Постанова № 71112105, 15.12.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3256/17

н/п 2-а/640/164/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2017

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу №640/3256/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_4 митниці ДФС у справі про порушення митних правил №908/80700/16 від 23.02.2017 року; стягнути судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.02.2017 p. ОСОБА_4 митницею ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил №908/80700/16, якою її визнано винуватою за ст. 485 МК України. Вказана постанова є незаконною. Її звинувачують у вчиненні умисного правопорушення, хоча її умисел не доведено, адже неправильний код товару введено помилково, без мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Диспозиція ст. 485 МК України передбачає наявність прямого умислу на зменшення платежів. Вона перебуває у трудових правовідносинах з ТОВ «ЄВРОСКЛАД-СЕРВІС» на посаді менеджера ЗЕД. Власником товару є ТОВ «ТПК «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА», підприємство, до якого вона не має жодного відношення, не знайома з його керівниками або власниками. Нею не було подано жодних недостовірних документів або інформації, жодної інформації з її боку не було приховано. Помилка сталася виключно через те, що мав місце складний випадок класифікації товару. З описової частини акта перевірки власника товару №577/20-40-14-12-07/33010822 від 27.09.2016 р. (яким було виявлено помилку в коді товару) видно, що органи ДФС проводили класифікацію товару «робочою групою», а також те, який ґрунтовний і технічно фаховий аналіз було проведено для того, щоб виявити, до якого ж дійсно коду належить спірний товар. Отже, постанова відповідача про притягнення її до відповідальності суперечить ст. 69 МК України і є незаконною. Її дії полягали лише у складенні і поданні митних декларацій від 09.03.2016 p., від 11.04.2016 p., від 05.05.2016р., від 19.07.2016 p., від 12.08.2016 р. Тобто щодо кожної декларації вони почалися і закінчилися у день її подання. Інші дії не входили і не входять до її посадових обов'язків. Вона не здійснює сплату митних платежів за той товар, який було подано до розмитнення за вищезазначеними митними деклараціями. ТОВ «ЄВРОСКЛАД-СЕРВІС», у трудових відносинах з яким вона перебуває, також не здійснює сплату митних платежів за товар власника, сплату всіх необхідних платежів здійснює сам власник - ТОВ «ТПК «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА». Немає жодних підстав інкримінувати їй вчинення триваючого правопорушення, адже крім складення і подання митних декларацій вона ніяким чином не впливала і не могла вплинути на подальший перебіг подій, як-то дія або бездіяльність власника товару. Твердження про те, що відповідач виявив помилку в коді лише під час проведення перевірки власника товару - ТОВ «ТПК «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА», є беззмістовним. Посадові особи відповідача, які тривалий період здійснювали оформлення митних декларацій, які вона подавала, мали такі самі права щодо перевірки і огляду товару, як і вона. Проводячи в системі митні декларації, вони бачили найменування товару, бачили код товару, бачили ставку ввізного мита. Момент проведення перевірки власника товару є суб'єктивним моментом, який жодним чином не впливає на об'єктивну сторону того чи іншого діяння, в тому числі правопорушення. Проведення органом доходів і зборів перевірки власника товару жодним чином не вплинуло на складення і подання нею будь-якої з вищезазначених декларацій, а жодних інших дій вона не вчиняла. Більше того, ТОВ «ТПК «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» сплатило штраф і пеню за несвоєчасну сплату ввізного мита, що було наслідком допущеної нею помилки в митній декларації. Це і є покаранням, юридичною відповідальністю, яку поніс власник товару за несвоєчасну сплату ввізного мита.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення відповідно до викладених у позові вимог. Ніякого умислу на зменшення митних платежів у позивача не було, ніякі дії про це не свідчать і відповідачем не доведено, сам по собі факт зазначення іншого коду товару не є підтвердженням прямого умислу позивача на ухилення від сплати платежів. Крім того, відповідачем пропущено 6-тимісячний строк накладення адміністративного стягнення, оскільки дії щодо подання останньої декларації були вичинені 12.08.2016 року, а оскаржувану постанову винесено 23.02.2017 року.

Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, декларант ОСОБА_3 повинна була надавати органу доходів і зборів достовірні відомості про заявлені до митного контролю та оформлення товари, але в порушення вимог ст.ст. 257, 266 МК України не заявила за встановленою формою необхідних для здійснення митного контролю правдивих відомостей стосовно оподаткування товару, тому ОСОБА_3, яка уповноважена на роботу з митницею ТОВ «Євросклад-Сервіс», під час подання в ОСОБА_4 митницю ДФС митних декларацій вчинила протиправні дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів. Вказане порушення МП було виявлено 27.09.2016, тому строки передбачені ст. 467 МК України не пропущені.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановою заступника начальника ОСОБА_4 митниці ДФС від 23.02.2017 року в справі про порушення митних правил №908/80700/16 року визнано винуватою ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 25419 грн. 54 коп.

