Постанова № 71074570, 15.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2063/11

Головуючий у 1-й інстанції: Скакун О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого підприємства "Чернівецький завод медичних виробів", заяви про приєднання до апеляційної скарги Приватного Підприємства "Трідад", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденерго" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства "Чернівецький завод медичних виробів" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання нечинним та скасування наказу, про визнання протиправними дій , -

В С Т А Н О В И В :

МП "Чернівецький завод медичних виробів" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новоселицької МДПІ про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Герцаївського відділення Новоселицької МДПІ №0004115000 від 30 серпня 2011 року, визнання нечинним та скасування наказу №704 від 25 серпня 2011 року про проведення документальної невиїзної перевірки, визнання протиправними дії Новоселицької МДПІ щодо оформлення Акту № 205/15/14257180 від 26 серпня 2011 року про результати документальної невиїзної перевірки. Позовні вимоги мотивовано тим, що Новоселицькою МДПІ за результатами проведеної перевірки складено акт від 26.08.2011р. № 205/15/14257180 про результати документальної невиїзної перевірки МП "Чернівецький завод медичних виробів" з питань дослідження взаємовідносин з ПП "Трідад" та ТОВ "Укрбуденерго" за лютий -березень 2011 року. Перевіркою встановлено порушення п.п.1 ,2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 216 Цивільного кодексу України, внаслідок чого заключні договори з ПП "Трідад" та ТОВ "Укрбуденерго" не створюють юридичних наслідків на загальну суму ПДВ 47218 грн., що призводить до завищення від'ємного значення (рядок 24), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2011 року в сумі 47218 грн. Податковим повідомленням -рішенням №0004115000 від 30 серпня 2011 року МП "Чернівецький завод медичних виробів" зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 47218 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. Вважаючи, що дії та рішення Новоселицької МДПІ прийняті з порушенням норм чинного законодавства та не ґрунтується на фактичних обставинах, просили визнати їх протиправними, а рішення - скасувати як такі.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог МП "Чернівецький завод медичних виробів" про визнання протиправними дій щодо оформлення акту №205/15/14257180 від 26 серпня 2011 року про результати документальної невиїзної перевірки на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Герцаївського відділення Новоселицької МДПІ №0004115000 від 30 серпня 2011 року, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

ПП "Трідад", ТОВ "Укрбуденерго" в порядку ст. 192 КАС України подали до суду заяви про приєднання до апеляційної скарги МП "Чернівецький завод медичних виробів" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року (т.2 а.с. 114, 118-119), в яких підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представники позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Герцаївського відділення Новоселицької МДПІ №0004115000 від 30 серпня 2011 року, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обгрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання не з'явилися представники ПП "Трідад" та ТОВ "Укрбуденерго". ПП "Трідад" направило на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника. ТОВ "Укрбуденерго" про причини неявки суд не повідомило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, МП "Чернівецький завод медичних виробів" зареєстроване як юридична особа 05.01.1996 року (т.1 а.с. 22-23), перебуває на податковому обліку в Герцаївському відділенні Новоселицької МДПІ за №068 з 25.08.1998 року та являється платником ПДВ згідно свідоцтва від 27.02.2007 року №100024895.

Новоселицькою міжрайонною державною податковою інспекцією з 25 по 30 серпня 2011 року проведено документальну невиїзну перевірку взаємовідносин МП "Чернівецький завод медичних виробів" з ПП "Трідад" та ТзОВ "Укрбуденерго". За результатами перевірки складено акт від 26.08.2011р. № 205/15/14257180 про результати документальної невиїзної перевірки МП "Чернівецький завод медичних виробів" з питань дослідження взаємовідносин з ПП "Трідад" та ТОВ "Укрбуденерго" за лютий -березень 2011 року (т.1 а.с. 8-21), яким зафіксовано порушення позивачем п.п.1 ,2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст.. 216 Цивільного кодексу України, внаслідок чого заключні договори з ПП "Трідад" та ТОВ "Укрбуденерго" не створюють юридичних наслідків на загальну суму ПДВ 47218 грн., що призводить до завищення від'ємного значення (рядок 24), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2011 року в сумі 47218 грн.

На підставі акту податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0004115000 від 30 серпня 2011 року (т1 а.с. 41), яким позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 47218 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

В ході проведення перевірки податковим органом було виявлено, що за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року МП "Чернівецький завод медичних виробів" згідно договору купівлі-продажу №2 від 1 лютого 2011 року придбано охолоджувач рідини «чиллер GPS 1505» у ТзОВ "Укрбуденерго" на загальну суму 174585,00 грн., в тому числі ПДВ -29097,50 грн., розрахунки між контрагентами за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. Придбання проведено згідно видаткової накладної №17 від 31.03.2011 р. (т.1 а.с. 74)

Також виявлено, що за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 р. позивачем згідно договору купівлі-продажу №31/01/11-03-1 від 31 січня 2011 року придбано термопластавтомат моделі ДЕ 3327ФІ у ПП "Трідад". Придбання проведено згідно видаткової накладної №46 від 07.02.2011 р. на суму 129 900 грн., в тому числі ПДВ 21650 грн., та податкової накладної №46 від 07.02.2011 р. на суму 129 900 грн., в тому числі ПДВ 21650 грн.(з них включено до складу податкового кредиту в березні 2011 р. ПДВ в сумі 21650 грн.) (т.1 а.с. 72-73).

В ході проведення перевірки податковий орган дійшов висновку, що відсутність товарно-транспортних накладних щодо перевезення придбаного охолоджувача рідини є свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції та нікчемність укладеної угоди. Тому відповідач вважав, що надані на перевірку документи за формою та змістом порушують норми чинного законодавства, а здійснені операції не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів, наслідком чого позивачем є формування податкового кредиту за рахунок ПП "Трідад", вчинене з метою зниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що відсутність товарно-транспортних накладних свідчить про відсутності факту перевезення товару, і вказує на фіктивність укладеного договору з ПП "Трідад", а відсутність при укладенні договорів з ТОВ "Укрбуденерго" ділової мети свідчить про відсутність підстав для включення зазначених сум до складу податкового кредиту. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стаття 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ПК).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

На підставі системного аналізу зазначених законодавчих норм колегія суддів вважає, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. У разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Такі висновки апеляційного суду у повній мірі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України (постанови суду від 29 жовтня 2010 року у справі №1112/11/13-10, від 11 грудня 2007 року у справі №21-1376/06).

Також податковим законодавством України не встановлено обов'язковість транспортування придбаного покупцем товару на власний склад. Так само і право покупця на включення суми сплаченого в ціні товару ПДВ до складу податкового кредиту не може ставитися в залежність від транспортування чи не транспортування придбаного товару на склад покупця. З урахуванням зазначеного, колегія суддів бере до уваги пояснення представника, дані в ході судового засідання, про те, що придбане обладнання доставлялось на підприємство власним транспортом. Відсутність факту транспортування не спростовує факт одержання придбаного за договором обладнання позивачем та взяття його на баланс підприємства (т.1 а.с. 174).

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Позивачем як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії укладених господарських договорів (т.1 а.с. 69-71, 135-137), податкових, видаткових накладних (т.1 а.с. 72-78, 127, 130, 140-144), карток рахунків (т.1 а.с. 26-30), актів приймання-передачі основних засобів (т.1 а.с. 31-32), акт введення в експлуатацію обладнання (т.1 а.с. 202). Зазначені докази свідчать про укладення таких угод з метою настання реальних наслідків, що обумовлені ними, а в сукупності спростовують доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства. Вказані документи відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, на підтвердження обґрунтованості позиції позивача свідчать надані суду документи, які підтверджують факт наявності придбаного обладнання на балансі підприємства (т.2 а.с. 80-97) та проведення на нього амортизації. Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, оскільки, згідно вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При цьому, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малого підприємства "Чернівецький завод медичних виробів" задовольнити повністю .

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства "Чернівецький завод медичних виробів" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання нечинним та скасування наказу, про визнання протиправними дій, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Герцаївського відділення Новоселицької МДПІ №0004115000 від 30 серпня 2011 року.

Присудити з Державного бюджету на користь Малого підприємства "Чернівецький завод медичних виробів" 240 (двісті сорок) грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "20" лютого 2012 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.