Ухвала суду № 7112742, 24.11.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2-27/16192-2007А/5002

24.11.09 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дугаренко О.В.,

суддів           Дадінської Т.В. , Омельченка В. А.                      секретар судового засідання          Клюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" - Василенко Наталя Володимирівна довіреність № 344 від 12.07.09; представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим - Бисикало Тетяна Анатоліївна довіреність № 2222 від 19.10.09; представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромспецстрой" - не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність; представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ербек" - не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність; представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро ЛТД" - не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність; розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя Воронцова Н.В. ) від 06.04.09 по справі №2-27/16192-2007А/5002 за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" (вул. Червонофлотська, 1,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500) до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500) 3-ті особи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромспецстрой" (пров. Ревкомівський, 3,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ербек" (вул. Предславинська 28,Мсп 680,Південна Частина Києва, Київ,03680)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро ЛТД" (вул. Камишове шосе, 49,Севастополь,99014)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.04.20089 (суддя Воронцова Н.В.) у справі №2-27/16192-2007А задоволений позов Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Слава»до Державної податкової інспекції у м. Алушта. Постановлено: визнати протиправним і скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим від 20.09.2007 №0007222301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 у розмірі 31667 грн., за березень 2007 у розмірі 523963,00 грн., усього на 555630,00 грн. і від 20.09.2007 №0007832301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 у розмірі 8646 грн.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що податкова накладна, яка виписана у зв’язку з операцією поставки послуг (проектних робот) не відповідає вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки в переліку номенклатури податкової накладної вказано сума сплати за проектні роботи, фактично ж позивачем сплачені авансові платежі, оскільки проектні роботи не виконувались. Крім того, заявник вказав, що судом необґрунтовано зроблений висновок про те, що на операцію з ліквідації основних фондів –котельних, не поширюються правила абз.1 п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки основні фонди були ліквідовані за самостійним рішенням платника податків.

В судовому засіданні представник податкового органу підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, надали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 23.05.2007 по 06.06.2007 Державною податковою інспекцією у м. Алушта було проведено виїзну позапланову перевірку закритого акціонерного товариства «Санаторій «Слава» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий та березень 2007.

За результатами перевірки складено акт №746/23/02650854 від 13.06.2007, який є підставою спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушта №0007222301/0 від 15.06.2007 позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування за лютий 2007 на суму 31667,00 грн. та за березень 2007 на суму 523963,00 грн.

За результатами розгляду скарг позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.09.2007 №0007222301/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2007 на суму 31667,00 грн., за березень 2007 на суму 523963,00 грн., та №0007832301/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2007 на суму 8646,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 та розрахунку суми бюджетного відшкодування сума бюджетного відшкодування на рахунок позивача в банку зазначена у розмірі 170766,00 грн., залишок від`ємного значення попереднього податкового періоду складає 245571,00 грн.

Від`ємне значення попереднього податкового періоду (січень 2007) в сумі 245571,00 грн. виникло у декларації за січень 2007: 170766,00 грн. за рахунок різниці між податковим зобов’язанням і податковим кредитом січня 2007; 74805,00 грн. –за рахунок суми залишку від`ємного значення між податковим зобов’язанням і податковим кредитом грудня 2006.

В податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2007 і розрахунку бюджетного відшкодування зазначена сума, що заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку –523963,00 грн.; залишок від`ємного значення попереднього податкового періоду –601681,00 грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»містить перелік відомостей, які повинна містити податкова накладна.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що законодавство не містить вимог стосовно зазначення способу розрахунків, а саме «передплати»в податковій накладній.

Також судом першої інстанції встановлено, що за договором підряду з ТОВ «Ербек»позивачем було сплачено за будівельно-монтажні роботи 1000000 грн. згідно платіжного доручення №85 від 29.01.2007. Позивачем була представлена податкова накладна від ТОВ «Ербек»за січень 2007 №3 від 29.01.2007 на загальну суму 1000000,00 грн., сума податку на додану вартість склала 166666,67 грн. Вищевказана податкова накладна складена у момент виникнення податкових зобов’язань у продавця за першою подією –дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, робіт, послуг).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції стосовно того, що наявними у справі документами не підтверджується завищення позивачем суми податкового кредиту за січень 2007 у розмірі 31667 грн. є правильними.

Також судова колегія зазначає, що підставою зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу є визначення податковим органом суми заниження суми податкового зобов`язання у лютому 2007 на суму 99820,00 грн.у зв’язку з не включенням до суми податкових зобов’язань ПДВ за операціями ліквідації основних фондів.

Відповідно до п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

Згідно актів на списання основних фондів позивачем було списано наступні активи: зовнішнього газопроводу труби діаметром 89 мм на суму 176000,00 грн., котельна вартістю 310000 грн., мережі теплопостачання вартістю 13100,00 грн.

Причинами ліквідації основних фондів в актах на списання сказано, що основні фонди на момент списання не були придатні для подальшого використання у виробництві у зв’язку з їх повним фізичним зносом або моральним старінням.

У листі від 06.05.2001 № 2235/6/16-1215-26 Державна податкова Адміністрація Украйни вказала, що перелік документів «залежить від того, до якої групи основних фондів належить об'єкт, що знищується, розбирається або перетворюється, і за якою встановленою типовою формою оформляється акт на їх списання. Таким чином, податковий орган роз’яснив, що визнання належним чином складених документів за формою № ОЗ-3 або № ОЗ-4 є підставою для ненарахування ПДВ при ліквідації основних фондів.

Також судова колегія погоджується з висновками суду про обґрунтоване визначення позивачем суми податкового кредиту за лютий 2007 на суму 510507 грн. за податковими накладними, які виписані постачальниками ТОВ «Ербек»та СДО служба держінвестиційної експертизи, та за березень 2007 на суму 177964,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Агропромспецстрой».

Відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7. ст..7 закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки у позивача в період січень-березень 2007 взаємовідносини з ТОВ «Ербек»здійснювались шляхом передоплати та отримання виконаних робот, податкові накладні були виписані за першою подією –отриманням коштів на банківський рахунок, то сума бюджетного відшкодування за лютий 2007 –170766,00 грн., за березень 2007 –523963,00 грн. визначена позивачем правомірно.

Вищевикладені висновки підтверджуються висновком судово-бухгалтерської експертизи №52 (а.с.93-116 т.1).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

          Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.09 у справі №2-27/16192-2007А залишити без змін.          

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 грудня 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              О.В.Дугаренко

Судді           підпис                               Т.В. Дадінська підпис                               В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             О.В.Дугаренко