Ухвала суду № 71083145, 14.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/13572/17 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2017 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про накладення на Арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення.

Просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.10.2017 № 3196/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2»; зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва від 26.06.2013 НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_2; зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2

Також позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2017 №3196/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2»; заборони Міністерству юстиції України вчиняти будь-які дії, передбачені законодавством, для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 НОМЕР_1 від 26.06.2013.

В обґрунтування заявленого клопотання Позивач зазначає, що дія оскаржуваного наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2, унеможливлює виконання нею обов'язків.

Вважає, що є необхідність вжити заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2017 задоволено клопотання про забезпечення позову.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлено наявність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, позивач позивача просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Представник Головного територіального управління юстиції у Київській області просив скасувати прийняту ухвалу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, письмові заперечення, колегія суддів вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі п. 6 ч. 1 ст. 199, ч. 1 п. 4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено, позивач не погоджується з рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 04.10.2017 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення та з наказом Міністерства юстиції України від 13.10.2017 №3196/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2.».

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому (понесення судових витрат, поновлення професійних навичок і здобутків тощо), в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВАС України № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Оскаржувана ухвала ґрунтується на тому, що дія наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Позивачу, унеможливлює виконання обов'язків у інших справах про банкрутство (№914/835/17 про банкрутство ТОВ -«Лангруп» та №44/22-6 про банкрутство KI І НВК «Україна») через можливе прийняття відповідних рішень господарськими судами про заміну Позивача на інших осіб, отже відновлення таких його прав на здійснення діяльності в межах тих ліквідаційних процедур та справ про банкрутство, в яких вона приймає участь, буде неможливим. Припинення діяльності Позивача призводить до затягування судового процесу з розгляду справ про банкрутство, задоволення вимог кредиторів, а також зупинення провадження у справі в цілому. У випадку зупинення діяльності Позивача, остання не зможе здійснювати дії стосовно розшуку та збереження майна суб'єктів господарювання, не буде маги повноважень надавати довідки стосовно заробітної плати співробітникам підприємства для розрахунку пенсії, виплачувати заборгованість співробітникам із заробітної плати.

Однак, колегія суддів зазначає, що наявність ухвали про зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2017 №3196/5 до набрання законної сили рішенням у цій справі, або її відсутність жодним чином не унеможливлює захист прав, свобод та інтересів Позивача.

Рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття діяльністю арбітражного керуючого покликане покарати арбітражного керуючого за вчинення правопорушення та запобігти новим правопорушенням.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення діє та не було скасоване судом, тож воно наразі є правомірним.

Забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2017 №2019/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2», до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до абз. 3-5 пункту 17 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАСУ, що є неприпустимим.

Оскільки ознаки протиправності оскаржуваних рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом засідання від 04.10.2017 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 та наказу Міністерства юстицію України від 13.10.2017 №3196/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльністю арбітражного керуючого, (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виданого ОСОБА_2 підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.

Крім того, згідно з вимогами Закону, арбітражний керуючий (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

На думку колегії суддів, аналіз вказаних норм свідчить про відсутність підстав для забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено існування обставин, визначених у частині першій ст.117 КАС України, відсутні очевидні ознаки протиправності рішення.

З огляду на зазначене, клопотання про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 117, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2017 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2017 - скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову у цій справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 19.12.2017

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.