Відповідно до постанови ОСОБА_4 митниці ДФС від 23.02.2017 року, на адресу ОСОБА_4 митниці ДФС від Головного Управління ДФС у Харківській області надійшов ОСОБА_2 від 27.09.2016 № 577/20-40-14-12-07/33010822 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів «Вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери...Виробник: ТОВ «Петроп-ласт», торгівельна марка - Петропласт, країна виробництва-RU.» щодо яких проведено митне оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автпоставка» за митними деклараціями від 12.08.2016 № 807110001/2016/4828, від 19.07.2016 №807110001/2016/4094, від 08.06.2016 №807110001/2016/3102, від 05.05.2016 № 807110001/2016/2331, від 11.04.2016 №807110001/2016/1975, від 09.03.2016 №807110001/2016/1231 за кодом 3926 90 92 90 відповідно до УКТ ЗЕД».

За результатами документальної невиїзної перевірки встановлено, що в період з 09.03.2016 року по 12.08.2016 року сектором митного оформлення «Харків-енергетичний» митного поста «Харків - автомобільний» ОСОБА_4 митниці ДФС було оформлено подані декларантом ОСОБА_3 вказані митні декларації на товари, у тому числі товар: «вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери...». За інформацією вказаною у графах 33 зазначених митних декларацій цей товар був заявлений за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1, ставка ввізного мита 0%.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 69, п. 7 ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 345 МК України робочою групою було перевірено задекларовані відомості та самостійне здійснено класифікацію товару. На підставі представлених до митного оформлення документів, технічної документації, Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказаний ДФС України від 14.01.2014 року № 15, від 09.06.2015 року №401, Закону України від 19.09.2013 року №584-VІІ «Про митний тариф України», листа ДФС України від 19.08.2016 року №28153/7/99-99-19-02-03-17, встановлено, що товар «вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери...», необхідно класифікувати у товарній підкатегорії за кодом УКТ ЗЕД 8708 29 90 00 (ставка ввізного мита 5%). Внаслідок зміни ставок ввізного мита встановлено, що зальна сума недоборів митних платежів, що підлягали сплаті на час оформлення митної декларації склала 8473,18 грн. відповідно до розрахунку за курсом Національного Банку України.

Особа, уповноважена на роботу з митницею ТОВ «Євросклад-Сервіс» ОСОБА_3 у своєму поясненні від 19.01.2017 року повідомила, що під час декларування вищевказаного товару вона допустила помилку та не мала умислу на зменшення митних платежів.

Враховуючи, що декларант ОСОБА_3 повинна була надавати органу доходів і зборів достовірні відомості про заявлені до митного контролю та оформлення товари, але в порушення вимог ст.ст. 257, 266 МК України не заявила за встановленою формою необхідних для здійснення митного контролю правдивих відомостей стосовно оподаткування товару, вбачаються достатні дані, які вказують на те, що особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «Євросклад-Сервіс» ОСОБА_3 під час подання в ОСОБА_4 митницю ДФС митних декларацій було вчинено протиправні дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, тобто вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 09.03.2016 року по 12.08.2016 року сектором митного оформлення «Харків-енергетичний» митного поста «Харків - автомобільний» ОСОБА_4 митниці ДФС було оформлено подані декларантом ОСОБА_3 митні декларації від 12.08.2016 № 807110001/2016/4828, від 19.07.2016 №807110001/2016/4094, від 08.06.2016 №807110001/2016/3102, від 05.05.2016 №807110001/2016/2331, від 11.04.2016 №807110001/2016/1975, від 09.03.2016 №807110001/2016/1231 за кодом 3926 90 92 90 відповідно до УКТ ЗЕД» на товари, у тому числі товар: «вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери...». За інформацією вказаною у графах 33 зазначених митних декларацій цей товар був заявлений за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1, ставка ввізного мита 0%.

Митне оформлення товарів було здійснено позивачем на підставі товаро-супровідних документів.

Вказані митні декларації були перевірені, прийняті та оформлені ОСОБА_4 митницею ДФС без будь-яких зауважень та корегувань.

Разом з тим, з 15.09.2016 по 27.09.2016 Головним Управлінням ДФС у Харківській області була проведена документальна невиїзна перевірка з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів «Вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери...Виробник: ТОВ «Петроп-ласт», торгівельна марка - Петропласт, країна виробництва-RU.» щодо яких проведено митне оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автпоставка» за митними деклараціями від 12.08.2016 № 807110001/2016/4828, від 19.07.2016 №807110001/2016/4094, від 08.06.2016 №807110001/2016/3102, від 05.05.2016 № 807110001/2016/2331, від 11.04.2016 №807110001/2016/1975, від 09.03.2016 №807110001/2016/1231 за кодом 3926 90 92 90 відповідно до УКТ ЗЕД».

За наслідками вказаної перевірки складено ОСОБА_2 від 27.09.2016 №577/20-40-14-12-07/33010822, згідно з яким перевірка правильності класифікації окремих товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснювалось у складі робочої групи. В ході перевірки встановлено, що товар «вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери...», необхідно класифікувати у товарній підкатегорії за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2 (ставка ввізного мита 5%).

На підставі вказаного ОСОБА_2 від 27.09.2016 митницею було розпочато справу про порушення митних правил позивачем та винесено відносно неї постанову за ст. 485 МК України.

Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у звязку з якими було надано такі пільги.

За змістом ст.485 Митного кодексу України склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов'язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подані для митного оформлення товару ЕМП, яка містить необхідні відомості, які позивачем внесені на підставі товаро-супровідних документів.

Віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно Митного кодексу України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД.

При цьому, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч. 4 ст. 69 МК України).

Однак, при перевірці вказаних електронних митних декларацій поданих позивачем в період з 09.03.2016 року по 12.08.2016 року до митного поста «Харків - автомобільний» ОСОБА_4 митниці ДФС, останньою не було встановлено неправильність класифікації вказаних товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, навіть у митного органу не виникало сумнів у правильності заповненні ЕМД, поданих позивачем, при цьому відповідачем не спростовується той факт, що позивачем подавались недостовірні документи, чи надавалась недостовірна чи не вся наявна у нього інформація.

Статтею 485 МК України передбачена наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.

Таким чином, в даному випадку сам по собі факт зазначення позивачем невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

У звязку з цим, у відповідача не було підстав, з урахуванням положень ст. 69 МК, для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

У даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару, що фактично підтверджується тим, що при оформленні вказаних ЕМД митним органом в особі ОСОБА_4 митниці ДФС не було встановлено неправильність класифікації вказаних товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто навіть у митного органу не виникало сумнів у правильності заповненні ЕМД, поданих позивачем. Виявлення невідповідності коду товарів було здійснено лише робочою групою при проведенні документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено обставин та не надано достатніх доказів, які доводять вину позивача у внесенні до митної декларації завідомо неправдивих відомостей щодо коду товару з метою ухилення від сплати митних платежів.

Таким чином, в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через 6 місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Відповідач посилається на те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності обчислюється з дня виявлення порушень митних правил, встановлених 27.09.2016 року актом перевірки ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до ч.1,2 ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

В даному конкретному випадку, при відсутності посилань та доказів про те, що позивачем подавались недостовірні документи, надавалась недостовірна чи не вся наявна у нього інформація, то перевірку та контроль правильності класифікації товарів, поданих позивачем до митного оформлення за період з 09.03.2016 по 12.08.2016, ОСОБА_4 митниця ДФС здійснювала саме при подачі цих ЕМП, тобто відповідач міг виявити такі невідповідності коду в день їх оформлення, однак цього зроблено не було. При цьому, позивачу інкримінується неправильне зазначення коду товару, а не несплата митних платежів у строк, встановлений законом, тобто дії позивачем щодо зазначення в декларації неправильного коду товару не є триваючими, а характеризується вчиненням одноразової дії в певний час, а саме під час митного оформлення товарів.

Аналогічного правового висновку дійшов ВСУ у справі №21-260а11 від 09.04.2012 року, зазначивши, що порушення митних правил, яке полягає в заявленні у вантажній митній декларації неправдивих відомостей як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинило їх недобори до бюджету, не можна вважати триваючим, а тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш встановленого строку з дня його вчинення.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивачем електронні митні декларації були подані до ОСОБА_4 митниці: 09.03.2016 №807110001/2016/1231, 11.04.2016 №807110001/2016/1975, 05.05.2016 №807110001/2016/2331, 08.06.2016 №807110001/2016/3102, 19.07.2016 №807110001/2016/4094, 12.08.2016 № 807110001/2016/4828.

У звязку з цим, 6-місячений строк накладання адміністративного стягнення за останньою поданою ЕМП розпочався з 12.08.2016, а закінчився 12.02.2017 року.

Отже, оскаржувану постанову від 23.02.2017 року було винесено з порушенням 6-тимісячного строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

На підставі викладеного, позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови ОСОБА_4 митниці ДФС у справі про порушення митних правил №908/80700/16 від 23.02.2017 року за ст. 485 МК України підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат у адміністративній справі врегульовано статтею 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи із системного аналізу цієї норми, вбачається, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача на користь позивача, який не звільнений від сплати судового збору, підлягають тільки ті витрати, які документально підтверджені. У випадку звільнення позивача від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на оплату судового збору у справі не вирішується.

Відповідно до статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КУпАП (частина перша статті 529 МК України).

Відповідно до статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

У справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП, статей 2, 3, 4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача відсутні.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановленому законом.

Таким чином, позивачка у вказаній справі не позбавлена права звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору в порядку, передбаченому ст. 7 Закону № 3674-VI.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 77, 139, 242, 244, 245, 246 КАС України, ст.ст. 485, 531 МК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_4 митниці ДФС у справі про порушення митних правил №908/80700/16 від 23.02.2017 року відносно ОСОБА_3 за ст. 485 МК України.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору відмовити.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 30-ти днів з дня складання повної постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач ОСОБА_4 митниця ДФС, код ЄДРПОУ 39534151, юридична адреса м. Харків, вул. Короленка, 16-Б.

Головуючий

Повне судове рішення складено 19.12.2017 року.