Ухвала суду № 71113224, 14.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/6749/17 Головуючий 1 інстанції – Слурденко О.І.

Справа№ 643/816/17-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: сімейні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Асєєвої В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_4 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа: Служба у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Московського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_6 про позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 08лютого 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19липня 2017 року цивільну справу передано Чугуївському міському суду Харківської області для розгляду за підсудністю відповідно до вимог ст. 116 ЦПК України.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 22 вересня 2017 року ( з урахуванням ухвали судді Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року) вищевказана цивільна справа прийнята до провадження та позивачу ОСОБА_3 надано строк до 06 жовтня 2017 року для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, та попереджено позивача, що у разі не усунення недоліків, заява буде залишена без розгляду.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що повторне вирішення питання про відкриття провадження по справі, як і оспорювання висновків ухвали суду першої інстанції іншим судом першої інстанції, діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачено, а тому суд не мав права залишати позовну заяву без розгляду.

Вислухавши пояснення осіб, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що провадження у справі судом було відкрито за заявою, що подана без дотримання вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, у встановлений ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 22 вересня 2017 року строк позивач недоліки позовної заяви не усунула, а тому відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України вона підлягає залишенню без розгляду.

Проте погодитися з такими висновками не можна з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_3 вона містить відомості, зазначені в п.п. 1,3,5 -7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, та в ній викладені обставини щодо виконання інших вимог зазначеної норми права. У зв'язку із чим ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 08лютого 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Зазначення в ухвалі судді Чугуївського міського суду Харківської області від 22 вересня 2017 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 09 жовтня 2017 року) як недолік позовної заяви про те, що до неї не наданий висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_5 та письмові дані про ставлення дитини сторін ОСОБА_8 до цього позову, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до вимог ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спору щодо позбавлення батьківських прав тощо є обов’язковою участь органу опіки та піклування, і на який відповідно до ч.5 ст. 19 СК України покладається обов’язок подати письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Крім того, згідно ч.2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана судом при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав.

Тобто покладення на позивача обов’язку надавати до суду такий висновок органу опіки та піклування та письмові дані про ставлення дитини сторін до цього позову чинним законодавством не передбачено.

Суд також не позбавлений можливості при розгляді справи з’ясувати питання з ким з батьків проживає дитина та відповідно до вимог ст.ст. 10,11, 212 ЦПК України надати правову оцінку доказам у справі.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року).

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду право доступу до суду має не тільки існувати, але й бути ефективним та достатнім. В справі Горнсбі (Hornsbi v. Greece judgment, 19 March 1997, Reports of Judgments and Decisions, 1997- 11, p. 510 – 511, para. 40) Суд зазначив, що відповідно до прецедентної практики параграф 1 статті 6 Конвенції захищає право кожного звернутися зі скаргою відносно цивільних прав та обов’язків до суду чи трибуналу; таким чином реалізується право на суд, в якому право на доступ, яке є правом ініціювати процес перед судом в цивільній сфері, становить один з аспектів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що підстави для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 відсутні. Оскільки судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, ст. 311, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу судді Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2017 рокускасувати та справу направити до цього ж суду для подальшого розгляду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: