Постанова № 71074124, 11.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача - Богуцької В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за довіреністю ОСОБА_5, Головного територіального управління юстиції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 по справі № 820/3310/17

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

до Головного територіального управління юстиції у Харківській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2 (далі - позивач 1, ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (далі - позивач 2, ОСОБА_3.), ОСОБА_4 ( далі - позивач 3, ОСОБА_4) звернулися до суду з адміністративними позовами до Головного територіального управління у Харківській області ( далі - відповідач, ГТУЮ у Харківській обл. ).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 дані позові об'єднані в одне провадження до спільного розгляду та присвоєно загальний №820/3310/17.

Позивачі просили суд визнати дії ГТУЮ у Харківській обл., щодо часткової відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 24.07.2017 (відмова у наданні копій додатків до листів Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 07.12.2015 за виx. № 07-16/07-24/6753 та 07-16/07-24/6754) незаконними та зобов'язати ГТУЮ у Харківській обл. розглянути даний запит на отримання публічної інформації від 24.07.2017 у відповідності до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконною часткову відмову ГТУЮ у Харківській обл. у задоволенні запитів на отримання публічної інформації ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 24.07.2017 (щодо відмови у наданні копій додатків до листів Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 07.12.2015 за виx. № 07-16/07-24/6753 та 07-16/07-24/6754).

Зобов'язано ГТУЮ у Харківській обл. розглянути запити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на отримання публічної інформації від 24.07.2017 у відповідності до норм Закону України Про доступ до публічної інформації.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГТУЮ у Харківській обл. на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати за надання правової допомоги у розмірі по 867,56 грн. на користь кожного позивача.

Не погодившись з даною постановою суду апеляційні скарги подані представником позивачів ОСОБА_5 та ГТУЮ у Харківській обл.

Представник позивачів в апеляційних скаргах, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 в частині часткового стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГТУЮ у Харківській обл. судових витрат за надання правової допомоги у розмірі по 643,56 грн на користь кожного та ухвалити в цій частині нову постанову, якою задовольнити вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГТУЮ у Харківській обл. судових витрат за надання правової допомоги у розмірі по 10 880,00 грн на користь кожного позивача.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг послався на те, що позивачами надано до суду належні докази понесених ними витрат на правову допомогу в розмірі 10880,00 грн. кожним, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави задовольняти позов лише в частині 867,56 грн. - на користь ОСОБА_2, 643,56 грн. - на користь ОСОБА_4 та 683,23 грн. - на користь ОСОБА_3

ГТУЮ у Харківській обл. в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та ухвалити нову, якою відмовти в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що часткова відмова ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в наданні запитуваної інформації є законною та обґрунтованою.

Позивачі 25.07.2017 окремо один від одного звернулися до ГТУЮ у Харківській обл. із запитами про доступ до публічної інформації, а саме листів ГТУЮ у Харківській обл. до прокуратури Жовтневого р-ну м. Харкова та копії додатків до листа за №07-16/07-24/6753 від 07.12.2015 та листа до прокуратури Харківської обл. за вих. №07-16/07-24/6754 від 07.12.2015. Частково запити були задоволені та надано копії листів до Жовтневої прокуратури м. Харкова та прокуратури Харківської обл.. У наданні додатків до даних листів відмовлено, оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не були стороною виконавчих проваджень, а ні представниками сторін за довіреністю, інформація стосовно яких містилася у додатках. Додатками до листів у прокуратури Жовтневого району м. Харкова та прокуратуру Харківської області були пояснення посадової особи ГТУЮ у Харківській обл. Трояновського С.С. Вказані пояснення містили інформацію про хід виконавчих проваджень.

Представником позивачів за довіреністю ОСОБА_5 подано письмові заперечення, в яких він просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судове рішення в частині задоволення позовних вимог - без змін.

Відповідачем подано письмові заперечення, в яких він просив апеляційну скаргу представника позивачів за довіреністю ОСОБА_5 залишити без задоволення, а судове рішення в частині відмови в задоволенні позову - без змін.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з'явилися про дату час та місце розгляду справи повідомлялися судом.

Відповідно до положень ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України) справа розглянута без участі позивачів та їх представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та письмових заперечень на них, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційні скарги представника позивачів за довіреністю ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 25.07.2017 позивачі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулися до ГТУЮ у Харківській обл. із запитами на отримання публічної інформації, датованими 24.07.2017. До запитів були надані заяви ОСОБА_5 про надання згоди на обробку та використання персональних даних від 24.07.2017.

Зі змісту даних запитів вбачається, що позивачі просили надати наступні документи: копія листа Головного територіального управління юстиції у Харківській області до Прокуратури Жовтневого району м.Харкова від 07.12.2015 №07-16/07-24/6753 та копія додатків до цього листа; копія листа Головного територіального управління юстиції у Харківській області до Прокуратури Харківської області від 07.12.2015 №07-16/07-24/6754 та копія додатків до цього листа.

Листами Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 31.07.2017 позивачам, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, засобами електронного зв'язку надані відповіді з додатками: копії листів №07-16/07-24/6753, №07-16/07-24/6754 від 07.12.2017, проте не було надано додатків до цих листів, з посиланням на ст.16 Закону України "Про виконавче провадження", відповідач зазначив, що в запитуваних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 додатках до вищезазначених листів міститься інформація стосовно виконавчого провадження, за яким позивачі не є стороною.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо апеляційної скарги відповідача в частині правомірності розгляду інформаційного запиту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" (далі Закон N 2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес .

Згідно з ст. 1 Закону N 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 вищезазначеного Закону доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема: надання інформації за запитами на інформацію.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (ч.2,7 ст. 6 Закону).

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч.4 ст. 13 Закону).

