Постанова № 71102393, 14.04.2010, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2а-1025/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Радюк Ю.Ю.

за участю прокурора - Жогана А. А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А-0796 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та стягнення компенсації за не отримане речове майно,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2010 року В Рівненський міський суд звернувся Військовий прокурор Рівненського гарнізону в інтересах особи ОСОБА_1 з позовом про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та стягнення компенсації за не отримане речове майно в сумі 3924,10 грн. з відповідача, військової частини А 0796.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що Військовою прокуратурою Рівненського гарнізону проведено прокурорську перевірку додержання посадовими особами військової частини А 0796 вимог Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в результаті якої встановлена заборгованість за не отримане під час проходження військової служби речове майно перед колишнім військовослужбовцем майором ОСОБА_1 Відповідно до вимог п.27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1444 „Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил та інших формувань у мирний час", військовослужбовці звільнені в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Згідно заперечень представника військової частини А 0796, відповідач не визнає позовні вимоги, зазначає, що статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року із наступними змінами дію частини 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині права військовослужбовців на отримання грошової компенсації на речове майно призупинено, а Законами України про Державний бюджет України по теперішній час не передбачено витрат на грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна звільненим в запас або відставку військовослужбовцям і тому Міністерству оборони України кошти на зазначені цілі з Державного бюджету не виділялися. В зв'язку з наведеним відмова виплати грошової компенсації за невикористане речове майно не є підставою для визнання дій командування військової частини протиправними, так як жодних активних дій з боку командування відносно позивача з цього приводу не було.

Позивач ОСОБА_1 підтримав повністю позовні вимоги в суді, просить позов задовольнити..

Представник відповідача позовні вимоги в інтересах ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив, підтримав надані письмові заперечення. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оцінюючи пояснення, досліджені надані в справі докази, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що. позивач проходив військову службу в військовій частині А 0796 і перебував на речовому забезпеченні цієї частини, що підтверджується визнаною представником відповідача копією довідки №342 від 03.09.2009 року та витягом наказу.

За наказом №123 по Командира військової частини №А0796 від 03.06.2009 року , майора ОСОБА_1, звільненого наказом МО України від 12.05.2008 року №21 1 з військової служби у відставку за п.6, підпункт „б" Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками /мічманами/ з правом носіння військової форми одягу з 03 червня 2009 року виключено із списків особового складу частини.

При звільненні із військової служби ОСОБА_1 з ним не були проведені розрахунки та відповідні належні виплати. Як вбачається із довідки відповідача №214 від 16.06.2009 року, загальна сума заборгованості за не отримане речове майно складає 3924,10 грн.

Згідно ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.

Відповідно до п.27 Постанови Кабінету Міністрів №1444 від 28.10.2004 року „Про забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних сил України у мирний час» військовослужбовці звільнені у запас або відставку з правом носіння форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Згідно ч.2 Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" призупинено дію частини 2 ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Однак, виходячи зі змісту цього Закону, суд вважає, що вказана норма обмеження поширюється на військовослужбовців, які проходять дійсну військову службу в Збройних силах України, а не військовослужбовців звільнених із військової служби в запас.

Доводи відповідача з приводу відсутності бюджетного фінансування грошових компенсацій належного військовослужбовцям речового майна не є аргументовані та не складають підстав для невиконання покладених на відповідача зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане із отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань /рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Качко проти України"/.

Встановлено, що на заяву позивача від 15.10.2009 року відповідач своїм листом №1370 від 19.10.2009 року відмовив позивачу в задоволенні його вимог про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно, така відмова суперечить чинному законодавству і порушує законні права позивача.

За наведених обставин, дії посадових осіб військової частини А 0796 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації за не отримане речове майно є протиправними, а зазначена позовом, підтверджена доказами в суді, заборгованість за речове майно підлягає до стягнення із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 17,18, 69-71, 159 - 163,185,186,254 КАС України, Законом України №1691-УІ від 18.02.2010 року, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії суб'єкта владних повноважень - військової частини А 0796, пов'язані з відмовою у виплаті ОСОБА_1 компенсації за не отримане речове майно, протиправними.

Стягнути із військової частини А 0796, код 07852893, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошову компенсацію за не отримане речове майно в сумі 3924 /три тисячі дев'ятсот двадцять чотири/ гривень 10 копійок.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана в апеляційний суд Рівненської області через місцевий суд протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі складення постанови у повному обсязі відповідно ст. 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Рівненеського міського суду Н.Ю.Музичук