Рішення № 7111866, 16.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2009 р. Справа № 12/177

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Селтон"

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот"

про стягнення 8 912 грн. 00 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача : представник не з'явився

Від відповідача : представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 8912,00 грн., в т.ч. 8250,00 грн. - основного боргу за поставлений товар по договору поставки товару від 15.07.2009р. № 664, пені у сумі 611,00 грн., процентів за користування чужими коштами у сумі 51,00 грн.

Позивач просить розглянути справу за відсутністю представника.

Відповідач у відзиві на позов заборгованість по оплаті за поставлений товар у сумі 8250,00 грн. за договором від 15.07.2009р. № 664 визнав. Затримку в оплаті пояснює об'єктивними причинами, які виникли у зв'язку із зупинкою підприємства в період травня-жовтня 2009 року. Заперечує проти стягнення пені у сумі 611,00 грн., оскільки позивачем здійснено розрахунок пені без врахування положень Закону України "Про відповідальність ща несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За розрахунком відповідача сума пені складає 347,61 грн. Просить відмовити в частині стягнення пені у сумі 263,49 грн.

Представник відповідача в судове засідання 16 грудня 2009 року не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений в установленому порядку, що підтверджується протоколом судового засідання від 02.12.2009р. /а.с.49/.

Клопотання відповідача від 14.12.2009р. № 779-108 про відкладення розгляду справи у зв'язку із проведенням переговорів між ВАТ "Рівнеазот" та ТОВ "Селтон" щодо положень мирової угоди судом відхилено, поскільки від позивача не надходило ніяких повідомлень про можливість укладення мирової угоди між сторонами. Окрім того, відповідно до ст.121 ГПК України сторони можуть подати на затвердження суду мирову угоду, укладену в процесі виконання судового рішення.

Відтак, суд здійснює розгляд справи № 12/177 за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Селтон»(надалі –постачальник, позивач) та відкритим акціонерним товариством «Рівнеазот»(надалі –покупець, відповідач) укладено договір поставки товару № 664 (далі –Договір), згідно з яким постачальник зобов'язується поставити покупцю фільтроелементи ФСГ5-170х215х100 (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Кількість товару: 5 штук. Ціна за одиницю товару: 2750,00 грн. без ПДВ /а.с.5-7/.

Відповідно до розділу 3 Договору загальна сума Договору складає 16500,00 грн. Розрахунки за товар здійснюються покупцем у наступному порядку: - на протязі 10 банківських днів з моменту підписання даного Договору покупець здійснює авансовий платіж в розмірі 50 % від вартості товару; остаточний розрахунок проводиться на протязі 10 банківських днів з дати поставки товару.

Так, на виконання умов Договору ВАТ "Рівнеазот" здійснено авансовий платіж у сумі 8250,00 грн. згідно з банківською випискою від 23.07.2009р., а ТзОВ "Селтон" поставлено ВАТ "Рівнеазот" товар на загальну суму 16500,00 грн. по видатковій накладній № РН-0000179 від 03.08.2009р. /а.с.8-11/.

Тобто у відповідності до п.3.2.1 Договору відповідач кінцевий розрахунок за отриманий товар повинен був здійснити 17.08.2009р.

Відповідач кінцеву оплату товару у сумі 8250,00 грн. не здійснив.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до част.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 8250,00 грн. є такими, що підтверджуються поданими доказами та підлягають до задоволення на підставі ст.526, 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки несвоєчасне виконання оплати товару відповідачем має місце, то позовні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 51,00 грн. за період з 18.08.2009р. по 31.10.2009р. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.3/.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 611,00 грн. за період з 18.08.2009р. по 31.10.2009р.

Пунктом 8.4 Договору передбачена відповідальність покупця у випадку прострочення оплати за фактично поставлений товар у вигляді пені у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Поскільки прострочення відповідача по оплаті товару має місце, то позовні вимоги про стягнення пені є підставними. Однак, суд не приймає розрахунок пені, виконаний позивачем, виходячи з такого.

Відповідно до част.1 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Виходячи з норм ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто за порушення оплати товару пеня обчислюється у розмірі подвійної облакової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Відтак, суд здійснює розрахунок пені за період з 18.08.2009р. по 31.10.2009р.

8250,00 грн. х 2 х 10,25 : 100 : 365 х 75 = 347,52 грн.,

де 10,25 % - облікова ставка НБУ.

А тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 347,52 грн., в частині стягнення 263,48 грн. пені слід відмовити.

Таким чином, загальна сума задоволених позовних вимог становить:

8250,00 грн. + 51,00 грн. + 347,52 грн. = 8648,52 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених:

8648,52 грн. 6 8912,00 грн. х 100 % = 97,04 %

Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 98,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 229,01 грн.

Керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" (м.Рівне-17, 33017, іден.код05607824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селтон" (вул.Круглоуніверситетська, 22, м.Київ, 01024, іден.код 32556556) заборгованість у сумі 8648 грн. 52 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 98 грн. 98 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 229 грн. 01 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

В позові про стягнення пені у сумі 263,48 грн. - відмовити

Суддя

підписано "16" грудня 2009 року

Помічник судді

Бедратий Ю.В.