Рішення № 71075443, 12.12.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Фізичної особи-підприємця Захарової Ангеліни Вікторівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество»

про стягнення 98730,85 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Карпеєва А.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Фізична особа-підприємець Захарова Ангеліна Вікторівна звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» про стягнення 98730,85 грн., збитків завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору №17/09/2015 від 17.09.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.01.2015 між позивачем та Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» було укладено Договір №05/0115 від 05.01.2015 про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до умов якого позивач зобов'язався за заявкою третьої особи надати останньому транспортно-експедиційні послуги по перевезенню натурального меду за маршрутом від м. Цюрюпинськ, Херсонської області до м. Сен-Жур-де-Маремн, Франція, а третя особа зобов'язалась оплатити такі послуги.

В подальшому, на виконання зазначеного договору між позивачем та відповідачем було укладено Договір №17/09/2015 від 17.09.2015 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Позивач зазначає, що відповідачем було прийнято до перевезення вантаж, а саме: натуральний мед бджолиний, у 69 металевих бочках, вагою (нетто) 19899 кг, вагою (брутто) 21003 кг. Вказаний вантаж мав бути доставлений 26.07.2016.

В ході здійснення перевезення вказаного вантажу, з вини водія наданий до перевезення вантаж було частково пошкоджено, внаслідок чого, одержувач вантажу за договором відмовився від прийняття вантажу.

У зв'язку з відмовою від одержання вантажу, за згодою третьої особи, позивач надав відповідачу заявку від 08.08.2016 про пере адресацію зазначеного вище вантажу до Іспанії, який вантажоодержувач мав отримати 09.08.2016. Вказаний вантаж новим вантажоодержувачем було отримано 12.08.2016. Так у зв'язку із пошкодженням вантажу вантажоодержувач пред'явив до третьої особи штрафні санкції в сумі 2785,86 Євро, які були відшкодовані позивачем в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач зазнав збитків в розмірі 2785,86 Євро, що еквівалентно 83269,35 грн.

Крім того, позивач зазначає, що останнім додатково було понесено витрати на оплату послуг відповідача по перевезенню пошкодженого вантажу з Франції до Іспанії в розмірі 350 Євро, що еквівалентно 10461,50 грн.

Разом з тим, у зв'язку з несвоєчасним прибуттям автомобіля відповідача з вантажем до місця розвантаження, позивачем на підставі п.5.2 Договору заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5000 грн. штрафу.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 98730,85 грн.

Також позивачем заявлено вимоги про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 19840 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, проте в ході розгляду справи подав відзив на позов в якому заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначив, що наданий до перевезення позивачем вантаж було отримано вантажоодержувачем своєчасно, послуги з перевезення вантажу було надано в повному обсязі та з належною якістю, про що свідчить відмітка вантажоодержувача у графі «Вантаж одержано» відповідних міжнародних товарно-транспортних накладних, штампи про розмитнення вантажу із зазначенням дати на відповідних пропусках, а також відсутність претензій з боку позивача.

За здійснене перевезення відповідачем було виставлено позивачеві рахунок на суму 75366,93 грн., який було оплачено позивачем без будь-яких зауважень, крім того відповідач зазначає, що між сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.08.2016, з якого вбачається відсутність претензій з боку позивача.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, до початку розгляду справи відповідачем через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.01.2015 між Фізичною особою-підприємцем Захаровою Ангеліною Вікторівною (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» (замовник) укладено Договір №05/0115, відповідно до умов якого, замовник замовляє, а експедитор надає товарно-експедиторські послуги міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом (п.1.1 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору, на підставі Заявки №98/1307 від 13.07.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество», позивач взяв на себе зобов'язання з надання ТОВ «Група компаній «Содружество» транспортно-експедиційних послуг по перевезенню натурального меду бджолиного за маршрутом з м. Цюрюпинськ Херсонської обл. до м. Сен-Жур-де-Маремн, Франція, а ТОВ «Група компаній «Содружество» взяло на себе зобов'язання сплатити на користь позивача плати за перевезення.

В подальшому, 17.09.2015 між Фізичною особою-підприємцем Захаровою Ангеліною Вікторівною (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротеп» (відповідач, перевізник) було укладено Договір №17/09/2015 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого замовник замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.4 Договору, кожне замовлення на послуги за даним договором замовник надаватиме перевізнику у письмовій формі, підписане уповноваженою особою та скріплене печаткою (заявка). Кожна прийнята перевізником заявка становитиме невід'ємну частину цього договору та включатиме в себе ці договірні умови, якщо інше не буде чітко викладене у письмовій формі. Заявка може передаватись за допомогою факсимільного зв'язку або у електронному вигляді по електронному зв'язку (E-mail) та має силу оригіналу.

Згідно з п.2.1.1 Договору, перевізник зобов'язаний надавати послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом безпосередньо з пункту відправлення до пункту призначення вказаних у заявці.

Пунктом 2.1.11 Договору визначено, що перевізник зобов'язується доставляти наданий відправником вантаж в обумовлений термін у пункт призначення і видати його одержувачу, зазначеному в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR).

Відповідно до п.8.1 Договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків. Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення дії договору не надішле письмове повідомлення другій стороні про його розірвання.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов зазначеного договору та узгодженої сторонами Заявки №13/07/2016 від 13.07.2016, відповідач 18.07.2016 прийняв для перевезення вантаж: натуральний мед бджолиний в 69 металевих бочках, вагою (нетто) 19899 кг, вагою (брутто) 21003 кг. Вказаний вантаж мав бути доставлений відповідачем вантажоодержувачу 26.07.2016.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що під час здійснення перевезення вантажу, зазначений вантаж було частково пошкоджено у зв'язку з чим, вантажоодержувач відмовився від одержання вказаного вантажу. Зазначені обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи Листом №03 від 03.08.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп».

У зв'язку з відмовою вантажоодержувача від отримання вантажу, за згодою Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» позивачем було надано відповідачеві Заявку №08/08/16 від 08.08.2016 про переадресацію вказаного вантажу до Іспанії.

Так зазначений вантаж було прийнято вантажоодержувачем 12.08.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №10677292.

Разом з тим, позивач зазначає, що у зв'язку з пошкодженням при перевезені вантажу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» зазнало збитків в розмірі 2785,86 Євро, що еквівалентно 83269,35 грн., на підтвердження чого останнім додано до матеріалів справи копію Акту №17 від 12.08.2016.

Крім того, позивач вказує на те, що останнім було в повному обсязі сплачено на користь вантажовідправника грошові кошти в розмірі 2785,86 Євро, внаслідок пошкодження відповідачем наданого до перевезення вантажу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Листа №2/2001 від 20.01.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество».

Звертаючись із розглядуваним позовом до суду позивач зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо збереження цілісності наданого до перевезення вантажу та зобов'язання зі своєчасної доставки вантажу останній поніс збитки в розмірі 93730,85 грн.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування є оплатним.

Частинами 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до положень ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Одним з основних елементів доказування у даному випадку є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Відтак, на позивача покладається обов'язок доведення факту заподіяння йому збитків, розміру таких збитків, надання доказів протиправності поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між його протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов укладеного між сторонами договору, було виставлено позивачеві рахунок №6983 від 12.08.2016 на суму 75366,93 грн., який оплачено позивачем. Крім того, матеріали справи містять Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №6983 від 12.08.2016 з якого вбачається, що відповідачем надані, а позивачем прийняті послуги з перевезення за заявкою №13/07/16 від 13.07.2016 на загальну суму 75366,93 грн., підписавши вказаний акт позивач погодився, що послуги надані відповідачем в повному обсязі та з належною якістю, та сторони претензій одна до одної не мають. Вказаний акт підписаний представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками підприємств. Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із претензіями стосовно неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо недоведеності позивачем наявності факту понесення збитків в розмірі 93730,85 грн. саме у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору.

Разом з тим, у зв'язку із недоведеністю позивачем факту неналежного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5000 грн. також не підлягають задоволенню.

В той же час, враховуючи відмову у задоволенні позову, подана відповідачем заява про застосування строків позовної давності залишається судом без задоволення.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження викладених у позові обставин.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 18.12.2017

Суддя Я.В. Маринченко