Рішення № 7112150, 11.12.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2009 р.Справа № 8/19/4165 За позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі", м. Хмельницький

про стягнення 1080015 грн. основного боргу, 184324 грн. пені, 324314,21 грн. інфляційних, 86204,63 грн. 3% річних, 75601,05 грн. штрафу

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Черкаси

Суддя

Представники сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Бейлик М.Б. - за довіреністю від 10.04.2009р.;

третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні 11.12.2009р. за погодженням з представником відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 16.12.2009р.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі договору на постачання природного газу № 06/01-369-ТЕ-34-00000003 від 11.10.2001 р. 1080015 грн. основного боргу, 184324 грн. пені (за період з 08.07.2004р. по 08.07.2005р.), 324314,21 грн. інфляційних (за січень 2003р. –травень 2005р.), 86204,63 грн. –3 % річних (за період з 11.01.2003р. по 08.07.2005р.), 75601,05 грн. штрафу. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, однак у своєму письмовому поясненні від 14.10.2009р. зазначає про погашення відповідачем основного боргу в повному обсязі 17.07.2006р.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що суму основного боргу за спожитий газ повністю погашено після пред’явлення позову, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Зокрема, звертає увагу на те, що 17.06.2002 р. укладено договір про уступку вимоги №16/02-901 у відповідності до умов якого позивач уступив управлінню магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" право вимоги до відповідача по зобов'язанням оплати грошових коштів згідно договору на постачання природного газу № 06/01-369-ТЕ-34-00000003 від 11.10.2001 р. 28.12.2002 р. між позивачем та управлінням магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" укладено угоду про розірвання договору уступки права вимоги. У 2004 р. позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за поставлений газ. Однак, позивачем не було включено в ціну позову суму заборгованості, яка збільшилась внаслідок розірвання договору про уступку права вимоги №16/02-901 від 17.06.2002 р. А тому погодитись із вимогами позивача відповідач не може, оскільки останнім пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.

Представник третьої особи у своєму листі від 27.11.2009р. зазначив про неможливість надання ним інформації по суті даного спору.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

11.10.2001 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір на постачання природного газу №06/01-369-ТЕ-34-00000003 (далі –договір), згідно якого постачальник зобов’язується передати покупцю природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, надалі газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає покупцю в період з 15.10.2001 р. по 30.04.2002 р. газ в обсязі до 76418 тис. куб. м газу.

Кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником та покупцем. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, покупець зобов’язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортної організації (п.3.3, 3.4. договору).

Ціна за 1000 куб. м газу з врахуванням тарифу на транспортування газу мережами відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації становить: в мережах ВАТ „Хмельницькгаз” 228,36 грн., а в мережах ВАТ „Шепетівкагаз” 227,04 грн. Загальна сума даного договору становить 17436674,48 грн. Ціна на газ, що вказана у п. 5.1 договору, змінюється за рішенням компетентних органів України, наказами НАК „Нафтогаз України” (розділ 5 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж 5 банківських днів до початку місяця поставки газу, послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 33 % від вартості запланованих місячних обігів, до 10 та 20 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа, наступного за звітним.

Згідно з п.7.2. договору, у разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

У разі перебору місячних обсягів газу без попереднього узгодження з постачальником або відбору газу після припинення газопостачання, покупець сплачує на користь постачальника крім вартості газу (передбаченого або самовільно спожитого), штраф у розмірі 8% від вартості.

Відповідно до п. 11.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 15.10.2001 р. по 30.04.2002 р., в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Згідно додаткової угоди №2 від 15.10.2002 р. п. 2.1 договору доповнено п. 2.1.1., згідно з яким постачальник передає покупцю в період з 15.10.2002 р. по 15.04.2003 р. газ в обсязі 76000000 тис. куб. м.

Пункт 6.4 викладено в наступній редакції: „В платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності боргу у покупця за даним договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця , як погашення заборгованості за минулі періоди.

Загальна вартість газу з врахуванням ПДВ становить 17336880 грн., на відповідну суму збільшується сума договору (п.4 додаткової угоди).

Пункт 11.1. викладено в наступній редакції: „Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині передачі газу до 15.04.2003 р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення”.

Як вбачається з матеріалів справи (зокрема, відповідних актів приймання-передачі) та встановлено постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.11.2004р. у справі № 14/1832, згідно укладеного сторонами 11.10.2001р. договору за № 06/01-369-ТЕ-34-00000003 на постачання природного газу виробниче об'єднання "Хмельницькі теплові мережі" (відповідач у даній справі) протягом жовтня 2001р. - грудня 2002р. спожило 98647,434 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 22502796,71грн. Однак, свої зобов'язання по оплаті вартості спожитого природного газу відповідач виконав частково, в сумі 15758874,41грн. Таким чином, заборгованість відповідача становить 6743922,30грн., констатовано у вищезазначеній постанові. З урахуванням викладеного 6743922,30грн. було стягнуто з відповідача згідно з постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.11.2004р. у справі № 14/1832.

