Ухвала суду № 71076212, 18.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"18" грудня 2017 р. Справа№ 910/7952/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслом"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року

у справі №910/7952/17 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслом"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Розенбліт Регіна Валеріївна

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна",

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтика"

про розірвання договору та вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року до Господарського суду міста Києва подано позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслом" про розірвання договору та вчинення дій.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2017 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Фізичну особу-підприємця Розенбліт Регіну Валеріївну, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтика".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року у справі №910/7952/17 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслом" до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" повернуто без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслом" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року по справі №910/7952/17, а справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року зупинено провадження у справі №910/7952/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслом", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Фізична особа-підприємець Розенбліт Регіна Валеріївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтика", про розірвання договору та вчинення дій до повернення матеріалів справи №910/7952/17 до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 11 перехідних положено Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017 року заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Господарським судом міста Києва складено акт №187/17 від 29.11.2017 року про те, що при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від ТОВ «Транслом», не виявилось копії фіскального чеку та опису вкладення про направлення копії скарги ПАТ «Банк Кредит Дніпро», вказаних у додатках до апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, доказів направлення її копії іншим сторонам та доказів сплати судового збору скаржник не надав.

Крім того, скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року №910/7952/17.

В апеляційній скарзі, заявник просить звільнити його від сплати судового збору та прийняти апеляційну скаргу до провадження.

Обґрунтовуючи вказане вище клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслом" посилається на те, що скаржник має скрутне фінансове становище та обґрунтовує це економічною та політичною кризою в Україні.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1600, 00 грн.

За подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у 1 розмірі мінімальної заробітної плати (підпункт 7 пункт 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Отже, за подання даної апеляційної скарги апелянт має сплатити судовий збір в розмірі 1 600, 00 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір" колегія суддів позбавлена права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні про відстрочення сплати судового збору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють сплату судового збору. Колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для звільнення від сплати судового збору, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відтак, дослідивши подану апеляційну скаргу, колегією суддів встановлено недодержання апелянтом при поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме ч. 2, 3 ст. 94 ГПК України.

Вказані вище недоліки є підставою відповідно до ст. 260 ГПК України (в редакції від 15.12.2017 року) для залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається на підставі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення.

Оскаржувана ухвала у справі №910/7952/17 господарським судом міста Києва прийнята 09.06.2017 року.

Таким чином, перебіг визначеного ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року у справі №910/7952/17 починається 09.06.2017 року та закінчується 27.06.2017 року.

Тобто, звернувшись до суду 23.11.2017 року з апеляційною скаргою, скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, але відповідного клопотання про відновлення цього строку, не подано.

Згідно з п. 3, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслом" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року підлягає залишенню без руху, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому колегія суддів зазначає, що при усуненні вищезазначених недоліків, апелянту слід дотримуватись вимог ст. 258 ГПК України.

Одночасно колегія суддів, звертає увагу, що відповідно до п. 6, ч. 1, ст. 255 ГПК України в редакції від 03.08.2017 року, яка набула чинності з 15.12.2017 року, ухвала про повернення заяви позивачеві оскаржується окремо від рішення суду першої інстанції, тому матеріали справи №910/7952/17 повертаються до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 234, 256, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслом" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 року - залишити без руху, надавши апелянту строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги зазначених у мотивувальній частині.

2. Попередити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.

3. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

4. Повернути матеріали справи №910/7952/17 до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко