Рішення № 7111408, 14.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.09 р.                     Справа № 18/249                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛКОПЛАСТ-УКР” м. Житомир

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко –Дон” м. Донецьк

про стягнення 77041,86 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю

представників сторін:

від позивача: Вигівська Г.Л– дов.

від відповідача: не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЛКОПЛАСТ-УКР” м. Житомир звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко –Дон” м. Донецьк 61000,91 грн. – боргу, 7890,00 грн. –пені, 1562,73 грн. – річних, 6588,22 грн. – інфляційних витрат, а всього 77 041,86 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані, але в порушення умов договору відповідач з ним не розрахувався, тому виник борг, а за прострочку платежу нараховані інфляційне збільшення, річні та пеня.

Заявою від 14.12.2009 р. позивач зменшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 61000,91 грн. заборгованості, 353,79 грн. річних та 204,44 грн. інфляційного збільшення, а всього 61559,14 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає заяву і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

Відповідач відзива по справі не надав, його представник у судове засідання не з’явився, тому справу розглянуто за наявними в неї матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14.02.2007 р. сторонами був укладений договір поставки № б/н згідно з п. 1.1. якого Продавець (позивач) зобов’язався поставити Покупцю (відповідачу) автомобільними партіями в термін з 14 лютого 2007 р. по 31 грудня 2007 р. 4160 контейнерів (у под. – Товар), а Покупець зобов’язався його прийняти та провести розрахунки.

Відповідно з видатковою накладною № РН – 0000177 від 11.11.2008 р. відповідачем був отриманий товар на суму 180000,00 грн.

У п. 2.4. договору сторонами передбачений порядок розрахунків, який полягає у наступному: оплата здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця за кожну партію товара у наступному порядку: 56 % вартості товара шляхом попередньої оплати, інші 44 % вартості товара на протязі 30 календарних днів від відвантаження товара Покупцю.

Фактично, відповідачем ця умова договору була порушена, відповідачем було оплачено за отриманий товар 118999,09 грн.

Таким чином сума недоплати становить 61000,91 грн., що є боргом відповідача. Актом звірки розрахунків станом на 03.12.2009 р. факт наявності боргу підтверджений.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу відповідачем не подано.

У зв’язку з тим, що відповідачем не подано доказів сплати усієї суми за отриманий товар, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 61000,91 грн. підлягають задоволенню.

Строк проведення розрахунків згідно п. 2.4. договору – 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що факт прострочи платежу підтверджений матеріалами справи, нараховані позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України річні у сумі 353,79 грн. та інфляційне збільшення у сумі 204,44 грн. підлягають стягненню.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛКОПЛАСТ-УКР” м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко –Дон” м. Донецьк про стягнення 61559,14 грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко –Дон” м. Донецьк (83050, м. Донецьк, просп. Театральний, 4, р/р 26005150687511 у Донецькому ОФ АКБ “УСБ” м. Донецьк, МФО 334011, код 33671231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛКОПЛАСТ-УКР” м. Житомир (10001, м. Житомир, вул. Косовського, 91, р/р 26003035335702 в АКИБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код 33643985) 61000,91 грн. заборгованості, 353,79 грн. річних, 204,44 грн. інфляційного збільшення, 615,59 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено 14.12.2009 року і набирає чинності через десять днів.

Суддя