Рішення № 7111253, 03.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

03.12.2009Справа №2-23/5853-2009 за позовом Закритого акціонерного товариства Агрофірми «Цюрупинське», Херсонська область, м. Цюрупинськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТІСІ», м. Сімферополь

про стягнення 7 076,40 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Купріянов В.І., представ. за довір. б/н від 01.09.2009 р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача надлишкову сплачену суму в розмірі 7076,40 грн.; також просить стягнути з відповідача судові витрати.

          Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією, проте до суду повернувся конверт з поштовою відміткою, що за зазначеною адресою відповідач не знаходиться.

          Відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997 р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

          Тим самим судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

          Справа розглядається за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України

          Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд

          Встановив :

20.03.2009 р. між Закритим акціонерним товариством Агрофірма «Цюрупинське» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТІСІ» (виконавець) був укладений договір №20/03-2009 на виконання робіт.

Згідно п. 1.1 цього договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по виготовленню та поставці одного комплекту обладнання для лінії по змішуванню та розливу меду бджолиного натурального.

Відповідно до п. 7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Виконавець взяв на себе зобов’язання по виготовленню одного комплекту обладнання в строк до 20.05.2009 р. (п. 2.5 Договору).

Загальна сума договору склала 177088,00 грн., 40000,00 грн. з яких відповідач перерахував на рахунок відповідача, що підтверджується копією відповідного платіжного доручення № 28 від 21.05.2009 р.

Обладнання для лінії по змішуванню та розливу меду бджолиного натурального було виготовлено та передано позивачу 30 червня 2009 року.

07.09.2009 р. між Закритим акціонерним товариством Агрофірма «Цюрупинське» та Закритим акціонерним товариством Багатогалузевий концерн «Содружество» укладено договір цесії, за яким ЗАТ БК «Содружество» (Цедент) відступило ЗАТ АФ «Цюрупинське» (Цесіонарій) право вимоги за договором № 19/02-2009 від 24.02.2009 р. між ЗАТ БК «Содружество» та ТОВ ВКФ «ТІСІ» на суму 144164,4 грн.

Пункт 3 договору цесії від 07.09.2009 р. передбачає, що право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується Договором № 19/02-2009 від 24.02.2009 р., платіжним дорученням № 557 від 25.02.2009 р., платіжним дорученням № 923 від 26.03.2009 р., платіжним дорученням № 2088 від 30.06.2009 р.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина 1 ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ст. 516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. 09.09.2009 р. відповідач був письмово повідомлений листом № 80/09 від 08.09.2009 р. про переведення боргу.

          Таким чином враховуючи, що ЗАТ АФ «Цюрупинське» стало єдиним кредитором по відношенню до відповідача, у останнього згідно ст.ст. 173, 174 ГКУ виникло зобов'язання перед Позивачем вчинити певну дію господарського характеру, а саме сплатити гроші.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Станом на 30.09.2009 р. позивач перерахував на рахунок відповідача 184164,40 грн. Заборгованість же за договором №20/03-2009 від 20.03.2009 р. складає 177088,00 грн. Таким чином, позивачем було надлишково сплачено на користь відповідача 7076,40 грн.

          02.10.2009 р. позивач надіслав відповідачу лист № 78/09 від 31.09.2009 р. з проханням повернення надлишкову сплачену суму, проте відповідач цей лист проігнорував.

          Таким чином, сума 7076,40 грн. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

          Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Згідно п. 3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 03.12.2009 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 08.12.2009 р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТІСІ» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бєла Куна, 21, кв. 118; рахунок 2600839405673 в КД АБ «Діамант» м. Київ, МФО 320854, код ЄДРПОУ 31284702) на користь Закритого акціонерного товариства Агрофірми «Цюрупинське» (75100, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Стаханова, 50; р/р 26003052302024 в ХФ «Приватбанк», МФО 352479, код ЄДРПО 32314355) 7076,40 грн. надлишково сплаченої суми, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.