрацію телефонограми у журналі відправлень, направлено неустановленій особі, тому відсутні підстави для висновку, що позивач ОСОБА_2 своїми діями не сприяла у здійсненні огляду пошкодженого транспорту.

Таким чином, отримавши повідомлення про ДТП Страхова компанія не здійснила передбачених Законом дій для вирішення питання призначення страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) : 34.1- страховик зобов»язаний протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування; 34.2. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків; 34.3. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Оскільки відповідач ТДВ СК «Алфа-Гарант». Маючи достовірну інформацію про дорожньо - транспортну пригоду, не вчинив передбачений законом дій щодо огляду пошкодженого автомобіля, то позивач ОСОБА_6 самостійно обрала спеціаліста для визначення розміру майнової шкоди.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Частиною 1 ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст.7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу складає 220852,52 грн., вартість матеріального збитку 59924,70 грн., який визначений з урахуванням ринкової вартості автомобіля на час ДТП. ( а.с.6)

Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

При визначенні розміру страхового відшкодування судом першої інстанції врахована вартість автомобіля на час ДТП, пошкодження, ліміт відповідальності, франшиза.

Таким чином, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги частково, визначивши до стягнення з ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Альфа-Гарант" на користь власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 49000грн. (з урахуванням виключення розміру франшизи у сумі 1000 грн.), та стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди (61424,70 грн., який складається з матеріальної шкоди - 59924,70 грн. та витрачена сума на проведення оцінки вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу - 1500 грн. ) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 12 424,70 грн.

При розгляді справи суд першої інстанції повно та всебічно перевірив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду немає, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують висновків суду.

Ураховуючи викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» відхилити.

Рішення Марїнського районного суду Донецької області від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

Повне рішення буде складено протягом трьох днів.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді :

Повний текст постанови складений 21 грудня 2017 року.

Суддя-доповідач :