Судовим розглядом встановлено, що на запити позивачів відповідачем не були надані додатки до запитуваємих листів. Зазначені додатки містили письмові пояснення заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Трояновського С.С. від 13.11.2015, які раніше були надані Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у межах проведеного службового розслідування з метою перевірки фактів недодержання останнім законодавства про державну службу, порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Підставою відмови в наданні зазначених додатків (пояснень) відповідач зазначив, що положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" не поширюються на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної інформації, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що додатки до листів, а саме письмові пояснення заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Трояновського С.С. від 13.11.2015, були створені в межах проведеного службового розслідування з метою перевірки фактів недодержання останнім законодавства про державну службу, порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", а отже не є матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, інформаційний запит не містив вимог про надання інформації щодо виконання будь-яких виконавчих проваджень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що професійна діяльність державного службовця (особливо з ознаками причетності до діянь, пов'язаних з корупцією) представляє інтерес для суспільства, а відтак, для відмови у наданні інформації з приводу цієї діяльності суб'єкт владних повноважень повинен мати вагомі причини у вигляді належних юридичних підстав та достатніх фактичних підстав.

Таких вагомих причин у вигляді належних юридичних підстав та достатніх фактичних підстав, відповідь відповідача не містить.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій відповідача, які полягали у відмові у наданні копій додатків до листів, та зобов'язання повторно розглянути спірний запит.

Щодо доводів апеляційних скарг про невірне визначення розміру відшкодованих витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на правову допомогу.

Частинами 1 і 3 ст. 90 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", передбачено , що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З урахуванням вищезазачених положень Закону, підставою для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу у адміністративних справах є документальне підтвердження участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 1600,00 грн., а тому розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 640,00 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

За змістом вищезазначеної норми, компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Згідно матеріалів справи представник позивачів приймав участь у судових засіданнях по справі:

№ 820/3311/17 за позовом ОСОБА_3 до ГТУЮ у Харківській обл. 21.08.2017 - 3 хв.46 с., 06.09.2017 - судове засідання не відбулося в зв'язку відрядженням судді;

№820/3457/17 за позовом ОСОБА_4 до ГТУЮ у Харківській обл. судові засідання 21.08.2017, 06.09.2017 судові засідання не відбулися в зв'язку із зайнятістю судді у колегіальному розгляді справи та у зв'язку з відрядженням відповідно;

№820/3310/17 за позовом ОСОБА_2 до ГТУЮ у Харківській обл. 21.08.2017 - 5 хв.52 с., 06.09.2017 - судове засідання не відбулося в зв'язку з відрядженням судді, 03.10.2017 - 16 хв.02 с. та 40 хв.59 с. ( в даному судовому засіданні постановлена ухвала про об'єднання адміністративних справ №820/3310/17, №820/3311/17, №820/3457/17 та присвоєно загальний №820/3310/17). 12.10.2017 - 2 год 00 хв. 40 с.

Крім того представник позивача знайомився з матеріалами справи 20.09.2017 - 30 хв.

З урахуванням часу прийняття представником позивачів участі в судових засіданнях та часу ознайомлення з матеріалами справи в суді витрати на правову допомогу підлягають компенсації в такому розміру: ОСОБА_3- 828,27 грн = 106,67 грн (ознайомлення з матеріалами справи) +721,60 грн (участь в судовому засіданні);

ОСОБА_4 - 788,09 грн =106,67 грн (ознайомлення з матеріалами справи) + 681,42 грн (участь в судовому засіданні);

ОСОБА_2 - 1021,69 грн = 106,67 грн ( ознайомлення з матеріалами справи) + 915,02 грн ( участь в судовому засіданні).

Зважаючи на вище зазначений розрахунок, колегія суддів вважає , що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визначення суми витрат на правову допомогу на користь кожного позивача та ухвалення в цій частині нової постанови про визначення іншої суми компенсації витрат на правову допомогу. позивачам .

Посилання представника позивачів на доведеність понесених витрат на правову допомогу колегія суддів вважає необґрунтованими , оскільки позивачами не надано переконливих доказів в підтвердження витраченого часу фахівцем в галузі права на складання тексту позовних заяв, ознайомлення з первісними документами та аналізу нормативного матеріалу, тому як акти виконаних робіт не містять зазначення кількості витраченого часу, а в калькуляціях зазначена лише загальна кількість часу, а отже витрати в сумі 10880,00 грн кожним з позивачів не є доведеними належними доказами.

Посилання представника позивачів на порушення судом першої інстанції положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини в зв'язку з не стягненням на користь позивачів витрат на правову допомогу в повному розмірі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивачами та їх представником не були надані належним чином оформлені докази виконання робіт з надання правової допомоги, що унеможливлює стягнення на користь позивачів іншої суми понесених витрат на правову допомогу ніж зазначено вище.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання ГТУЮ в Харківській обл. на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що договори про надання правовї допомоги були укладені між фізичними особами, а кошти від позивачів отримав ОСОБА_5, як фізична особа-підприємець, оскільки ОСОБА_5 приймав участь в судових засіданнях, знайомився з матеріалами справи, а згідно витягу з реєстрe юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців одним із видів діяльності зазначено - діяльність у сфері права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про часткове скасування постанови суду першої інстанції, на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України, як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та ухвалення нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Харківській області - залишити без задоволення.

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року по справі № 820/3310/17 - скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 876,56 грн., 683,23 грн., 643,56 грн. відповідно.

Ухвалити нову постанову, якою стягнути судові витрати за надання правової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь:

ОСОБА_2 - 1021,69 грн.;

ОСОБА_3 - 828,27 грн;

ОСОБА_4 - 788,09 грн.

В іншій частині Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року по справі № 820/3310/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови виготовлений 15.12.2017