Разом з тим, 17.06.2002 р. між позивачем та управлінням магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" укладено договір про уступку права вимоги №16/02-901, у відповідності до умов якого позивач відступив управлінню магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" право вимоги до відповідача по зобов'язанням оплати частини грошових коштів згідно договору на постачання природного газу № 06/01-369-ТЕ-34-00000003 від 11.10.2001 р. на суму 1283355 грн. 28.12.2002 р. між позивачем та управлінням магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" укладено угоду про розірвання вищевказаного договору уступки права вимоги. При цьому в матеріалах справи відсутні відомості про сплату відповідачем третій особі заборгованості, що склалася внаслідок невиконання умов договору на постачання природного газу № 06/01-369-ТЕ-34-00000003 від 11.10.2001 р.

Як вбачається з матеріалів справи (зокрема, з розрахунку заборгованості відповідача за договором № 06/01-369-ТЕ-34-00000003 від 11.10.2001 р.), в графу розрахунку „Проплата” помилково було включено суму 1283355 грн., право вимагати стягнення якої було передано управлінню магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Однак, в дійсності факту сплати відповідачем даної суми в повному обсязі на час пред’явлення позову не було, внаслідок чого позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення 1080015 грн. основного боргу на підставі договору на постачання природного газу № 06/01-369-ТЕ-34-00000003 від 11.10.2001 р.

Згідно з підписаним представником позивача актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р., суму основного боргу відповідачем погашено у повному обсязі після пред’явлення позову. Даний факт також підтверджується представником відповідача в судовому засіданні 11.12.2009р., яким подано копії платіжних доручень від 10.07.2006р., 12.07.2006р., інформацію про стан розрахунків.

Також позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано суду, зокрема, виписки з особового рахунку, копії договору № 147/705 від 04.07.2006 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №705 від 22.05.2006 р., протоколу-погодження розрахунків від 14.06.2006р.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи (зокрема, зі змісту акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р.), відповідачем після пред’явлення позову погашено суму основного боргу в повному обсязі.

За обставин, коли сума основної заборгованості в повному обсязі сплачена, предмет спору в цій частині відсутній. У зв’язку з цим провадження у справі № 8/19/4165 в частині стягнення 1080015 грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача 184324 грн. пені (за період з 08.07.2004р. по 08.07.2005р.), 324314,21 грн. інфляційних (за січень 2003р. –травень 2005р.), 86204,63 грн. –3 % річних (за період з 11.01.2003р. по 08.07.2005р.), 75601,05 грн. штрафу судом звертається увага на таке.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На думку суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі договору на постачання природного газу № 06/01-369-ТЕ-34-00000003 від 11.10.2001 р. 184324 грн. пені (за період з 08.07.2004р. по 08.07.2005р.), 75601,05 грн. штрафу не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з абз.2 п.5 „Прикінцевих та перехідних положень” Господарського кодексу України положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення господарських зобов'язань, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.

З наданого позивачем розрахунку позовних вимог випливає, що відповідачеві нараховано пеню за період з 08.07.2004р. по 08.07.2005р. без урахування наведених вище положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та абз.2 п.5 „Прикінцевих та перехідних положень” Господарського кодексу України, при цьому строк нарахування пені у даному випадку закінчився ще у 2003 році, зважаючи на зміст вищевказаних норм.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно з укладеним сторонами 11.10.2001р. договором, на підставі якого здійснювалось постачання природного газу, стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язань сторонами не передбачено. Отже, відсутні правові підстави для нарахування на підставі ст.231 Господарського кодексу України штрафних санкцій у розмірі 7 %, зважаючи на зміст абз.2 п.5 „Прикінцевих та перехідних положень” Господарського кодексу України.

Разом з тим, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 324314,21 грн. інфляційних (за січень 2003р. –травень 2005р.), 86204,63 грн. –3 % річних (за період з 11.01.2003р. по 08.07.2005р.), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При винесенні рішення судом враховано, що позивачем не пропущено встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності при зверненні до суду, зважаючи на подання позову позивачем 12.07.2005р., враховуючи при цьому дію договору про уступку права вимоги №16/02-901 від 17.06.2002 р.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на сторони пропорційно до розміру правомірно заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 80 (п.1-1 ч.1), 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі" (м.Хмельницький, проспект Миру, 99/101, код 22767096) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Київ, вул.Шолуденка, 1, код 31301827) 324314,21 грн. інфляційних, 86204,63 грн. - 3% річних, 14905,34 грн. відшкодування державного мита та 100,48 грн. відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі № 8/19/4165 в частині стягнення 1080015 грн. основного боргу припинити.

У решті позову відмовити.

Повернути дочірній компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Київ, вул.Шолуденка, 1, код 31301827) з Державного бюджету України 0,41 грн. зайво сплаченого державного мита, про що видати довідку.

                              Суддя                                                                      

Повний текст рішення підготовлено та підписано 16.12.2009р.

Ві ддруковано 5 прим.: 1-до матеріалів справи, 2-позивачу; 3,4 - відповідачу ( м. Хмельницький, пр-кт Миру, буд. 99/101; м. Хмельницький, вул. Водопровідна,75), 5 - управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, 3).