Рішення № 7112275, 18.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

18.12.09

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

17 грудня 2009 року Справа № 12/176

Позивач: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанї "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоцентраль-Чернігівавтодеталь", пр. Миру, 312, м. Чернігів, 14007

Предмет спору: про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 35081,95 грн.

          Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Гриньок О.А. довіреність № 31/10 від 12.06.2009 представник

відповідач: Бурий В.М. довіреність № 80 від 11.12.2009 представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 13999 грн. 98 коп. основного боргу за поставлений природний газ, 2387 грн. 50 коп. пені, 16029 грн. 57 коп. інфляційних втрат та три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в розмірі 2664 грн. 90 коп., згідно договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів № 06/06-1806БО-39 від 29.12.2006 року та додаткових угод до нього № № 1,2,3.

Представники сторін в судовому засіданні надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та надав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Представник відповідача в поданому відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на повну сплату основного боргу за спірним договором, а саме: згідно платіжного доручення № 87 від 17.11.2009 року на суму 5000 грн. (до порушення провадження у справі) та платіжних доручень № 88 від 04.12.2009 року на суму 6000 грн. та № 89 від 04.12.2009 року на суму 3000 грн. (після порушення провадження у справі). Також відповідач вказує на порушення позивачем п.10.4 договору та ст. 222 Господарського кодексу України щодо досудового врегулювання спору, та заперечує проти нарахування трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, посилаючись на те, що позивачем не наданого доказів, які підтверджують факт користування відповідачем грошовими коштами , які належать або призначалися безпосередньо позивачеві та грошові кошти знецінювались внаслідок інфляційних процесів. Враховуючи фінансове та економічне становище ТОВ „Теплоцентраль -Чернігівавтодеталь” , відповідач просить зменшити розмір неустойки ( пені).

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що відповідачем було сплачено 13999 грн. 98 коп. в рахунок погашення основної заборгованості по Договору.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

29.12.2006 року між сторонами було укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів № 06/06-1806БО-39.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. Договору, позивач взяв на себе зобов’язання передати у власність Покупцю (відповідачу) у 2007 році природний газ, а Покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг газу, який постачальник передає покупцеві в період з 01.01.2007 року по 31.01.2007 року, в обсязі до 110,0 тис. куб. м.

Пунктом 5.1. договору сторони визначили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України на момент укладання даного договору становить 720,0 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%), крім того ПДВ за ставкою 20%; вартість транспортування газу територією України становить 92,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%. Разом до сплати за 1000 куб.м.газу –991,68 грн. з врахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 5.2. Договору, сторони також домовились, що ціна за 1000 куб.м.газу у відповідному періоді споживання газу без врахування вартості транспортування газу територією України встановлюється на рівні граничної ціни, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України для категорії споживачів, до якої належить покупець. Крім того покупець сплачує всі податки і збори, встановлені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 11.1. Договору, даний договір набирає чинності з 01.01.2007 року і діє в частині поставки газу до 31.01.2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 1 від 26.01.2007 року до Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів від 29.12.2006 року № 06/06-1806БО-39, сторони доповнили п. 2.1. Договору підпунктом 2.1.1., згідно якого постачальник передає покупцю в період з 01 лютого 2007 року по 28.02.2007 року газ в обсязі до 100,0 тис.куб.м. Пункт 11.1.: даний договір набирає чинності з 01.01.2007 року і діє в частині поставки газу до 28.02.2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 2 від 28.02.2007 року до Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів від 29.12.2006 року № 06/06-1806БО-39, сторони доповнили п. 2.1. Договору підпунктом 2.1.2., згідно якого постачальник передає покупцю в період з 01 березня 2007 року по 31.03.2007 року газ в обсязі до 90,0 тис.куб.м. Пункт 11.1.: даний договір набирає чинності з 01.01.2007 року і діє в частині поставки газу до 31.03.2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 3 від 29.03.2007 року до Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів від 29.12.2006 року № 06/06-1806БО-39, сторони доповнили п. 2.1. Договору підпунктом 2.1.3., згідно якого постачальник передає покупцю в період з 01 квітня 2007 року по 30.04.2007 року газ в обсязі до 50,0 тис.куб.м. Пункт 11.1.: даний договір набирає чинності з 01.01.2007 року і діє в частині поставки газу до 30.04.2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу за період з січня по квітень 2007 року природний газ в обсязі 269,787 тис.куб.м на суму 267 542 грн. 35 коп., що підтверджується двохсторонніми актами прийому–передачі газу, які підписані сторонами та копії яких додані до матеріалів справи.

У відповідності з п. 6.1. Договору, розрахунки за газ та послуги з його транспортування покупець здійснює грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно за газ спожитий в січні 2007р. відповідач зобов”язаний був розрахуватись до 10.02.07р., в лютому 2007р. –до 10 березня 2007р., в березні 2007р. –до 10 квітня 2007р., в квітні 2007р. –до 10 травня 2007р.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Пунктом 6.4. Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів від 29.12.2006 року № 06/06-1806БО-39 передбачено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ та компенсацію витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

В період з 25.01.07р. по 30.11.09р. відповідачем було сплачено в рахунок оплати за спожитий природний газ 258542,37 грн. ( 25.01.07р. –30000 грн.; 30.01.07. –30000 грн., 15.03.07р. –30000 грн., 28.03.07р. –96214,61 грн., 31.03.07р. –41826.5 грн., 05.06.08р. –10000 грн., 31.07.09р. –5501,26 грн., 27.08.09р. –5000 грн., 24.09.09р. –5000 грн., 17.11.09р. –5000 грн.) , заборгованість на дату звернення до суду 25.11.09р. становила 8999,98 грн.

Твердження позивача про те, що станом на дату звернення до суду 25.11.09р. заборгованість становила 13999,98 грн. судом до уваги не приймається, оскільки позивачем не врахована здійснена відповідачем оплата згідно платіжного доручення № 87 від 17.11.2009 року на суму 5000 грн., призначення платежу: за природний газ згідно Договору № 06/06-1806БО-39 від 29.12.2006 року.

Після порушення провадження у справі відповідачем згідно платіжних доручень № 88 від 04.12.2009 року на суму 6000 грн. та № 89 від 04.12.2009 року на суму 3000 грн. було здійснено проплату на загальну суму 9000 грн., призначення платежу: за природний газ згідно Договору № 06/06-1806БО-39 від 29.12.2006 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив факт отримання ними від відповідача коштів в сумі 13999,98грн. в рахунок оплати за спожитий природний газ по Договору № 06/06-1806БО-39 від 29.12.2006 року

Приймаючи до уваги, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено в рахунок погашення боргу 9000 грн., суд доходить висновку що спір між сторонами в частині стягнення боргу в сумі 8999,98 грн. врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 8999,98 грн. боргу підлягає припиненню.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 16029 грн. 57 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2007 року по жовтень 2009 року та три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в розмірі 2664 грн. 90 коп. за період з 11.02.2007 року по 25.11.2009 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого природного газу, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо нарахування 16029 грн. 57 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2007 року по жовтень 2009 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Три відсотки річних за період прострочки з 11.02.2007 року по 25.11.2009 року підлягають стягненню в розмірі 2662 грн. 52 коп., оскільки позивачем при їх нарахуванні не було враховано здійснену відповідачем часткову оплату в сумі 5000 грн. згідно платіжного доручення № 87 від 17.11.2009 року.

Заперечення відповідача щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних судом до уваги не приймається, оскільки порушення відповідачем строків здійснення оплати за спожитий газ є підтвердженням факту прострочки виконання грошового зобов”язання , наслідком якого є обов”язок боржника сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2387 грн. 50 коп. за період з 25.05.2009 року по 25.11.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2. Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів від 29.12.2006 року № 06/06-1806БО-39 визначено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1. договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.5. Договору, неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Судом було встановлено прострочку виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого газу, але враховуючи, що позивач звернувся до суду 26.11.09р., а тому пеня підлягає нарахуванню з 26.05.09р., та при розрахунку пені позивачем не врахована здійснена відповідачем часткова оплата в сумі 5000 грн. згідно платіжного доручення № 87 від 17.11.2009 року відповідно вимоги позивача щодо стягнення пеня підлягають задоволенню в розмірі 2350 грн. 70 коп., за період прострочки з 26.05.2009 року по 25.11.2009 року.

Клопотання відповідача щодо зменшення суми пені задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України , у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду документів, які підтверджують майновий стан підприємства, доказів неможливості виконання зобов’язань, а також відповідач не довів суду, що розмір штрафних санкцій є надмірно великим у порівнянні із збитками позивача.

Не можуть бути прийняті судом до уваги і заперечення відповідача щодо порушення позивачем досудового врегулювання спору, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року Справа N 1-2/2002 N 15-рп/2002 , положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 2350 грн. 70 коп. пені, 16029 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань, 2662 грн. 52 коп. трьох відсотків річних. В частині стягнення 8 999 грн. 98 коп. боргу провадження у справі підлягає припиненню, в решті позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 300 грн. 43 коп. витрат по сплаті держмита та 202 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 8 999 грн. 98 коп. боргу припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоцентраль-Чернігівавтодеталь", пр. Миру, 312, м. Чернігів, 14007 (п/р 2600900015447 в ФВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігова, МФО 353649, код ЄДРПОУ 34258863) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (р/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, м. Київ, МФО 300456, код ЄДРПОУ 31301827) 2350 грн. 70 коп. пені, 16029 грн. 57 коп. інфляційних втрат, 2662 грн. 52 коп. трьох відсотків річних, 300 грн. 43 коп. держмита та 202 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

СУДДЯ                                        Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 18.12.2009 року.

СУДДЯ                                                            Л.М. Лавриненко