Рішення № 7111673, 01.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09 Справа№ 6/208

За позовом : Закритого акціонерного товариства “Інтертранс”, м.Київ

до відповідача : Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, с.Чишки

про : стягнення 7515грн. 74коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача : Прохоров О.А.

від відповідача : не зявився

Представнику позивача, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області Закритим акціонерним товариством “Інтертранс” подано позов до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 4818грн. 00коп. основного боргу, 1293грн. 02коп. пені, 163грн. 44коп. 3 % річних та 1245грн. 28коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 02.11.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.11.2009р. За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 11.11.2009р. відкладено розгляд справи на 01.12.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

В судове засідання 01.12.2009р. представник відповідача не зявився, вимог ухвали суду від 02.11.2009р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4875542 від 03.11.2009р. вручено 05.11.2009р. за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, а саме: Львівська область, Пустомитівський район, с.Чишки.

На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, ухвали про відкладення розгляду справи, з відміткою поштового відділення про те, що “адресат за зазначеною адресою не проживає”.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повернуті органами зв'язку поштові конверти з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Отже, суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Станом на 01.12.2009р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Господарському суду пред`явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.75 ГПК України розглянути позов при відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

02.01.2008р. між ЗАТ “Інтертранс” та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу №ЛЮ-74/08, відповідно до якого позивач зобов”язувався передати у власність відповідачу товар, а відповідач прийняти його і оплатити на умовах цього договору.

На виконання умов укладеного договору позивачем по видатковій накладній №27002507 від 29.10.2009р. передано відповідачу відповідачу автошини на загальну суму 7150грн. 00коп.

Відповідно до п.2.3 договору термін оплати за даним договором складає 21 день з моменту передачі товару.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, станом на 08.10.2009р. неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 4814грн. 00коп.

За неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1293грн. 02коп., 163грн. 44коп. 3 % річних та 1245грн. 28коп. інфляційних втрат.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). п.2.3 договору передбачено, що термін оплати за даним договором складає 21 день з моменту передачі товару.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

За неналежне виконання відповідачем свого зобов”язання, позивач відповідно до п.5.2 договору та ст.ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за період з 20.11.2008р. по 08.10.2009р. становить 1293грн. 02коп.

Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

п.5.5 договору №ЛЮ-74/08 передбачено, що для цілей цього договору спеціальна позовна давність щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій встановлюється в три роки.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 1245грн. 28коп. інфляційних втрат та 163грн. 44коп. 3 % річних. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525,526,530,625,655 ЦК України, ст.ст.193, 231,232 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства “Інтертранс”, м.Київ, вул.Фурманова, 1/7 (ідентифікаційний код 32461684) 4818грн. 00коп. основного боргу, 1293грн. 02коп. пені, 163грн. 44коп. 3 % річних, 1245грн. 28коп. інфляційних втрат, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя