Ухвала суду № 71102041, 18.12.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Кузнєцова О.Ю., Хіль Л.М.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

за участю представника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Черненко І.О., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та представника ПАТ «Марфін Банк» - Кіндяка О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 30 жовтня 2017 року у справі за поданням державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федько Є.О. про тимчасове обмеження в праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області звернувся до суду з поданням, згідно якого просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_3

Заявлені вимоги обґрунтовані ухиленням ОСОБА_3 як боржника у виконавчому провадженні від виконання рішення суду про стягнення з неї заборгованості на користь ПАТ «Марфін Банк».

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 30 жовтня 2017 року подання задоволено: тимчасово обмежено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань з виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави у справі №554/3736/13-ц (провадження №2/554/3736/13) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 6 574 854,49 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати, постановити нову про відмову в задоволенні подання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що висновок суду першої інстанції про доведеність факту ухилення від виконання рішення суду не підтверджений жодним доказом.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:

Відповідно п.4 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2014 року Октябрським районним судом м.Полтави виданий виконавчий лист №2/554/3736/2013 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованості за кредитним договором від 01.07.2008 року в сумі 6 574 854,49 грн. (а.с.6-7).

28.07.2015 року постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Ткаченко С.В. відкрите виконавче провадження за вказаним виконавчим листом (а.с.9).

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з доведеності факту ухилення ОСОБА_3 від виконання рішення суду.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з такого.

Нормами Розділу VI ЦПК України, який діяв на час постановлення ухвали, не встановлені вимоги до оформлення подання державного виконавця про обмеження виїзду громадянина за межі України.

Разом з тим, положеннями розділу XI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 р., передбачено, що подання державного виконавця при зверненні до суду повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Статтею 377-1 ЦПК України(чинною на час постановлення ухвали) встановлено, що суд за поданням державного виконавця вирішує питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені ЗУ «Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України». Згідно ст. 6 цього Закону громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за межі України в разі, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Таким чином, підставою для ухвалення судом рішення про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон є доведеність факту ухилення від виконання рішення суду, при цьому тягар доказування покладається саме на державного виконавця.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, вжите у п.5 ч.1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п.18 ч.3 ст.11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Законом передбачено юридичні санкції у виді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Таким чином, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Долучені до подання державного виконавця документи не містять даних про те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням.

Представник ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області в судовому засіданні суду апеляційної інстанції наполягав на задоволенні подання, обґрунтовуючи його лише тим, що судове рішення за станом на сьогодні не виконане. Разом з тим. Державний виконавець підтвердив, що з 27.11.2017 року з пенсії боржника стягуються кошти у розмірі 20% щомісячно у рахунок виконання рішення суду.

В свою чергу представник ПАТ «Марфін Банк» в судовому засіданні суду апеляційної інстанції повідомив, що рішення про стягнення коштів на сьогоднішній день не виконано, тобто борг не сплачено, але виконання кредитних зобов'язань забезпечено іпотекою - приміщення кафе, що належить ПП «Панда М», у якому боржниця є директором та власником. За станом на сьогодні на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, предмет іпотеки переданий у власність ПАТ «Марфін Банк» у рахунок погашення (часткового) заборгованості ОСОБА_3

Наведені обставини спростовують висновок суду першої інстанції про навмисне чи інше свідоме невиконання ОСОБА_3 обов'язків боржника у виконавчому провадженні.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову державному виконавцю у задоволенні його заяви про обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за кордон.

Керуючись ст. 367, ст.374 п.2 ч.1, ст.376 п.3,4 ч.1, ст.381, ст.384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 30 жовтня 2017 року скасувати, постановити нову ухвалу.

Державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федько Є.О. відмовити за недоведеністю у задоволенні подання про тимчасове обмеження в праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: О.Ю.Кузнєцова

Л.М.Хіль

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов