Рішення № 71075911, 13.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2017 р.Справа № 910/14924/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ»;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»;

про: стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Слюсар М.М., за довіреністю №1619 від 31.10.2017р.

СУТЬ СПОРУ: 18.10.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» 13822,05 грн. вартості нестачі вугілля.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.09.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі №910/14924/17.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.10.2017р. справу №910/14924/17 передано за підсудністю до господарського суду Одеської області.

18.10.2017р. справа №910/14924/17 надійшла до господарського суду Одеської області. За результатами автоматичного розподілу справа №910/14924/17 розподілена судді Оборотовій О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2017р. суддею Оборотовою О.Ю. прийнято справу №910/14924/17 до свого провадження; розгляд справи призначено на 06 листопада 2017 р. об 11:40 год.

22.11.2017р. від Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує з приводу розрахунку природної втрати вантажу, який викладений у позовній заяві.

Позивач у судові засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив. При цьому, ухвала суду про прийняття справи до свого провадження від 20.10.2017р. та про відкладення розгляду справи від 06.11.2017р., отримані позивачем, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 13.12.2017р. за участю представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

12.04.2017р. зі станції відправлення Легендарна Донецької залізниці ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (відправник, позивач) відправив на адресу ПАО «ДТЕК Західенерго» (одержувач) до станції призначення Ладижин Одеської залізниці вантаж - концентрат вугільний (марка вугілля ДГ 0-100) у вагоні №64348519 у кількості 69000 кг, у вагоні №67891259 у кількості 69000 кг., та у вагоні №65946675 у кількості 69000 кг. що підтверджується залізничною накладною № 49454184 та відомістю вагонів.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений вантажовідправником у власний вагон засобами вантажовідправника навалом нижче бортів, вологість 12%. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.3 гл.14 Додатка 3 до СМГС.

У комерційному акті №493403/8 від 13.04.2017р., який складений на станції Легендарна Донецької залізниці, встановлено наступне. 13.04.2017р. на підставі складеного акту загальної форми №375 від 12.04.2017р. станції Легендарна Донецької залізниці вагон №64348519 накладна №49454184 від 12.04.2017р. був поданий на контрольне зважування. По документу значиться вантаж «Концентрат вугільний марки ДГ-100», навал, вологість 12%, навантаження нижче бортів, марковано тирсою, вага брутто не вказана, тара - 21200 кг, нетто - 69000 кг. При контрольному зважуванні вагону №64348519 на справних 150т вагах ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (повірка 03.02.2017р.) виявилось брутто 87800 кг, тара з документу - 21200 кг, нетто - 66600 кг., що менше документу 2400 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 30 см. Мається поглиблення по всій довжині вагона та ширині глибиною 0,5 м. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Вантаж, якого бракує вміститися міг.

У комерційному акті №493403/11 від 13.04.2017р., який складений на станції Легендарна Донецької залізниці, встановлено наступне. 13.04.2017р. на підставі складеного акту загальної форми №372 від 12.04.2017р. станції Легендарна Донецької залізниці вагон №67891259 накладна №49454184 від 12.04.2017р. був поданий на контрольне зважування. По документу значиться вантаж «Концентрат вугільний марки ДГ-100», навал, вологість 12%, навантаження нижче бортів, марковано тирсою, вага брутто не вказана, тара - 21800 кг, нетто - 69000 кг. При контрольному зважуванні вагону №67891259 на справних 150т вагах ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (повірка 03.02.2017р.) виявилось брутто 88100 кг, тара з документу - 21800 кг, нетто - 66300 кг, що менше документу 2700 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 30 см. Мається поглиблення по всій довжині та ширині вагона, глибиною 0,4 м. в технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Вантаж, якого бракує вміститися міг.

У комерційному акті №493403/12 від 13.04.2017р., який складений на станції Легендарна Донецької залізниці, встановлено наступне. 13.04.2017р. на підставі складеного акту загальної форми №371 від 12.04.2017р. станції Легендарна Донецької залізниці вагон №65946675 накладна №49454184 від 12.04.2017р. був поданий на контрольне зважування. По документу значиться вантаж «Концентрат вугільний марки ДГ-100», навал, вологість 12%, навантаження нижче бортів, марковано тирсою, вага брутто не вказана, тара - 23800 кг, нетто - 69000 кг. При контрольному зважуванні вагону №65946675 на справних 150т вагах ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (повірка 03.02.2017р.) виявилось брутто 89850 кг, тара з документу - 23800 кг, нетто - 66050 кг, що менше документу 2950 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 30 см. Мається поглиблення з 3 по 6 люк по всій довжині та ширині вагона, глибиною 0,5 м. в технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Вантаж, якого бракує вміститися міг.

У залізничній накладній № 49454184 від 12.04.2017р. наявний переуступний напис ПАО "ДТЕК Західенерго" щодо передачі права на подання претензії та позову до ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" у позовній заяві, маса відповідальної недостачі, із врахування норми недостачі 1% маси нетто вантажу становить 5,98т., а її вартість - 13822,05 грн., виходячи із вартості 1 тони вугілля - 2311,38 грн., яка встановлена у рахунку-фактурі №90229298 від 30.04.2017р.

Відповідач свою чергу заперечує застосування 1% при розрахунку маси відповідальної недостачі, із врахування норм природної втрати які повинні застосовуватись до вологого вантажу.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Ст. 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини та п. 1 ч. 3 цієї статті визначено, що у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Суд звертає увагу, що в даному випадку правовідносини між сторонами регулюються саме спеціальними нормативно-правовими актами, адже в прохальній частині позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» просить суд стягнути з відповідача саме вартість нестачі вантажу (вугілля).

За умовами ч.1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Положеннями ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст. 110 Статуту залізниць України визначено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до п. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно до п. 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Положеннями п. 2.10 Роз'яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/607 від 29.05.2002р. (в редакції роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. за №04-5/225) спори, що виникають з договору перевезення, в тому числі у прямому міжнародному залізничному сполученні, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, вирішуються господарським судом за місцезнаходженням органу транспорту, на якого Статутом і Правилами пред'явлення та розгляду претензій покладено розгляд претензій.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.

Згідно п. 2.10 вказаних вище Роз'яснень ВГСУ, відповідно до п. 131 Статуту залізниць України, позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як одержувачем, так і відправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення, яка несе відповідальність за всі залізниці - учасниці перевезення, і залучати до участі у справі як іншого відповідача або третю особу залізницю відправлення та транзитні залізниці у суду немає підстав.

Згідно п. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної кількості рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість вантажу.

Згідно п. 2.7. Роз'яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/607 від 29.05.2002р. (в редакції роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. за №04-5/225) вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної старшим бухгалтером, копії податкової накладної.

Згідно п. 6 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130-137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. якщо вантажовідправником є транспортно-експедиторське підприємство, яке не є виробником або постачальником вантажу, для підтвердження вартості відправленого вантажу заявником може бути додана завірена копія договору транспортного експедирування, укладеного між вантажовідправником (експедитором) і фактичним постачальником (виробником) вантажу, та рахунок або інший документ фактичного постачальника (виробника), що підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Господарський суд Одеської області встановив, що згідно з рахунком-фактури №90229298 від 30.04.2017р. вартість однієї тонни вугілля, яке було відправлене за накладною №49454184 складає 2311,38 грн.

Згідно зі статтею 133 Статуту залізниць України передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції). Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства. Відповідно до переуступного напису, зробленого на накладній №49454184 за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАО «ДТЕК Західенерго», право на пред'явлення позову передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ».

Статтею 129 Статуту залізниць України закріплено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Суд звертає увагу, що нестача вантажу підтверджується належними доказами - оригіналами комерційних актів а саме:

- комерційним актом №493403/8 від 13.04.2017р., який складений на станції Легендарна Донецької залізниці, встановлено недостачу в розмірі 2400 кг.;

- комерційним актом №493403/11 від 13.04.2017р., який складений на станції Легендарна Донецької залізниці, встановлено недостачу в розмірі 2700 кг.;

- комерційним актом №493403/12 від 13.04.2017р., який складений на станції Легендарна Донецької залізниці, встановлено недостачу в розмірі 2950 кг.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Що стосується розрахунку природної втрати, господарський суд зазначає наступне:

згідно п. 27 Правил видачі вантажів норма природньої втрати для мінерального палива складає 1%, однак, як зазначено у накладній №49454184 вологість вугілля складає 12%, враховуючи, те що коли йдеться про паливо, показник вологості має принципове значення а тому суд доходить висновку, що в даному випадку згідно п. 27 Правил видачі вантажів норма природної втрати під час перевезення розраховується виходячи з 2%, а саме для вантажів що перевозяться у вологому стані.

Враховуючи викладене, вартість нестачі вантажу, що підлягає стягненню з залізниці за розрахунком господарського суду Одеської області складає 9037,50грн.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення вартості нестачі вантажу підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 та ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м, Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 40081200 р/р 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-банк» МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» (вул. Красноармійська,1-А, Білицьке, Добропільський район, Донецька область, 85043 код ЄДРПОУ 37014600) 9037,50 грн. вартості нестачі вантажу, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1046,15грн.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.12.2017р.

Суддя О.Ю. Оборотова