Постанова № 71076176, 11.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа№ 925/842/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача 1: Свириденко В.М. - представник за довіреністю № 220/196/д від 11.04.2017;

від позивача 2: Свириденко В.М. - представник за довіреністю № 2336 від 26.12.2016;

від відповідача: Давиденко Ю.В. - представник за довіреністю б/н від 25.04.2017;

від Уманського МВДВС ГТУЮ у Черкаській області: Кравченко М.В. - представник за довіреністю № 21846-4 від 08.12.2017;

від третьої особи: не з'явились;

від прокуратури: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСОПАК"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.11.2017

у справі № 925/842/14 (суддя - Скиба Г.М.)

за скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на дії державного виконавця Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області

за позовом Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері,

в інтересах держави - Міністерства оборони України (позивач 1)

в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (позивач 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСОПАК"

за участю третьої особи на стороні позивача - Державне підприємство "Рубін"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2017 до Господарського суду Черкаської області надійшла скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (надалі - стягувач) на рішення та дії державного виконавця Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області, в якій скаржник просив:

- визнати дії державного виконавця по винесенню постанови від 14.07.2017 ВП№51491990 Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ при закінчення виконавчого провадження - неправомірними;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2017р. ВП№51491990 Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ;

- зобов'язати Уманський міський відділ ДВС ГТУЮ відкрити (поновити) виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Черкаської області по справі №925/842/14 та вчинити відповідні виконавчі дії - з метою його належного виконання.

Скарга мотивована тим, що постанова Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 14.07.2017 про закінчення виконавчого провадження ВП №51491990 не відповідає фактичним обставинам та прийнята з порушенням закону, оскільки спірна газгольдерна станція як у момент звернення до суду так і на теперішній час знаходиться на території військового містечка в м. Умань по вул. Леніна (Європейська), 57 на самовільно зайнятій відповідачем земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.11.2017 скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення та дії державного виконавця Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця по винесенню постанови від 14.07.2017 ВП№51491990 Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ про закінчення виконавчого провадження; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2017 ВП№51491990 Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ; зобов'язано Уманський міський відділ ДВС ГТУЮ поновити виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Черкаської області по справі №925/842/14 та вчинити відповідні виконавчі дії з метою належного виконання рішення господарського суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСОПАК" (надалі - боржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 подану апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.12.2017.

В судовому засіданні 11.12.2017 представник боржника апеляційну скаргу у даній справі просив задовольнити, ухвалу суду від 02.11.2017 скасувати, та відмовити стягувачу в задоволенні його скарги на рішення та дії державного виконавця.

Представник позивачів у судовому засіданні 11.12.2017 проти задоволення апеляційної скарги у даній справі заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Представник Уманського МВДВС ГТУЮ у Черкаській області (надалі - орган ДВС) підтримав апеляційну скаргу у даній справі, окрім цього, на виконання ухвали суду від 27.11.2017 надав копії матеріалів виконавчого провадження. Вказані документи були долучені до матеріалів справи.

Представники прокуратури та третьої особи в судове засідання 11.12.2017 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належний чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 04.12.2017 ухвали суду від 27.11.2017.

Представник третьої особи в судове засідання 11.12.2017 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 05.12.2017 учаснику апеляційного провадження ухвали суду від 27.11.2017.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників прокуратури та третьої особи (які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання) за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, наданих органом ДВС, копії яких було долучено до матеріалів справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 23.06.2016 було відкрито виконавче провадження №51491990, а постановою від 14.07.2017 закінчено виконавче провадження по причині звільнення земельної ділянки за адресою: м. Умань, вул. Європейська, 57 та зміни фактичної та юридичної адреси боржника, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (том 2 а.с. 45).

Задовольняючи подану скаргу, суд першої інстанції зазначив, що постановою Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 14.07.2017 ВП №51491990 закінчено виконавче провадження, але наказ суду від 29.07.2015 не виконаний, оскільки газгольдерна станція так і знаходиться на території військового містечка в м. Умань по вул. Леніна (Європейська), 57, що не спростовано відповідачем та ВДВС в належний спосіб. Натомість, за висновками місцевого господарського суду, посадова особа Уманського ВДВС намагається ревізувати рішення господарського суду Черкаської області у даній справі, яке набрало законної сили, створювати нові докази для боржника (відповідача), надавши у справу копію акту приймання-передачі майна від 30.09.2017 від ТОВ «ІСОПАК» до Вінницької торгово-промислової палати - вже після винесення 14.07.2017 постанови ДВС про закінчення виконавчого провадження.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з урахуванням наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.07.2014 у справі №925/842/14 позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСОПАК" звільнити незаконно зайняту ним на території військового містечка №8 земельну ділянку, що відноситься до земель оборони та перебуває в титульному користуванні КЕВ м. Біла Церква, площею 118,8 кв.м. нормативною оцінкою 9483,80 грн, розташовану біля споруди (літ. Н, Н1-1) під розміщення газгольдерної станції. Разом з цим, в прохальній частині позову прокурор просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСОПАК" звільнити незаконно зайняту на території військового містечка №8 земельну ділянку, що відноситься до земель оборони та перебуває в титульному користуванні КЕВ м. Біла Церква.

При цьому, задовольняючи подану скаргу, суд першої інстанції зазначив, що в спірній постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець вказав недостовірні дані про фактичне звільнення спірної земельної ділянки боржником ТОВ «ІСОПАК» та зміну реєстрації боржником, достеменно знаючи, що газгольдерна станція продовжує знаходитися на землях МО України без відповідного дозволу і на розміщення, і на експлуатацію обладнання. Суд першої інстанції помилково зазначив, що зміна ж реєстраційної адреси боржника ніяким чином не впливає на реальність виконання судового рішення.

В цій частині суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2014 у справі №925/842/14, відповідно до якої зобов'язано ТОВ "ІСОПАК" звільнити незаконно зайняту ним на території військового містечка №8 земельну ділянку, що відноситься до земель оборони та перебуває в титульному користуванні КЕВ м. Біла Церква, площею 118,8 кв.м. нормативною оцінкою 9483,80 грн, розташовану біля споруди (літ. Н, Н1-1) під розміщення газгольдерної станції. Тобто, суд першої інстанції у рішенні на підставі заявлених прокурором і задоволених вимог зобов'язав звільнити ТОВ «ІСОПАК» саме земельну ділянку, яка розташована біля споруди (літ. Н, Н1-1) під розміщення газгольдерної станції.

При цьому, суд апеляційної інстанції також зазначає, що із заперечень органу ДВС на скаргу зазначено, що згідно акту державного виконавця від 17.08.2016 при виході за адресою: м. Умань, вул. Європейська, 57 з метою перевірки виконання рішення суду представником ТОВ «ІСОПАК» надано пояснення щодо неможливості виконання судового наказу від 29.07.2015, оскільки земельну ділянку на території військового містечка №8 пл. 118,8 кв.м, розташовану біля споруди під розміщення газгольдерної станції ТОВ «ІСОПАК» не займав, а лише орендує газгольдерну станцію у іншої юридичної особи, а саме Вінницької торгово-промислової палати.

Таким чином, фактично через неоднозначне тлумачення резолютивної частини рішення від 03.07.2014 у справі №925/842/14, виникли перешкоди у його виконанні.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції також зазначає, що 15.09.2016 до суду надійшла заява Уманського міського відділу ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Однак, суд першої ухвалою від 27.10.2016 відмовив у задоволенні вказаної заяви через необґрунтованість.

При цьому, судом першої інстанції при задоволенні скарги на дії та рішення органу ДВС, не було враховано обставину (на яку неодноразово посилався орган ДВС), що земельною ділянкою 0,5391 га Вінницька ТПП користується як власник будівлі, відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, а два підземних резервуари та інше обладнання станції також придбані за кошти Вінницької ТПП. Також згідно з актом державного виконавця, складеного в присутності посадових осіб ТОВ «Ісопак» встановлено, що ТОВ «ІСОПАК» не здійснює підприємницьку діяльність на земельній ділянці за адресою: м. Умань, вул. Європейська, 57 та її не займає, оскільки адреса фактичного та юридичного розташування ТОВ «Ісопак» змінено на м. Умань, вул. Старицького, 3. Таким чином, ТОВ «Ісопак» самостійно змінено фактичну та юридичну адресу, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з ЄДР.

Також орган ДВС направив до суду лист в якому вказав, що при винесенні постанови від 14.07.2017 про закриття виконавчого провадження враховані факти, що підтверджують звільнення ТОВ «Ісопак» земельної ділянки на території військового містечка №8 пл. 118,8 кв. м, розташованої біля споруди під розміщення газгольдерної станції, а саме те, що ТОВ «Ісопак» лише винаймав газгольдерну станцію, що знаходиться за адресою: м. Умань, вул. Європейська, 57 згідно договору оренди майна №03/2017 від 03.01.2017 у Вінницької торгово-промислової палати, яка є фактичним власником будівлі з побутовим блоком та газгольдерної станції та згідно акту прийому-передачі майна ТОВ «ІСОПАК» повернув Вінницькій торогово-промисловій палаті газгольдерну станцію, що знаходиться за адресою: м. Умань, вул. Європейська, 57 та розірвав договір оренди.

Тоді як із урахуванням тієї обставини, що орендар (ТОВ «Ісопак») звільнило земельну ділянку за адресою: м. Умань, вул. Європейська, 57, разом з цим, власником газгольдерної станції (відповідно до свідоцтва на нерухоме майно № 455646 від 18.12.2012) являється Вінницька торгово-промислова палата (яка не була учасником даної справи), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що задоволення скарги на дії та рішення ВДВС місцевим господарським судом - є неправомірним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що стягувач (у разі порушення його прав) не позбавлений права звернутись з відповідним позовом до власника - Вінницької торгово-промислової палати в загальному порядку.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції також зазначає, що доводи Господарського суду Черкаської області, що рішення від 03.07.2014 у справі №925/842/14 не виконано через те, що газгольдерна станція для зрідженого газу до теперішнього часу знаходиться на території військового містечка за адресою: м. Умань, вул. Європейська, 57 не відповідає змісту резолютивної частини вказаного рішення. Оскільки, як зазначалось раніше, суд зобов'язав ТОВ "ІСОПАК" звільнити саме земельну ділянку, розташовану біля споруди (літ. Н, Н1-1) під розміщення газгольдерної станції, а не звільнити земельну ділянку від газгольдерної станції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків місцевого господарського суду про невиконання органом ДВС рішення від 03.07.2014 у справі №925/842/14. Оскільки, з урахуванням резолютивної частини рішення та обставин, встановлених судом апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України (з урахуванням дослідження витребуваних ухвалою від 27.11.2017 матеріалів виконавчого провадження), обставин, які б свідчили про неправомірні дії органу ДВС щодо закінчення виконавчого провадження, не встановлено під час перегляду ухвалою місцевого господарського суду.

Отже, в задоволенні скарги слід відмовити. Судові витрати покладаються на заявника скарги відповідно до ст. 49 ГПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ «Ісопак» підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні скарги на рішення та дії Уманського МВДВС ГТУЮ у Черкаській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 99, 101, 103, ч. 3 ст. 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСОПАК" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.11.2017 у справі № 925/842/14 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.11.2017 у справі № 925/842/14 - скасувати, відмовивши в задоволенні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення та дії державного виконавця Уманського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Ярмакова, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 08167863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСОПАК" (20300, Черкаська обл., місто Умань, вул. Старицького, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 38791406) 1600 (одну тисячу шістсот) грн за розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали справи № 925/842/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Повний текст постанови складено 18.12.2017.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк