Ухвала суду № 71074631, 21.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5111/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача: Ломаки В.М., Рудик В.М.

відповідача (апелянта) : Бойко С.В., Гралєвського Л.Й., Лисик О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький кінний завод" до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький кінний завод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції №0000202320, № 0000212320 та № 0000222320 від 03.11.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року позовні вимоги ТОВ "Вінницький кінний завод" було задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції № №0000202320, № 0000212320 та № 0000222320 від 03.11.2011 року.

Відповідач, не погоджуючись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "Вінницький кінний завод".

Зокрема, апелянт, мотивуючи доводи апеляційної скарги, вказує на те, що з огляду на обставини, викладені в апеляційній скарзі, оскаржувана постанова прийнята Вінницьким окружним адміністративним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно ж до надісланих на адресу суду апеляційної інстанції заперечень, позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги Іллінецької МДПІ, зазначаючи при цьому, що відповідачем висновки суду першої інстанції в апеляційній скарзі не спростовано, оскільки обґрунтування останньої по суті зведено до копіювання висновків акту перевірки, без відповідного визначення в чому саме полягає незаконність оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні представники податкового органу доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити її, скасувавши постанову Вінницького окружного адміністративного суду.

Представники ТОВ "Вінницький кінний завод", посилаючись на доводи наведені в надісланих раніше письмових запереченнях, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечували та просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB "Вінницький кінний завод" (код ЄДРПОУ 30802530) зареєстровано Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області, що засвідчується свідоцтвом про державну реєстрацію від 27.02.2009 року № 1161145000.

03.03.2009 року Товариство взято на податковий облік Оратівським відділенням Іллінецької МДПІ.

Як було встановлено судом першої інстанції, у перевіряємий період суб'єкт господарювання був платником ряду обов'язкових зборів. Зокрема, податку на додану вартість у період з 03.03.2009 року по 31.03.2001 року, податку на прибуток у період з 03.03.2009 року по 31.12.2009 року, фіксованого сільськогосподарського податку у період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, збору за забруднення навколишнього природного середовища у період з 03.03.2009 року по 31.12.2010 року, податку з доходів фізичних осіб та орендної плати за землю з юридичних осіб у період з 01.01.2011 по 31.03.2011 року.

У відповідності до затвердженого зборами учасників TOB "Вінницький кінний завод" від 18.02.2009 року Статуту основними видами діяльності позивача є: вирощування, виробництво, закупівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції, оптова, роздрібна та ринкова торгівля сільськогосподарською продукцією.

Товариство позивача як сільськогосподарське підприємство є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що засвідчується свідоцтвом №100284053, серія НБ №028194.

На підставі договорів суборенди укладених з ТОВ "Кінний завод Вінниччини" від 14.04.2010 року та від 14.03.2009 року, позивачем використовується земельні ділянки площею 2626 га та 450 га.

У період з 05.07.2011 року по 11.10.2011 року працівниками Іллінецької МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вінницький кінний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.03.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 03.03.2009 року по 31.03.2011 року.

Результати останньої було відображено в Акті № 340/23/30802530 від 18.10.2011 року, зі змісту якого вбачається факт виявлення перевіряючими ряду допущених позивачем порушень. Зокрема:

пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.8.3, п.8.6 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11., п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.1997 року із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1233690 грн.

п. 11.1 ст. 11, п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. "б" пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суб'єктом господарювання не подано до податкового органу Декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року, за 1 півріччя 2010року, за 3 квартал 2010 року, за 2010 рік, та 1 квартал 2011 року.

п.4.1. ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7, пп.81 6 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість" (з змінами та доповненнями) та ст.187, ст.188, ст.198, ст.199, ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1552573 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 13310 грн.

п.81.6 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість" (з змінами та доповненнями ), ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що залишається в розпорядженні підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів в сумі 15776656, та занижено суму ПДВ, яка включається до валових витрат платника всього на суму 11682 грн.

п.81.2, п.81.6, п.81.11 ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 209 Податкового кодексу України, встановлено неправомірне застосування пільги по податку на додану вартість у сумі 15776656 грн.

пп."б" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивачем не подано податковий розрахунок за 2009 рік.

пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та згідно ст.16 Закону України "Про порядок погашенні зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб Товариству позивача було нараховано пеню в розмірі 356,04 грн. з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного Банку України, чинної на день виникнення податкового боргу або на день погашення, залежно від того, яка з таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення у його сплаті.

ст.ст. 2, 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (з змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суму фіксованого сільськогосподарського податку на суму 2863 грн.; за січень-березень 2011 року в сумі 58,38грн.

На підставі вказаних висновків, посадовими особами податкового органу 03.11.2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000202320, яким позивачу збільшено податок на прибуток підприємств на суму 1233690 грн., № 0000202220, яким позивачу збільшено податок на додану вартість на суму 1552573 грн. та №0000202120, яким позивачу зменшено за березень 2011 року розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 13310 грн.

Не погоджуючись з вказаними висновками податкового органу, які знайшли своє відображення в прийнятих 03.11.2001 року повідомленнях -рішеннях, позивач звернувся за захистом своїх прав в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Вінницький кінний завод", суд першої інстанції виходив з того, що викладені в Акті перевірки порушення вимог законодавства України не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та не знайшли свого підтвердження при розгляді адміністративної справи, у зв'язку з чим податковий орган не мав законних підстав нараховувати суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток та застосовувати штрафні (фінансові) санкції до TOB "Вінницький кінний завод" внаслідок чого податкові повідомлення-рішення від 03.11.2011 року №0000202320, №0000202220, №0000202120 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією у справі суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог TOB "Вінницький кінний завод", виходячи з наступного.

В даному випадку, як засвідчено матеріалами справи, висновок податкового органу базується на факті порушення позивачем положень ст. 8, ст. 18, ст. 20 Закону України "Про оренду землі", ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" та п.301.1 ст. 301 Податкового кодексу України внаслідок чого при використанні у господарській діяльності земельних ділянок, які не пройшли державної реєстрації, TOB "Вінницький кінний завод" втратив право бути платником фіксованого сільськогосподарського податку на протязі 2010- 2011 pоків, оскільки продукція вирощена не на власних або орендованих потужностях.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (який діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами), в преамбулі якого зазначено, що саме цей нормативний акт визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку (далі -ФСП), який сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі. Положеннями даного закону визначено також умови, при виконанні яких підприємству надається статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, підстави для зняття з податкової реєстрації у якості платника ФСП, об'єкти оподаткування, ставки ФСП, порядок нарахування та строки сплати податку.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне водокористування.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Згідно з даними перевірки ТОВ "Вінницький кінний завод" у перевірений період займалось вирощуванням, виробництвом, закупівлею, переробкою і реалізацією сільськогосподарської продукції, оптовою, роздрібною та ринковою торгівлею сільськогосподарською продукцією.

На виконання вимог податкового законодавства позивачем, було подано до податкового органу податковий розрахунок ФСП на 2010 рік та заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, з зазначенням дати з якого підприємство бажає перейти до застосування спеціального режиму оподаткування (01.01.2010 року).

Іллінецькою МДПІ було видано свідоцтво №100284053, серія НБ №028194, про реєстрацію сільськогосподарського підприємства позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість починаючи з 01.01.2009 року. Датою початку дії свідоцтва визначено 01.06.2009 року. Перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства відповідно до КВЕД: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 - надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, розведення коней, кіз, овець.

Відповідно ж до пункту 8-1.6 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

В даному випадку, як вбачається зі змісту спірних правовідносин сторін та викладених обставин справи, а ні статус позивача як сільськогосподарського підприємства, а ні статус виготовленої ним продукції як сільськогосподарської податковим органом під сумнів не ставиться.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Вінницький кінний завод" у відповідності до податкових декларацій, поданих до податкового органу частка сільськогосподарського виробництва у валовому доході підприємства складає більш як 90 відсотків.

Статтею 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" встановлено, що об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

З метою проведення діяльності у сфері сільського господарства, TOB "Вінницький кінний завод" в березні 2009 року взяло в суборенду земельні ділянки загальною кількістю 450 га, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Човновицької сільської ради від 27.01.2010 року. Дані земельні ділянки позивач взяв в суборенду у TOB Кінний завод "Вінниччина" строком на 2 роки, що підтверджується договором суборенди від 14.03.2009 року.

Крім того у господарській діяльності TOB "Вінницький кінний завод" використовував 2626 га земельних ділянок на підставі договору суборенди № б/н від 14.04.2010 р., укладеного з TOB "Кінний завод "Вінниччина", термін дії якого до 14.01.2011 року.

Що ж стосується відсутності державної реєстрації даних договорів в базі даних структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру, то судова колегія бере до уваги встановленні з даного приводу судом першої інстанції обставини, в контексті змісту листа ДПА України №22231/7/15-0717 від 12.10.2009 р., де податкова адміністрація України дозволила у випадках, коли правовстановлюючі документи проходять процедуру оформлення і ще не зареєстровані в базі даних структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру, використовувати в якості підтвердження наявності в користуванні земельних ділянок довідки відділів Держкомзему у районах. Така довідка Іллінецькій МДПІ надавалась під час подання документів про реєстрацію платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, обов'язок подати договори для реєстрації позивачем виконано, проте останні залишились не зареєстрованими не з його вини.

Як з'ясовано судом, будь-якого спору з приводу виконання договорів оренди між позивачем та орендодавцями не існує. Посилання відповідача на норму ст.210 ЦК України не свідчить про недійсність чи нікчемність правочинів та не спростовує господарських правовідносин сторін за договором, що виникли з приводу оренди землі, а також статус вирощеної на ній продукції.

Таким чином, враховуючи той факт, що положеннями Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" не передбачено інших вимог до підприємства для того, щоб набути статус платника ФСП, окрім того, що юридична особа повинна бути сільськогосподарським підприємством, у якого в наявності є сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, об'єкт обкладення ФСП, а сума, отримана ним від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, повинна перевищувати 75% загальної суми валового доходу підприємства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що аргументація викладена податковим органом у Акті перевірки не знайшла свого підтвердження.

В даному випадку викладені в Акті перевірки порушення вимог законодавства України не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та не знайшли свого підтвердження, а ні під час розгляду даної справи судом першої інстанції, а ні під час її перегляду судом апеляційної інстанції, що свідчить про відсутність правових підстав для нараховування податковим органом суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, застосовувати штрафні (фінансові) санкції до TOB "Вінницький кінний завод".

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 лютого 2012 року .

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді /підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар