Постанова № 71107965, 19.12.2017, Апеляційний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та представника митниці ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС ОСОБА_4 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку ОСОБА_5, пенсіонерку, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, Приморський край,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0459/12500/17 від 09.10.2017 року, валюту у розмірі 2 800 доларів США повернуто ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 09.10.2017 року о 16:25 год. ОСОБА_2 прилетіла з Німеччини, м. Мюнхен, в Україну літаком авіакомпанії «Lufthansa», рейсом PS 2544. При проходженні митного контролю вона обрала спрощену його форму «зелений коридор», в зоні якої забороняється переміщувати готівку в розмірі, що перевищує 10 000 євро. Після перетину «білої лінії», якою позначається закінчення зони спрощеного митного контролю, в залі «Приліт» терміналу «Д» ДМА «Бориспіль» у ОСОБА_2 була виявлена готівка в розмірі 14 507 доларів США. Станом на 09.10.2017 року грошовим коштам в розмірі 10 000 євро були еквівалентні 11 707 доларів США. Ця обставина свідчить про те, що розмір готівки, виявленої у ОСОБА_2, перевищив 10 000 євро на 2 800 доларів США. У такий спосіб вона порушила порядок переміщення готівки через митний кордон України.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає її незаконною та винесеною без врахування норм чинного законодавства та обставин справи. Суд застосував тільки основне стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації – додаткового стягнення, пославшись на Європейську Конвенцію «З захисту прав і основоположних свобод людини» та Конвенцію про захист заробітної плати №95, однак апелянт впевнений, що конфіскація товарів, обмежених до переміщення через митний кордон України за вчинення порушення митних правил встановлена законом, а отже, її застосування не буде свавільним посяганням на мирне володіння майном і держава не обмежена у праві вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною за ст.471 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказувала, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просила залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у неї готівки, суд правомірно врахував наявність підтверджуючих документів про законність походження цієї валюти, а саме: той факт, що вилучена валюта є заробітною платою ОСОБА_2 Взяв до уваги суд і той факт, що ОСОБА_2 є пенсіонером та отримує незначне пенсійне забезпечення.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої ОСОБА_2 валюти в розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) доларів США, покладає на правопорушника «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2017 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива