ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2009 р. Справа № 63/210-09
вх. № 8420/5-63
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Мироненко А.В. дов.№ 397-L від 04.11.2009 року; відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Іноземного підприємства "Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед", смт. В. Димерка
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дом "Арго Трейд", м. Харків
про стягнення 18803,28 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 18803, 28 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору № 5006283, укладеного між сторонами 10.02.2006 року. Позов обгрунтовано статтями 509, 525, 526, 530 ЦК України. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
01.12.2009 року до господарського суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду документи.
Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.
До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи про отримання копії ухвали господарського суду.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
10 лютого 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 5006283 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач зобов"язався продати та поставити відповідачеві продукцію з торговою маркою Компанії "Кока-Кола" (далі -товар), а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити вказаний товар.
Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними, що долучені до матеріалів справи (аркуші справи 11-32), відповідно до яких позивач в період з 21.08.2008 року по 08.09.2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 19518,24 грн.
Відповідно до пункту 3.2 договору, оплата за поставлену партію товару здійснюється відповідачем протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Однак відповідач взяті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав, сплатив лише 714,96 грн. (платіжне доручення № 29503 від 19.09.2008 року), внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 04.09.2009 року складає 18803,28 грн.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 18803,28 грн. заборгованості обгрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (61033, м. Харків, 2-й Вологодський в"їзд, 2, код ЄДРПОУ 31440281) на користь Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (07442, Київська область, Броварський район, 51 км Санкт-Петербурзького шосе, код ЄДРПОУ 21651322, п/р 26009200027019 в АКБ "Сітібанк" (Україна)", МФО 300584) - 18803,28 грн. заборгованості, 188,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписане 01 грудня 2009 року
Судове рішення № 7112046, Господарський суд Харківської області було прийнято 01.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 63/210-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: