Постанова № 71078852, 04.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2016 р. ОСОБА_6 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Ф» від 17.02.2014 р. № НОМЕР_1 на суму 157 283,19 грн. та податкової вимоги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.06.2014 р. № 1588-25 на суму 157 283,19 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Ф» від 24.06.2014 р. № 3282771 на суму 78 902,87 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позивних вимог зазначили наступне. Позивачем належним чином сплачувався земельний податок, в тому числі, і за 2011-2013 р.р. Донарахування контролюючим органом суми податку є протиправним. Податковий орган при здійсненні розрахунку суми податку не використовував дані нормативно-грошової оцінки землі.

Представник відповідача в судовомузасіданніпроти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила наступне. Податковим органом проведено нарахування суми податку позивачу на підставі даних Державного земельного кадастру про нормативно-грошову оцінку землі та даних про індексацію нормативно-грошової оцінки земель.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача,представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_6 є власником будівлі за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда. Буд. 29 г.

17.02.2014 р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ОСОБА_6 донараховано податкове зобов’язання з земельного податку з фізичних осіб на суму 157 283,19 грн.

На виконання ст. 59 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу від 25.06.2014 р. № 1588-25 на суму 157 282,33 грн.

24.06.2014 р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 3282771, яким ОСОБА_6 донараховано податкове зобов’язання з земельного податку з фізичних осіб на суму 78 902,87 грн.

В обґрунтування винесених податкових повідомлень-рішень відповідачем надано: лист Дніпропетровської міської ради № 2/11-280 від 25.06.2014 р.; розрахунок суми податку; дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку територій, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна № 4120 від 10.06.2011 р.; лист Держгеокадастру «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» № 28-0-22-442/2017 від 12.01.2017 р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Нормами ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (пп. 14.1.42. п. 14.1 цієї статті);

- "земельний податок" - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) (пп. 14.1.72. п. 14.1 цієї статті);

- "землекористувачі" - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73. п. 14.1 цієї статті).

Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є:нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 289 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 зазначеного Кодексу).

Пунктом 286.5 вказаної статті ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.5 ст. 287 цього Кодексу передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Положеннями пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, якімістятьінформаціющодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а такождостатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

З проаналізованих положень чинного законодавства вбачається, що об’єктом оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст.ст. 270, 271, 286, 289 Податкового кодексу України).

Для нарахування земельного податку позивачу податковим органом використано дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку територій, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна № 4120 від 10.06.2011 р.

В наведеній довідці зазначено, що довідка дійсна протягом 2011 р.

Таким чином, відповідачем здійснено нарахування податкового зобов’язання на підставі не дійсної довідки про нормативну грошову оцінку землі.

Доказів отримання інших даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, податковим органом не надано.

Податковим органом не доведено дотримання при донарахуванні податку позивачу положень ст.ст. 271, 286, 289 Податкового кодексу України.

В зв’язку з наведеним, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.02.2014 р. № НОМЕР_1, від 24.06.2014 р. № 3282771, податкова вимога від 25.06.2014 р. № 1588-25не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, алене у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_6 Рафаель Муслім оглиобґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 2 104,29 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_6 Рафаель Муслім оглиз Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст..ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186К Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Ф» від 17.02.2014 р. № НОМЕР_1 на суму 157 283,19 грн. та податкову вимогу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.06.2014 р. № 1588-25 на суму 157 282,33 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Ф» від 24.06.2014 р. № 3282771 на суму 78 902,87 грн.

Судові витрати в розмірі 2 104,29 грн. стягнути на користь ОСОБА_6 з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2017 року