Рішення № 7112086, 01.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2009 р. Справа № 54/259-09

вх. № 8619/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Хардін О.О., дов. № 353 від 12.05.2009 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПП "Інтекс", м. Полтава

до ТОВ "Венттехсервіс", м. Харків

про стягнення 48684,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ "Венттехсервіс" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 166/02/09, який було укладено між сторонами 23.01.2009 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 48684,58 грн., з яких 45582,79 грн. основний борг, 2173,91 грн. - пеня, 624,16 грн. - інфляційні нарахування, 303,72 грн. - 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної та у повному об'ємі оплати за поставлений товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

01 грудня 2009 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання (вх. 29598) про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи ПФ "Кібела". В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що між ТОВ "ВентТехСервіс" та ПФ "Кібела" був укладений договір поставки та неналежне виконанням зобов'язань ПФ "Кібела" по вищезазначеному договору, вплинуло на невиконання зобов'язань ТОВ "ВентТехСервіс" перед позивачем.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Таким чином, дослідивши клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи ПФ "Кібела", суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

01.12.2009р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він повідомляє про часткову оплату відповідачем заборгованості, а саме про оплату відповідачем 19.10.09 р. 1000,00 грн. та 21.10.2009 р. - 1000,00 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 46684,58 грн., з яких 43582,79 грн. основний борг, 2173,91 грн. - пеня, 624,16 грн. - інфляційні нарахування, 303,72 грн. - 3% річних. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати з оплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні зменшених позовних вимог у повному обсязі. До канцелярії господарського суду, 01.12.2009 р. позивачем було надано, в порядку ст. 22 ГПК України, заяву (вх. 15398) про залучення до матеріалів справи документів в обґрунтування своєї позиції по справі, яка задовольняється судом та надані документи залучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому до канцелярії господарського суду клопотанні (вх. 29599 від 01.12.2009 року), просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю присутності належним чином уповноваженого представника відповідача в судовому засіданні через перебування у терміновому відрядженні в м. Києві на засіданні у Вищому господарському суді України.

Представник позивача проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.

Суд розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає клопотання необґрунтованим і відхиляє його, оскільки ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23.01.2009 р. між Приватним підприємством "Інтекс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Венттехсервіс" (відповідач) був укладений договір поставки № 166/02/09 (надалі - договір), за яким продавець (позивач) зобов’язався в порядку та строки, зазначені у договорі, передати у власність відповідача товар, у відповідній кількості, якості та по узгодженим цінам, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у договорі.

Пунктом 1.3 спірного договору сторони передбачили, що кількість та асортимент кожної партії поставленого товару зазначається в накладних, складених на підставі замовлені відповідача, які є невід'ємною частиною спірного договору. Накладні оформлюються на кожну партію товару та мають силу специфікацій до договору.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання свої зобов'язання за спірним договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 106769,24 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, копії яких залучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.4 спірного договору передбачено, що відповідач повинен здійснити оплату на умовах відстрочення платежу 45 календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію у сумі 61000,00 грн. і повернуто товару на загальну суму 186,45 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 45582,79 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору поставки № 166/02/09 від 23.01.2009 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи заборгованість за договором поставки № 166/02/09 було частково погашена, про що свідчить копія банківської виписки.

З урахуванням викладеного, основний борг відповідача перед позивачем на час винесення рішення складає 43582,79 грн.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 43582,79 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 8.2. спірного договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати за переданий товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплаченого у встановлений строк товару за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 2173,91 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 303,72 грн. та інфляційні втрати у сумі 624,16 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 486,85 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи ПФ "Кібела" відмовити.

Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

У задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" (адреса: 61044, м. Харків, пр. Московський, 257, п/р 26002016816460 у відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філія м. Харкова, МФО 351618, код ЄДРПОУ 31060630) на користь Приватного підприємства "Інтекс" (юридична адреса: 36037, м. Полтава, провулок Рибальський, 14, кв. 50; п/р 260043173 а АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 31034726) - 43582,79 грн. основного боргу, 2173,91 грн. пені, 624,16 грн. інфляційних втрат, 303,72 грн. - 3% річних, 486,85 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 03.12.2009 року.