Ухвала суду № 71125410, 19.12.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

секретар: Філоненко О.В.

за участю: представника відповідача ТОВ «Лансін» - ОСОБА_2

представника позивача – ОСОБА_3

представника відповідача ТОВ "М'ясна ярмарка" Добриня-2007"- ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лансін"

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна ярмарка" Добриня-2007", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНСІН", Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання недійсним договору та витребування майна.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "М"ясна ярмарка" ОСОБА_6 -2007, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНСІН", Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання недійсним договору та витребування майна, справу призначено до розгляду (а.с.43).

Із вказаною ухвалою не погодився відповідач ТОВ «Лансін», які в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять ухвалу скасувати у зв’язку із порушенням правил підсудності, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду питання щодо відкриття провадження.

В обгрунтування доводів скарги зазначають, що місцевий суд не пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо нерухомого майна. При цьому зауважують, що право на витребування майна з чужого володіння належить лише власнику, а позивачем не надано жодного доказу щодо будь-яких його майнових прав на арештоване нерухоме майно.

Дана позовна вимога про витребування майна на користь іншої сторони, на думку апелянта, була заявлена в позові для зміни загальної підсудності на виключну.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2017 року ОСОБА_5 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до відповідачів, в якому прохав: визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 2009; витребувати у ТОВ «Лансін» нерухоме майно, а саме, виробничу будівлю – дільницю по переробці сільськогосподарської продукції, яка в цілому складається з: каналізаційно-насосної станції В2, площею 89,5 кв.м., котельні Г1, площею 207,8 кв.м., Мясопереробного цеху Д2, Д1-2, д, д1, д2, площею 1509,2 кв.м., трансформаторної підстанції Е1, площею 65,1 кв.м., будівля ДЕС Є1, площею 52,9 кв.м., огорожа №1, замощення ІІ, що знаходиться за адресою: с. Мильці, Полтавського району, Полтавської області, вул. Переробників, 2А., яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 868450853240 та повернути його ТОВ «М’ясна ярмарка «Добриня-2007»; зобов’язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у Полтавській області поновити реєстрацію права власності за ТОВ «М’ясна ярмарка «Добриня-2007» на нерухоме майно, а саме: виробничу будівлю – дільницю по переробці сільськогосподарської продукції, яка в цілому складається з: каналізаційно-насосної станції В2, площею 89,5 кв.м., котельні Г1, площею 207,8 кв.м., Мясопереробного цеху Д2, Д1-2, д, д1, д2, площею 1509,2 кв.м., трансформаторної підстанції Е1, площею 65,1 кв.м., будівля ДЕС Є1, площею 52,9 кв.м., огорожа №1, замощення ІІ, що знаходиться за адресою: с. Мильці, Полтавського району, Полтавської області, вул. Переробників, 2А., яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 868450853240; вирішити питання судових витрат (а.с.1-4).

Як зазначено вище, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 рокубуло відкрито провадження по даній справі (а.с.43).

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 20.03.2017 року місцевий суд виходив із того, що позовна заява відповідає вимогам закону, зокрема, ст.119 ЦПК України та підсудна Полтавському районному суду Полтавської області.

Такий висновок районного суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

За нормою ч.1 ст.114 ЦПК України (в редакції чинній на момент подачі позову) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як убачається з п.п.41,42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК), є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна від 14.11.2017 року, витребування нерухомого майна та зобов’язання РС ГУЮ у Полтавській області внести відомості про право власності на нерухоме майно.

Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред’явлення кількох позовних вимог, пов’язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 100242355 від 12.10.2017 року спірна виробнича будівля – дільниця по переробці сільськогосподарської продукції розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Мильці, вулиця Переробників, будинок 2А (а.с.13-15).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що, оскільки даний спір стосується нерухомого майна, яке розташоване на території с. Мильці Полтавського району Полтавської області, для нього визначено виключну підсудність та дана справа має розглядатись Полтавським районним судом Полтавської області, а тому судом першої інстанції правомірно відкрито провадження по даній справі.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що право на витребування майна з чужого володіння, відповідно до норм ЦК України, належить лише власнику, а позивачем не надано жодного доказу щодо будь-яких його майнових прав на арештоване нерухоме майно, тобто між сторонами відсутній спір щодо нерухомого майна, а дана позовна вимог була заявлена в позові лише для зміни загальної підсудності на виключну, є безпідставним та колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.122 ЦПК України (в редакції чинній на момент подачі позову) суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 23.11.017 року позовну заяву ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна ярмарка" Добриня-2007", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНСІН", Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання недійсним договору та витребування майна, залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків п’ять днів з моменту отримання копії ухвали (а.с.35).

Згідно клопотання представника ОСОБА_5 – ОСОБА_7 про усунення виявлених недоліків від 27.11.2017 року, позивачем було виконано вимоги вказаної ухвали суду від 23.11.2017 року (а.с.39).

З наведеного та з урахуванням аналізу поданої ОСОБА_5 позовної заяви вбачається, що позивачем було дотримано всіх вимог ст.119 ЦПК України (в редакції чинній на момент подачі позову) щодо форми та змісту позовної заяви.

Окрім того, згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Тобто не подання, на думку апелянта, позивачем доказів, щодо будь-яких його майнових прав на арештоване нерухоме майно, є правом позивача та не може оцінюватися судом на етапі відкриття провадження, тим більше при вирішенні питання підсудності даного позову.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують, не ґрунтуються на нормах права, тому судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.368,374,375,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лансін",- відхилити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_8

/підпис/ ОСОБА_9

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1