Рішення № 71075039, 14.12.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 904/9737/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 2 015 980,35 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Сиваш А.М., довіреність № 18-96 від 26.12.2016, представник;

від відповідача: Єфремов В.О., довіреність № 58 від 20.10.2017, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 015 980,35 грн., який складається з сум: 1 261 270,98 грн. - пеня, 141 786,60 грн. - 3% річних, 612 922,77 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами Договору поставки № 11-17/11 від 23.12.2016, позивач поставив відповідачу феросплави на загальну суму 1 261 270,98 грн. Відповідачем прийнято феросплави, але оплачено з порушенням строків оплати, в наслідок чого позивач заявив до стягнення з відповідача штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07.12.2017 о 12:00год.

07.12.2017 представник відповідача подав до канцелярії суду клопотання, яким долучає витребувані судом документи.

У судовому засіданні 07.12.2017, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 14.12.2017. Після перерви розгляд справи продовжено.

Представник відповідача 13.12.2017 подав до суду клопотання, яким долучає до матеріалів справи контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Також, 13.12.2017 представник відповідача подав клопотання, яким просить суд зменшити розмір штрафник санкцій, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем.

У судовому засіданні 14.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач, покупець) укладений договір поставки № 11-17/11 від 23.12.2016 (далі - договір).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно п.1.1. договору з метою здійснення господарської діяльності "покупець" зобов'язується прийняти і сплатити, а "постачальник" поставити продукцію виробництва Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", іменовану надалі "товар".

У відповідності до п. 6.1. договору умови поставки - FCA склад "постачальника" (згідно ІНКОТЕРМС 2000р.).

Пунктом 2.3. договору встановлено, що загальна сума договору складається із загальної вартості постачань, здійснених на підставі Специфікацій в період дії цього договору, які є невід'ємною частиною договору.

Кількість "товару", що відвантажується, визначається за ціною, вказаною в специфікації, із застосуванням коефіцієнта вказаного в п. 2.3. цього договору (п. 6.7. договору).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 28 054 963,54 грн., що підтверджується специфікаціями, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 39-55).

Отримання товару по специфікаціям підтверджується підписом на них повноважного представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що покупець повинен здійснити оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів від дати поставки товару.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначний відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю оплатив поставлений позивачем товар, але з порушенням строків, які передбачені п. 5.1. договору.

Виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати поставленого товару підтверджується платіжними дорученнями.

Внаслідок пропущення строку оплати, який передбачений п. 5.1. договору, протягом 30-ти банківських днів з дати поставки, позивач заявив до стягнення з відповідача сплату неустойки.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що в разі порушення покупцем строків оплати передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, за кожний день прострочення оплати.

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за загальний період з 21.02.2017 по 06.09.2017 складає 1 261 270,98 грн. (а.с. 9-11).

Відповідачем проведено контррозрахунок, за яким сума пені складає 1 202 276,00грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 141 786,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 612 922,77 грн.

За контррозрахунком відповідача сума 3% річних складає 138 128,62грн., а сума інфляційних втрат - 528 564,66грн.

Різниця в нарахуваннях пов'язана з коригуванням ціни отриманого товару згідно коригуючих рахунків, оформлених позивачем на підставі порядку визначення вартості товару, встановленого у специфікаціях.

Перевіривши розрахунки сторін, суд вважає вірними розрахунки відповідача.

Отже, стягненню підлягає 1 202 276,00грн.- пені; 3% річних складає 138 128,62грн.; 528 564,66грн. - інфляційних втрат

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов не визнає, вважає нарахований розмір штрафних санкцій надмірно великим, просить суд зменшити його розмір, подав відповідний відзив на позовну заяву.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, за викладених обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 40% до розміру 480 910,40 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за I півріччя 2017 року збитки відповідача від операційної діяльності становить 43 215 тис. грн. Позивачем доказів в підтвердження збитковості роботи підприємства не надано, відсутня. До того ж відповідачем здійснено розрахунки за поставлений йому товар у повному обсязі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача частково у загальному розмірі 1 147 603,95 грн., який складається з сум: 480 910,40 грн. - пені, 138 128,62 грн. - 3% річних, 528 564,66 грн. - інфляційних втрат.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються пропорційно задоволених вимог на відповідача, в сумі 28 034,54грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, та згідно з п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 35484610) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) - 480 910,40 грн. - пені, 138 128,62грн. - 3% річних, 528 564,66грн. - інфляційних втрат та 28 034,54грн. витрати по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.12.2017

Суддя В.Г. Бєлік