Рішення № 7111557, 17.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.09 р.                     Справа № 14/217                               

за позовом Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”,

ЄДРПОУ 03337007, м.Горлівка

до відповідача Малого колективного учбово-торговельного підприємства інвалідів

„Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів

України”, ЄДРПОУ 20382759, м.Горлівка

про стягнення 13497 грн. 01 коп.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Джарти В.В.

Суддя Попков Д.О.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

                                                   Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                   оголошувалась перерва з 16.11. по 17.12.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Мале колективне учбово-торговельне підприємство інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 13497,01 грн., у тому числі основний борг в сумі 7047,13 грн., пеня в сумі 6198,54 грн., інфляція в сумі 198,50 грн. та три проценти річних в сумі 52,84 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 06.08.2009р. №06/7990 зменшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11497,01 грн., у тому числі основний борг в сумі 5047,13 грн., пеня в сумі 6198,54 грн., інфляція в сумі 198,50 грн. та три проценти річних в сумі 52,84 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №2204 від 18.12.2006р. про постачання теплової енергії з додатковими угодами до нього, акти на включення/відключення опалення, платіжні вимоги-доручення, розрахунок суми позову.

Відповідач в судовому засіданні 06.08.2009р. проти позовних вимог заперечував, посилаючись на помилкове підписання з його боку договору №2204 від 18.12.2006р. Зокрема, як вказував відповідач, він не є користувачем приміщення по вул.Кірова, 12а у м.Горлівка, а фактично орендує приміщення по вул.Кірова, 12 у м.Горлівка. Таким чином, за твердженням відповідача, в нього відсутній обов’язок сплачувати вартість теплової енергії, що надходить до об’єкту, який відповідач не використовує.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 17.09.2009р., відповідач повідомив суд про ті обставини, що договір, на підставі якого заявлені позовні вимоги, був підписаний з його боку особою, яка мала обмежений обсяг дієздатності. Як наслідок, за поясненнями відповідача, у договорі №2204 від 18.12.2006р. сторонами були невірно визначені площа та адреса приміщення, до якого позивачем мала постачатись теплова енергія.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 18.12.2006р. між сторонами був підписаний договір №2204 на постачання теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію до вбудованого приміщення за адресою: вул.Кірова, 12а, загальною площею 119,8 кв.м. з тепловим навантаженням на опалення 0,007 Гкал/г, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Згідно п.1.4 договору від 18.12.2006р. №2204 нежитлові приміщення, які займає відповідач та визначені у п.1.1 договору, є вбудованими до єдиної системи будівлі за адресою вул.Кірова, 12а, що підтверджується актами технічного огляду (додаток 1).

За змістом додатку №1 від 29.11.2006р. до договору №2204 від 18.12.2006р. „Акт технічного огляду теплопостачання вбудованого приміщення, яке займає Мале колективне учбово-торговельне підприємство інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” по вул.Кірова, 12а” зазначено, що теплопостачання вбудованого приміщення в перший поверх будівлі по вул.Кірова, 12а, здійснюється від котельної №2, теплового району №4, теплова енергія витрачається на опалення, теплові навантаження: на опалення Q=0,007 Гкал/г, опалювальна площа: S=119,80 кв.м., обслуговування внутрішньої мережі системи опалення вбудованого приміщення здійснює Мале колективне учбово-торговельне підприємство інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, прилади обліку теплової енергії не встановлені.

Згідно з додатковою угодою від 30.10.2007р. до договору від 18.12.2006р. №2204 сторонами визначено строк дії цього договору з 15.01.2007р. по 30.09.2010р.

Внаслідок встановлення приладу обліку теплової енергії за адресою: вул.Пересипкіна, 10, 12.04.2008р. між сторонами було підписано додаткову угоду до договору №2204 від 18.12.2006р., за змістом якої, зокрема, п.1.1 договору викладено в наступній редакції: „За цим договором позивач приймає на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію для теплопостачання згідно додатків №№1, 2 з загальним тепловим навантаженням на опалення Q=0,01 Гкал/г загальною площею 175,4 кв.м., а відповідач зобов’язується сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені договором”.

За змістом додатку №2 від 04.02.2008р. до договору №2204 від 18.12.2006р. „Акт технічного огляду теплопостачання вбудованого приміщення, яке займає Мале колективне учбово-торговельне підприємство інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” по вул.Пересипкіна, 10” зазначено, що теплопостачання житлового будинку 10 по вул.Пересипкіна, до якого вбудоване приміщення, здійснюється від котельної №7, теплового району №2, теплова енергія витрачається на опалення, теплові навантаження: на опалення Q=0,003 Гкал/г, опалювальна площа: S=55,6 кв.м., обслуговування внутрішньої мережі системи опалення вбудованого приміщення здійснює Мале колективне учбово-торговельне підприємство інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, прилад обліку встановлений у житловому будинку №10 по вул.Пересипкіна.

19.02.2009р. у зв’язку зі зміною опалювальної площі позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду до договору №2204 від 18.12.2006р., згідно з якою змінено, зокрема, п.1.1 договору на наступну редакцію: „За цим договором позивач приймає на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію для теплопостачання нежитлового приміщення за адресою вул.Кірова, 12а, загальною площею 119,80 кв.м. з тепловим навантаженням на опалення Q=0,007 Гкал/г, а відповідач зобов’язується сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені договором”.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.1.5 договору від 18.12.2006р. №2204 виконання позивачем зобов’язань за цим договором підтверджується актами включення опалення, які підписані сторонами, розпорядженнями Горлівської міської ради про закінчення опалювального періоду.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено правило, згідно з яким господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, з урахуванням умов підписаного між сторонами договору №2204 від 18.12.2006р. та вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України належним доказом виконання позивачем своїх зобов’язань перед відповідачем є акт включення опалення житлового будинку, до якого вбудоване нежитлове приміщення відповідача, підписаний сторонами.

08.11.2008р. позивачем, відповідачем та ОСМД „Надежда” складено та підписано акт на включення опалення. Згідно вказаного акту 08.11.2008р. здійснено включення опалення за адресою: вул.Пересипкіна, 10, у тому числі до нежитлових приміщень, вбудованих до житлового будинку №10.

05.12.2008р. сторонами також підписано акт на включення опалення, за змістом якого 05.12.2008р. позивачем здійснено включення опалення за адресою: вул.Кірова, 12а.

15.04.2009р. сторонами був підписаний акт, згідно з яким здійснено відключення опалення за адресою: вул.Кірова, 12а.

Враховуючи наявність підписаних між сторонами актів на включення опалення, за висновками суду, ці документи є належними доказами виконання позивачем своїх зобов’язань за договором №2204 від 18.12.2006р.

Відповідно до п.5.1 договору №2204 від 18.12.2006р. відповідач сплачує відпущену теплову енергію за опалення загальною площею 119,8 кв.м. при тарифі 6,04 грн. за 1 кв.м., сума оплати за місяць опалювального періоду становить 723,59 грн., крім цього ПДВ 20% в сумі 144,74 грн., всього 868,31 грн.

У разі зміни тарифів (системи оплати) обласною державною адміністрацією або уповноваженим нею органом місцевого самоврядування, сторони автоматично вводять зміни до розрахунків за послуги теплопостачання з моменту введення змін в дію (п.5.2 договору).

Згідно з додатковою угодою від 12.04.2008р. до договору №2204 від 18.12.2006р. відповідач сплачує вартість відпущеної теплової енергії у грошовій формі по об’єктах з приладами обліку за тарифом 255,70 грн. за 1 Гкал, крім цього ПДВ 20% 51,14 грн., всього 306,84 грн. Розрахунок за спожиту теплову енергію на опалення вбудованого приміщення відповідача по вул.Пересипкіна, 10, здійснюєтьсяі за показами приладу обліку, встановленого на вводі у будинок, пропорційно займаної площі. Споживач сплачує відпущену теплову енергію у грошовій формі по об’єктах, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії за опалення загальною площею 119,8 кв.м. при тарифі 8,66 грн. за 1 кв.м. в місяць, сума оплати на місяць 1037,47 грн., крім цього ПДВ 20% в сумі 207,49 грн., всього 1244,96 грн.

За змістом додаткової угоди від 04.11.2008р., яка набрала сили 15.10.2008р. (а.с.25, т.2), відповідач сплачує вартість відпущеної теплової енергії у грошовій формі по об’єктах з приладами обліку за тарифом 361,88 грн. за 1 Гкал, крім цього ПДВ 20% 72,38 грн., всього 434,26 грн. Розрахунок за спожиту теплову енергію на опалення вбудованого приміщення відповідача по вул.Пересипкіна, 10, здійснюєтьсяі за показами приладу обліку, встановленого на вводі у будинок, пропорційно займаної площі. Споживач сплачує відпущену теплову енергію у грошовій формі по об’єктах, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії за опалення загальною площею 119,8 кв.м. при тарифі 11,57 грн. за 1 кв.м. в місяць, сума оплати на місяць 1386,09 грн., крім цього ПДВ 20% в сумі 277,22 грн., всього 1663,31 грн.

Внаслідок зміни опалювальної площі, згідно додаткової угоди від 19.02.2009р. до договору №2204 від 18.12.2006р. за опалення загальної площі 119,8 кв.м., при тарифі 11,57 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі, сума оплати в місяць 1386,09 грн., крім цього ПДВ 20% в сумі 277,22 грн., всього 1663,31 грн.

За умовами вказаного договору позивачем за період з листопада 2008р. по квітень 2009р. було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 5047,13 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

За приписом п.п.5.3, 5.4 договору №2204 від 18.12.2006р. оплату за теплову енергію відповідач здійснює до початку розрахункового місяця згідно платіжної вимоги-доручення, виставленої позивачем, протягом 10 днів з моменту отримання. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п.5.5 договору №2204 від 18.12.2006р. платіжна вимога - доручення постачальника вважається пред’явленим споживачу з моменту вручення споживачу, його керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру (казначею), відповідальному і за діловодство споживача. У разі неможливості вручення особисто – з моменту відправки поштою рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаній у договорі, з урахуванням строку поштового пробігу.

Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача було направлено платіжні вимоги-доручення від 10.11.2008р., від 19.11.2008р., від 08.01.2009р., від 04.02.2009р., від 05.03.2009р. та від 22.04.2009р.

Направлення позивачем на адресу відповідача вказаних вимог підтверджується наданим до матеріалів справи реєстром сум пред’явлених у платіжних вимогах, який містить відмітки відповідача про отримання вимог-доручень 13.11.2008р., 27.11.2008р., 04.12.2008р., 16.01.2009р., 05.02.2009р., 11.02.2009р., 18.03.2009р., 06.05.2009р.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 5047,13 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач у актах звірки, наданих до матеріалів справи (а.с.51, 81, т.1) підтвердив наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 4892,67 грн.

Проти решти позовних вимог відповідач заперечує, посилаючись на припущення сторонами під час підписання договору №2204 від 18.12.2006р. помилки у визначення площі та адреси орендованого відповідачем приміщення.

Вказані заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, враховуючи наступне:

Згідно рішення від 18.10.2006р. №1222 виконавчого комітету Горлівської міської ради було вирішено передати в оренду відповідачу приміщення площею 119,8 кв.м. в будинку №12 по вул.Кірова під майстерню з ремонту побутової техніки, перукарню та ремонт взуття.

На підставі вказаного рішення 18.10.2006р. між позивачем та Горлівською міською радою був підписаний договір про оренду нежитлових приміщень №17390006, за яким відповідач виступив орендарем нежитлового приміщення по вул.Кірова в будинку 12а, площею 119,8 кв.м. під побутові послуги.

Відповідно до п.7.1 договору оренди від 18.10.2006р. №17390006 термін оренди встановлюється з 18.10.2006р. по 16.10.2007р.

Пунктом 6 ст.767 Цивільного кодексу України встановлений обов’язок наймача у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Тобто, відповідач під час підписання договору оренди від 18.10.2006р. №17390006 повинен був перевірити орендоване приміщення, його стан, у тому числі й встановити адресу, площу цього приміщення.

Листом від 01.12.2008р. №175 Мале колективне учбово-торговельне підприємство інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” звернулось до міського голови м.Горлівка з клопотанням щодо пролонгації договору на оренду нежитлових приміщень площею 119,8 кв.м. по вул.Кірова, 12а на 2009р.

Згідно з додатковою угодою від 03.12.2008р. до договору оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул.Кірова, 12, від 18.10.2006р. №17390006, визначено термін дії договору оренди до 13.10.2009р.

Як вказує відповідач, за договором оренди від 18.10.2006р. №17390006 йому було передано у користування приміщення по вул.Кірова, 12 у м.Горлівка.

За поясненнями представника Горлівської міської ради, наданими в судовому засіданні 16.11.2009р., відповідачу в оренду фактично передавалося приміщення, розташоване за адресою: м.Горлівка, вул.Кірова,12, проте актів приймання-передачі між Горлівською міською радою та відповідачем не було підписано.

Рішеннями від 07.06.2006р. №589, від 16.08.2006р. №943 виконавчого комітету Горлівської міської ради будівлі та споруди по вул.Кірова, 12 були передані у господарське відання Комунального підприємства „Кіровський”.

Виходячи зі змісту листа від 13.11.2009р. №525 Комунального підприємства „Кіровський” (а.с.32, т.2), у будівлі, розташованій за адресою: м.Горлівка, вул.Кірова, 12, нежитлові приміщення на підставі договорів про оренду нежитлових приміщень, займають наступні споживачі: Фізична особапідприємець Лихоман Н.В., КП „Простор” та Мале колективне учбово-торговельне підприємство інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”. Згідно актів на включення опалення 05.12.2008р. було здійснено включення опалення на вищевизначену будівлю. Теплова енергія для опалення нежитлових приміщень, які займає, зокрема, відповідач, постачалась безперебійно, внутрішня система опалення знаходиться в технічно справному стані.

Згідно договору на постачання теплової енергії від 18.12.2006р. №2204 позивач прийняв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію до вбудованого приміщення за адресою: вул.Кірова, 12а, загальною площею 119,8 кв.м., а відповідач зобов’язався сплачувати її вартість відповідно до умов договору.

Таким чином, незважаючи на припущення сторонами технічної помилки у тексті договору оренди від 18.10.2006р. №17390006 при визначенні адреси орендованого приміщення, яка призвела до припущення описки у договорі на постачання теплової енергії від 18.12.2006р. №2204, про що позивач не знав та не міг знати, враховуючи рішення від 18.10.2006р. №1222 виконавчого комітету Горлівської міської ради, за висновками суду, площа приміщення, яке було передане в оренду відповідачу, становила 119,8 кв.м.

При цьому, внаслідок зміни цієї площі позивачем та відповідачем підписувались відповідні додаткові угоди до договору на постачання теплової енергії від 18.12.2006р. №2204.

Судом також прийнято до уваги ті обставини, що відповідач частково сплачував вартість отриманої від позивача теплової енергії та підтверджував факт надання йому теплової енергії згідно умов договору до приміщення площею 119,8 кв.м., підписуючи додаткові угоди від 04.12.2008р., від 19.02.2009р., акти на включення/відключення опалення тощо.

Тобто, відповідач, користуючись з 2006р. приміщенням по вул.Кірова, 12 у м.Горлівка, підтверджував та не заперечував факт отримання теплової енергії від позивача до цього приміщення.

Крім цього, нарахування суми боргу 4892,67 грн. здійснене відповідачем у акті звірки, який знаходиться на 51 аркуші справи (т.2), проведено виходячи з площі приміщення 119,8 кв.м. Таким чином, відповідач, проводячи свій розрахунок суми боргу перед позивачем, також підтверджує факт зайняття ним приміщення саме площею 119,8 кв.м.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Згідно із ст.30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.223 Цивільного кодексуУкраїни правочин, який вчинила фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності без згоди піклувальника, може бути згодом схвалений ним у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. У разі відсутності такого схвалення правочин за позовом піклувальника може бути визнаний судом недійсним, якщо буде встановлено, що він суперечить інтересам самого підопічного, членів його сім'ї або осіб, яких він відповідно до закону зобов'язаний утримувати.

За висновками суду, відповідних доказів обмеження цивільної дієздатності Іващенка В.С., який підписував договір на постачання теплової енергії від 18.12.2006р. №2204 від імені Малого колективного учбово-торговельного підприємства інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, до матеріалів справи не надано.

Наявності підстав для визнання договору на постачання теплової енергії від 18.12.2006р. №2204 недійсним судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5047,13 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 21.11.2008р. по 21.05.2009р. нараховано та пред’явлено до стягнення три проценти річних в сумі 52,84 грн. та інфляцію в сумі 198,50 грн. за період з грудня 2008р. по квітень 2009р.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних в сумі 52,84 грн. та інфляції в сумі 198,50 грн. підлягають задоволенню.

Згідно п.8.2 договору №2204 від 18.12.2006р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6198,54 грн. за період з 21.11.2008р. по 09.06.2009р.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.8.2 договору №2204 від 18.12.2006р. за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Таким чином, у пункті 8.2 договору №2204 від 18.12.2006р., що укладений між сторонами, відсутнє посилання на норми Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги”, вказане посилання відсутнє також і у позовній заяві.

Тобто, у даному випадку, договором між сторонами встановлено певний розмір пені, без зазначення у тексті договору, що саме згідно вищевказаного нормативного акту пеня нараховується. Встановлений у договорі розмір пені є узгодженим сторонами цього договору та не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прилеглих до будинків територій".

17.09.2009р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Малого колективного учбово-торговельного підприємства інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, згідно якої на підставі ч.ч.1, 3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України відповідачем заявлене клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог, внаслідок забезпечення відповідачем роботою інвалідів, скрутного матеріального становища підприємства тощо.

Як встановлено судом, виходячи зі змісту п.2.2 статуту Малого колективного учбово-торговельного підприємства інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, головним завданням останнього є, зокрема, створення нових робочих місць для інвалідів з метою здійснення їх трудової, соціальної, правової, медичної та інших видів реабілітації. Згідно п.1.2 статуту Мале колективне учбово-торговельне підприємство інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” працює на засадах повного госпрозрахунку і самофінансування.

Частиною 3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду, який приймає рішення, надане право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, вказаним нормативним актом встановлений граничний розмір пені.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи розрахунку суми пені, вказаний розрахунок здійснено позивачем без врахування положень ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне обмежити заявлений позивачем до стягнення розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ та задовольнити частково вимоги позивача щодо стягнення пені на суму 543,08 грн. В іншій частині вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

При цьому, решта клопотання Малого колективного учбово-торговельного підприємства інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, що надійшло до суду 17.09.2009р., судом залишена без задоволення, враховуючи, що незадовільне фінансове становище підприємства та працевлаштування на цьому підприємстві інвалідів не може бути підставою для відмови у задоволенні правомірних позовних вимог про стягнення заборгованості.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Клопотання Малого колективного учбово-торговельного підприємства інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, м.Горлівка без номера та дати, що надійшло на адресу суду 06.08.2009р. та викладене у відзиві, про повернення позовної заяви судом залишено без задоволення як безпідставне.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка до Малого колективного учбово-торговельного підприємства інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, м.Горлівка задовольнити частково.

Стягнути з Малого колективного учбово-торговельного підприємства інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, м.Горлівка на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка основний борг в сумі 5047 грн. 13 коп., пеню в сумі 543 грн. 08 коп., інфляцію в сумі 198 грн. 50 коп. та три проценти річних в сумі 52 грн. 84 коп., всього заборгованість в сумі 5841 грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 58 грн. 44 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 135 грн. 31 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка до Малого колективного учбово-торговельного підприємства інвалідів „Друг” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”, м.Горлівка відмовити.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 17.12.2009р.

Головуючий суддя                               

Суддя Джарти В.В.

Суддя Попков Д.О.