Ухвала суду № 71119516, 19.12.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16428/17

Провадження № 4-с/161/206/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20 червня 2017 року державним виконавцем було винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-5991/09 від 30.01.2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки – двокімнатну квартиру загальною площею 43,9 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м, за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі, 49/69, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, та визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Зазначає, що за вищезазначеним виконавчим листом ще у 2012 році було відкрито виконавче провадження, проте з незрозумілих підстав вона не виконувалася на протязі встановленого строку та у 2016 році було винесено постанову про повернення виконавчого документу, в зв’язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення. Також в даній постанові вказано, що квартира зареєстрована за боржником знаходиться в іпотеці та на вказане майно Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» введено мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Також, 28 листопада 2013 року до договору кредиту № 070-12/19 від 08 травня 2007 року було внесено зміни та проведено реструктуризацію даного боргу до травня 2031 року. Вказує, що на даний час, норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не скасовані та згідно договору від 28.11.2013 року у нього немає заборгованості по погашенню кредиту, державний виконавець незаконно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.06.2017 року. На підставі наведеного, просить суд скасувати постанову винесену 20.06.2017 року старшим державним виконавцем Другого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_2, якою звернено стягнення на предмет іпотеки – двокімнатну квартиру загальною площею 43,9 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м, за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі, 49/69, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Представник заявника в дане судове засідання не з’явився, в попередньому судовому засіданні скаргу підтримав з підстав у ній наведених. Просив її задовольнити.

Старший державний виконавець Другого ВДВС м. Луцьк ОСОБА_2 подала заяву про слухання справи у її відсутності, скаргу не визнає з підстав наведених у письмових запереченнях.

Представник зацікавленої особи ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечення проти скарги суду не надав.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності представника заявника, оскільки матеріали справи містять достатні данні, що свідчать про правовідносини сторін.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 27.02.2012 року на підставі виконавчого листа № 2-5991/09 виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 30.01.2012 року було відкрито виконавче провадження № 31459268, однак постановою від 24.06.2016 року вказаний виконавчий лист повернуто стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке відповідно до Закону можливо звернути стягнення, квартира зареєстрована за боржником знаходиться в іпотеці та на вказане майно Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» введено мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (а.с. 6-7).

Судом також встановлено, що 20.06.2017 року старшим державним виконавцем Другого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області відкрито виконавче провадження № 54164657 про стягнення з ОСОБА_1 в користь АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 223473,32 грн. та 1730 грн. судових витрат, а всього 225203,32 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 829 – двокімнатну квартиру загальною прощею 43,9 кв.м, житловою площею 27,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, на підставі виконавчого листа № 2-5991/09 р. від 30.01.2012 року (а.с. 4-5).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 2-5991/09 від 30.01.2012 року був повернутий стягувачу 24.06.2016 року, тому згідно п. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», яким зазначено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, стягувач не пропустив строк для повторного пред’явлення до виконання вказаного виконавчого листа.

Крім того, згідно п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо: стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим.

Державним виконавцем підтверджено той факт, що стягувач при подачі виконавчого листа до виконання сплатив авансовий внесок в розмірі 2 відсотків від суми боргу.

Таким чином, відповідно до ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Відносно посилання заявника на дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житловою майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), що повною мірою відповідає лексичному значенню цього слова.

Отже, мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільнення від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом «Про мораторій», не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) зазначене майно.

Також, із матеріалів справи вбачається, що згідно договору про внесення змін № 1 до Договору кредиту № 070-12/19 від 08 травня 2007 року змінено валюту кредиту та переведено наявну дату укладення цього договору в гривню за курсом 8,25 гривень за 1 долар США, що становить 311680,13 грн. та відповідно до п. 2.4.11 сплата заборгованості за кредитом в загальній сумі 318748,98 грн. здійснюється позивальником рівними частинами не пізніше 05 числа кожного місяця відповідно до графіку, що викладений у додатку № 1 до цього договору про внесення змін, з кінцевим терміном погашення заборгованості 27 травня 2031 року (а.с. 10).

Таким чином, після проведеної реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 070-12/19 від 08 травня 2007 року сплата боргу ОСОБА_1 здійснюється у національній валюті, а тому даний договір не підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Отже, враховуючи, що судом не встановлено порушень вимог законодавства з боку державного виконавця під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54164657 від 20.06.2017 року, а вказана постанова відповідає вимогам законодавства, а тому скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 447-451, 259-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПКУкраїни - з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_4