Постанова № 71076550, 13.12.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа № 909/456/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вих.№114-09/253 від 09.10.2017 року

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 року (щодо визнання вимог фірми "MG Star Іпс")

у справі №909/456/16

за заявою: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул.Грушевського,16, м.Долина, 77500,

до: Публічного акціонерного товариства "Живиця", вул.Заводська,4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552,

про банкрутство,

за участю представників :

від скаржника (боржника): Остап’юк М.П.,

від заявника: не з'явився,

від ПАТ «Промінвестбанк»: Бачинський А.В.,

від фірми "MG Star Іпс": Родіонов В.А.

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 13.12.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 року (суддя Рочняк О.В.) заяву фірми "MG Star Inc" (вх.№7807/16 від 29.07.16) задоволено частково.

Визнано кредиторські вимоги фірми "MG Star Inc" до публічного акціонерного товариства "Живиця" (код 13652508) в розмірі 11 432 156 грн 40 коп з віднесенням до четвертої черги задоволення.

Включено до першої черги задоволення вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Живиця" (код 13652508) 2 756 грн судового збору, сплаченого фірмою "MG Star Inc" за подання даної заяви.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 року у справі №909/456/16 (щодо визнання вимог фірми "MG Star Іпс"), Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подало апеляційну скаргу (вх.№ 01-05/5105/17 від 30.10.2017 року). Апелянт стверджує, що судом зроблено помилкові висновки про строк позовної давності, ототожнивши дату пред'явлення вимоги боржнику із датою, коли особа дізналася про порушення свого права, адже право кредитора було порушене у квітні 2012 року, що підтверджується листом №1/1163 від 11.04.2012 року. Оскільки кредитор не скористався своїм правом на звернення до суду з позовними вимогами у зв'язку з недоліками товару, а також з вимогами по стягнення штрафу та пені, то ці кредиторські вимоги є обтяжені строком позовної давності, а тому не підлягають визнанню. А також вказує на відсутність у підписанта заяви ОСОБА_4 повноважень підписувати заяву про визнання грошових вимог. Відтак, апелянт просить ухвалу від 19.09.2017 року скасувати, у задоволенні заяви «MG Star Inc» про визнання кредиторських вимог на суму 16 471 227 грн 53 коп відмовити повністю.

Згідно з автоматизованим розподілом справ КП "Документообіг господарських судів", 30.10.2017 року справу за №909/456/16 розподілено до розгляду наступному складу суду: головуючому судді Желіку М.Б., членам колегії - суддям Костів Т.С., Марко Р.І.

Ухвалою суду від 01.11.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2017 року. 06.12.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено з підстав, зазначених у відповідній ухвалі суду.

06.12.2017 року через канцелярію суду представником ПАТ "Живиця" подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до яких просить залишити без змін оскаржувану ухвалу.

13.12.2017 року через канцелярію суду представником фірми "MG Star Іпс" надано документи, підтверджуючі реєстрацію фірми "MG Star Іпс".

У судовому засіданні 13.12.2017 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу скасувати. Представник фірми "MG Star Іпс" проти вимог апеляційної скарги заперечив, на спростування сумнівів представника апелянта щодо реєстрації фірми "MG Star Іпс" надав пояснення та документи. Представник боржника проти вимог апеляційної скарги заперечив. Представник заявника у справі про банкрутство не з'явився, причин неявки не повідомив, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, клопотань щодо розгляду справи не подавав. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за участю представників, що з'явилися в судове засідання, і за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Живиця".

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

29.07.2016 року фірма "MG Star Іnс" звернулася до суду із заявою про визнання грошових вимог в розмірі 663 731,51 доларів США та включити їх до реєстру вимог кредиторів як вимоги четвертої черги. 31.08.2016 року заявником подано пояснення щодо заборгованості в національній валюті: 663 731,51 доларів США становить 16 471 227,53 грн., з них 461 202,79 доларів США (11 445 254,56 грн.) основний борг 4 черги та 202 528,72 доларів США (5 025 972,97 грн.) штрафні санкції 6 черги задоволення.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.16 заяву фірми "MG Star Іпс" з грошовими вимогами до боржника задоволено частково; визнано грошові вимоги фірми "MG Star Іnс" і включено їх до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Живиця" в сумі 11 445 254 грн 56 коп як вимоги четвертої черги та 5 025 972 грн 97 коп як вимоги шостої черги.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.17 ухвалу господарського суду Івано-Франківської області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.17 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.17 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.16 скасовано, а справу в частині розгляду кредиторських вимог фірми "MG Star Inc" передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області. Зокрема, Вищий господарський суд України вказав, що ухвалюючи у даній справі рішення про визнання кредиторських вимог фірми "MG Star Іпс", суду першої інстанції слід було здійснити належний правовий аналіз поданих кредитором письмових доказів та, насамперед, надати оцінку обставинам перерахування суми коштів фірмою "MG Star Іпс" та надходження конкретної суми (сум) на рахунок ПАТ "Живиця". У даному ж випадку, без дослідження зазначених обставин, місцевим судом було встановлено, що "згідно контракту ПАТ "Живиця" отримало аванс від фірми "MG Star Іпс" для виробництва та відвантаження бурових реагентів на експорт в Туркменістан. Отримана передоплата була перерахована по діючому на дату одержання курсу НБУ та зарахована на р/р підприємства у вигляді відповідної гривневої суми". Відтак, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що "заявником доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог". Суд апеляційної інстанції залишив без належної правової оцінки доводи і заперечення ПАТ "Промінвестбанк", зазначені в апеляційній скарзі, про те, що в матеріалах справи, додатках до заяви про визнання кредиторських вимог відсутні первинні документи (платіжні доручення, банківські виписки тощо) в який саме день та на який саме рахунок фірмою "MG Star Іпс" було перераховано Боржнику в якості передоплати за контрактом № 02/2010 від 17.02.2010 суму в розмірі 461 202,79 дол. США. Разом з цим, апеляційний суд взагалі не звернув уваги на посилання заявника апеляційної скарги на те, що, окрім зазначеного, кредиторські вимоги фірми "MG Star Іпс" ще й обтяжені строком позовної давності.

За результатами нового розгляду справи, як зазначалося вище, 19.09.2017 року судом задоволено вимоги фірми "MG Star Inc" в розмірі 11 432 156 грн 40 коп з віднесенням до четвертої черги задоволення та 2 756 грн судового збору з віднесенням до першої черги задоволення.

Із матеріалів справи колегією суддів встановлено наступне.

17.02.2010 року між ПАТ "Живиця" (продавець) та фірмою "MG Star Inc" (покупець) укладено контракт №02/2010, за умовами якого продавець зобов'язався виготовити і поставити, а покупець оплатити і прийняти хімічні реагенти для бурових розчинів (товар), на умовах, визначених даним контрактом. Найменування, кількість, технічні умови і вартість товару вказані в додатках, що є невід'ємною частиною контракту.

Згідно з п.2.2 загальна сума контракту становить 1 247 260,00 доларів США. Відповідно до п.3.1, п.3.2 покупець здійснює оплату в доларах США шляхом перерахування на рахунок продавця за наступною схемою: 50% передоплати та 50% по факту готовності товару до відвантаження. У випадку непоставки погодженої та оплаченої партії товару в строки, погоджені в п.5.2, продавець зобов'язується повернути всю суму оплаченої партії товару протягом 7 днів від дати письмового повідомлення покупця з виплатою пені (по існуючим тарифам НБУ) за користування фінансовими коштами.

Контрактом сторони визначили умови та строки поставки товару (п.5). Так, продавець здійснює поставку на умовах DAF кордон Україна-Росія (по ІНКОТРМС 2000). Продавець гарантує відвантаження кожної погодженої партії товару протягом 10 календарних днів з дати внесення 50% її передоплати, при умові 100% оплати відвантаженої партії товару; вантажоодержувачем товару є ТПО «Ахалгеохызмат» ГК «Туркменгеология».

Відповідно до п.11.9 контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

29.12.2011 року сторонами укладено додаткову угоду №7, 28.12.2012 року - додаткову угоду №11, 31.12.2013 року - додаткову угоду №12, 31.12.2014 року - додаткову угоду №13, 31.12.2015 року - додаткову угоду №14 до контракту від 17.02.2010 року, відповідно до яких контракт пролонговувася щороку, востаннє на 2016 рік і був дійсний до 31.12.2016 року.

Згідно з додатком №1 від 17.02.2010 року сторонами підписано специфікацію на суму 1 247 260 доларів США, а 09.04.2010 року (додаток №2) - на суму 432 000,00 доларів США. Згідно з актом звірки станом на 31.12.2015 року заборгованість по додатку №1 становить 264 568,31 доларів США, а по додатку №2 - 399 163,20 доларів США, що разом становить 663 731,51 доларів США.

13.04.2012 року сторонами підписано додаткову угоду №9 до контакту №02/2010 від 17.02.2010 року, відповідно до якої у зв'язку з розірванням контракту ГК «Туркменгеология» з фірмою "MG Star Inc" через невідповідність якості товару ПАТ "Живиця" і порушення п.6.1 контракту поверненню продавцем покупцю по додатку №1 підлягає сума 264 568,31 доларів США (158 202,79 доларів США - сума передоплати, що підлягає поверненню через непоставлений товар, 19 886,52 дол.США - штрафні санкції на підставі п.9.1 за недопоставлений товар, 51 124,00 дол.США - штрафні санкції на підставі п.9.1 за прострочення поставки, 9 300,00 дол.США - компенсація на підставі п.9.4 за поставку 1 вагона ФХЛС, 2 100,00 дол.США - компенсація на підставі п.9.4 по території Туркменістану, 23 955,00 дол.США - пеня на підставі п.3.1, п.2 ст.343 ГК України). Крім цього, з тих же підстав 13.04.2012 року сторонами підписано додаткову угоду №10 до контакту №02/2010 від 17.02.2010 року, відповідно до якої поверненню продавцем покупцю по додатку №2 підлягає сума 399 163,20 доларів США (303 000,00 доларів США - сума передоплати, що підлягає поверненню через непоставлений товар, 53 107,20 дол.США - штрафні санкції на підставі п.9.1 за недопоставлений товар, 26 811,00 дол.США - компенсація на підставі п.9.4 за поставку 3 вагонів КССБ-ММ, 4 200,00 дол.США - компенсація на підставі п.9.4 по території Туркменістану, 12 045,00 дол.США - пеня на підставі п.3.1, п.2 ст.343 ГК України).

15.10.2014 року сторони уклали додаткову угоду до контракту 02/2010 та визначили, що продавець зобов'язується протягом десяти календарних днів з дати пред'явлення покупцем претензії продавцю про виплату коштів сплатити кошти в розмірі 158 202,79 доларів США по додатку №1 та 399 163,20 доларів США по додатку №2.

Враховуючи наведене, фірма "MG Star Inc" надіслала ПАТ "Живиця" претензію №0031/6 від 12.06.2016 року, в якій вказала, що відмовляється від продукції продавця і вимагає повернути кошти в розмірі 663 731,51 доларів США. Боржник не заперечує проти отримання такої претензії, про що зазначає в листі вих.№76 від 22.08.2017 року.

У додаткових угодах №9 та №10 зазначено, що по додатку №1 покупцем перераховано 1 247 260 доларів США, а по додатку №2 - 339 000 доларів США. Згідно з випискою по рахунку ПАТ "Живиця" за період з 01.06.2011 року по 30.04.2012 року 18.08.2011 року "MG Star Inc" здійснила оплату по контракту 02/2010 на суму 75 000,00 доларів США, 14.11.2011 року - 228 000,00 доларів США, 16.01.2012 року - 36 000,00 доларів США, тобто на загальну суму 339 000,00 доларів США.

Щодо первинних доказів сплати 1 247 260 доларів США, то колегія суддів зазначає, що виписки, подані ПАТ « Промінвестбанком», не містять відомостей про сплату "MG Star Inc" коштів по контракту №02/2010. Однак, 11.07.2017 року фірмою "MG Star Inc" долучено до матеріалів завірені копії платіжних доручень в іноземній валюті на загальну суму 1 247 260,00 доларів США: від 19.02.2010 року на суму 25 000 доларів США, від 12.03.2010 року на суму 36 000 доларів США, від 09.04.2010 року на суму 30 000 доларів США, від 04.06.2010 року на суму 40 000 доларів США, від 21.06.2010 року на суму 500 900 доларів США, від 23.12.2010 року на суму 150 000 доларів США, від 27.12.2010 року на суму 150 000 доларів США, від 01.03.2011 року на суму 75 000 доларів США, від 17.03.2011 року на суму 75 000 доларів США, від 11.05.2011 року на суму 35 000 доларів США, від 05.07.2011 року на суму 80 360 доларів США, від 19.04.2011 року на суму 50 000 доларів США.

17.07.2017 року ПАТ "Живиця" надало суду пояснення про визнання вимог фірми "MG Star Inc", а також графік надходження коштів і відвантаження продукції по контракту №02/2010 від 17.02.2010 року, з якого вбачається отримання підприємством коштів в сумі 1 586 260,00 доларів США та відвантаження продукції на суму 1 125 057,21 доларів США. Відповідно, заборгованість ПАТ "Живиця" становить 461 202,79 доларів США, що в еквіваленті становить 11 483 027,07 грн. як основний борг та 5 042 560,00 як штрафні санкції.

Враховуючи наведене, обгрунтованою є вимога про визнання заборгованості в розмірі 303 000,00 доларів США як сума за фактично непоставлений товар по додатку №2, яка була сплачена покупцем, а також 158 202,79 доларів США як сума за фактично непоставлений товар по додатку №1.

Суд звертає увагу, що ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім цього, договором, а саме п.3.2, сторони визначили, що у випадку непоставки узгодженої і оплаченої партії товару у строки, визначені п.5.2 договору, продавець зобов'язується повернути всю суму оплаченої партії товару покупцю протягом 7 календарних днів від дати письмового повідомлення покупця, з виплатою пені за користування грошовими коштами.

Відтак, суд зазначає про наявність у покупця права звертатися до продавця з вимогою про повернення сплачених раніше коштів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Звертаючись із завою про визнання грошових вимог, заявник вказує, що до шостої черги задоволення належать 202 528,72 доларів США, що в еквіваленті становить 5 025 972,97 грн. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відсутність підстав для визнання вказаної суми у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.

Незважаючи на наведене, фірмою "MG Star Inc" не подано жодних розрахунків штрафних санкцій, що унеможливлює здійснення судом перевірки нарахованих сум, строку нарахування, розміру, від якого таке нарахування здійснювалося.

19.09.2017 року ПАТ «АК «Промінвестбанк» у письмових поясненнях заявив про сплив строку позовної давності для захисту свого порушеного права, що випливає з поставки товарів неналежної якості.

Вищим господарським судом України у постанові від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз'яснено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Згадану заяву може бути зроблено і в процесі нового розгляду справи, який здійснюється після скасування судового рішення (судових рішень) за результатами його касаційного перегляду. Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Заборгованість в сумі 663 731,51 доларів США виникла не як повернення коштів за поставлений неякісний товар, а як частина передоплати за поставку товару, який не був поставлений станом на 13.04.2012 року. Так, у додатковій угоді №9 вказано, що покупцем сплачено 1 247 260 доларів США, а фактично поставлено товар на суму 1 089 057,21 доларів США, тому 158 202,79 доларів США підлягають поверненню покупцю. Аналогічно, згідно з додатковою угодою №10: покупцем сплачено 339 000 доларів США, а фактично поставлено товар на суму 36 000 доларів США, тому 303 000 доларів США підлягають поверненню покупцю. Крім цього, сторони погодили, що сплаті підлягають суми штрафів і пені на суму 202 528,75 доларів США, що в еквіваленті становить 5 025 972,97 грн. (106 365,52 доларів США по додатку №1 та 96 163,20 доларів США по додатку №2). Тому до вказаних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Як встановлено вище, заявник вважає порушеним своє право на отримання коштів в сумі 663 731,51 доларів США, які підлягають поверненню йому боржником через непоставлений товар. Так, 13.04.2012 року сторони визначили та визнали вказану заборгованість, про що уклали додаткові угоди №9 та №10 до основного договору 02/2010. Разом з тим, у вказаних угодах сторони не визначили моменту виконання зобов'язання по поверненню вказаних коштів.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України).

Лише 15.10.2014 року сторони уклали чергову додаткову угоду до контракту 02/2010 та визначили, що продавець зобов'язується протягом десяти календарних днів з дати пред'явлення покупцем претензії продавцю про виплату коштів сплатити кошти в розмірі 158 202,79 доларів США по додатку №1 та 399 163,20 доларів США по додатку №2. Відповідна претензія пред'явлена 12.06.2016 року. Докази виконання її вимог протягом десяти днів, тобто по 22.06.2016 року, відсутні. Відтак, право покупця фактично порушено після невиконання вимог претензії від 12.06.2016 року, у зв'язку з чим місцевим судом правильно зазначено, що заявник звернувся із заявою в межах строку позовної давності.

Частиною 1 ст.264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. А згідно з ч.3 вказаної статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Укладення сторонами 13.04.2012 року додаткових угод про суму заборгованості свідчить про визнання боржником своїх зобов'язань по поверненню коштів по додатках № 1 та № 2. Крім цього, боржником підписувались акти звірки взаєморозрахунків між сторонами 16.04.2012 року, 31.01.2013 року, 31.12.2014 року, 31.12.2015 року, згідно з якими заборгованість визначалась у розмірі 663 731,51 доларів США. До матеріалів справи також долучено копію листа ПАТ «Живиця» вих.№187 від 31.12.2014 року, відповідно до якого боржник визнав заборгованість за контрактом 02/2010. Наведене підтверджує переривання перебігу позовної давності у даних правовідносинах.

Відтак, вимоги фірми "MG Star Inc" підлягають визнанню частково - на суму основного боргу - 461 202,79 дол. США. Колегія суддів погоджується з твердженнями місцевого суду та звертає увагу, що заяву з грошовими вимогами до боржника фірмою "MG Star Inc" подано 26.07.16 (арк.20 т.1). Станом на 26.07.16 року офіційний курс долара до гривні складав 24.7877 до 1. Тому визнана сума в еквіваленті на дату подання позову становить 11 432 156,40 грн., а не 11 445 254,56 грн. як вказав заявник.

Щодо заперечень апелянта про відсутність у підписанта заяви ОСОБА_4 повноважень підписувати заяву про визнання грошових вимог, колегія суддів не вважає їх доведеними та обгрунтованими, адже до заяви фірми "MG Star Inc" долучено генеральну довіреність, вчинену 12.12.2003 року, директору корпорації ОСОБА_4 і призначено його повіреним корпорації в країнах СНД. Зокрема, вказано, що повірений володіє повними повноваженнями, щоб вживати всі заходи і вчиняти дії для захисту інтересів "MG Star Inc". Тому у суду відсутні підстави вважати ОСОБА_4 таким, що не мав повноважень підписувати заяву з грошовими вимогами.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає, оскільки судом вище встановлений інший розмір заборгованості та іншу черговість включення вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" як кредитора ПАТ «Живиця» до реєстру вимог кредиторів.

У відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 року підлягає залишенню без змін.

Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вих.№114-09/253 від 09.10.2017 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 року (щодо визнання вимог фірми "MG Star Іпс") у справі №909/456/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 18.12.2017 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.