Постанова № 71074123, 13.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача Бушта В.О.

представника відповідача Коваль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської міської ради на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.05.2017р. по справі № 577/4715/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський оптовий ринок" до Конотопської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення від 28.07.2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський оптовий ринок" (далі - ТОВ «Сумський оптовий ринок»), звернувся до суду із позовом до Конотопської міської ради (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Конотопської міської ради "Про надання дозволів на розроблення землевпорядної документації" від 28.07.2016 року. (а.с.1-4)

Позовні вимоги вмотивовані порушенням оскаржуваним рішенням відповідача права власності на нерухоме майно, яке належить позивачу відповідно до норм чинного законодавства.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.05.2017р. по справі № 577/4715/16-а адміністративний позов ТОВ «Сумський оптовий ринок» задоволено. (а.с.111-112)

Не погодившись із судовим рішенням, Конотопська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні у повному обсязі адміністративного позову. (а.с.142-145, 157-161, 190-194)

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Сумський оптовий ринок" 29.12.2007 року зареєстровано юридичною особою. (а.с.10-11)

Згідно договору купівлі-продажу від 24.12.2008 року ТОВ "Сумський оптовий ринок" є власником житлового будинку № 2-а, розташованого у м. Конотоп Сумської області, по вул. Ватутіна. 29.12.2008 року, право власності зареєстровано КП Конотопське МБТІ. (а.с.12-16)

Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок у приватну власність та оренду не передавалась, сервітути не встановлювались.

Відомості про право власності ТОВ "Сумський оптовий ринок" на будинок 2-а по вул. Ватутіна в м. Конотопі Сумської області внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно. (а.с.17-18, 66)

Згідно акту про пожежу від 26.04.2016 року в м. Конотопі по вул. Є.Коновальця, 2а о 01 год. 50 хв. виникла пожежа в одноповерховому житловому будинку, який не експлуатується та власником якого є ТОВ "Сумський оптовий ринок". В результаті пожежі знищено: покрівля площею 9 кв.м., перекриття площею 6 кв.м., стіни площею 10 кв.м., сміття площею 4 кв.м.; пошкоджено: покрівля площею 4 кв.м., перекриття площею 3 кв.м., стіни закопчені площею 15 кв.м. Врятовано матеріальних цінностей на суму 5 000 грн. (а.с.19-20, 67, 90)

В подальшому, 04.07.2016 року о 02 год. 49 хв. знову виникла пожежа в одноповерховому житловому будинку, за адресою: м.Конотоп, вул. Є.Коновальця, 2а о 02 год. 49 хв, , в результаті пожежі знищено: перекриття та покрівлю по всій площі, стіни на площі 50 м.кв. (а.с.23-24, 68, 92)

В результаті огляду місця виникнення пожежі встановлено, що пожежа виникла всередині будівлі. Найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі слід вважати необережне поводження з вогнем невстановлених осіб. (а.с.25, 93)

Листом 12-ї Державної пожежно-рятувальної частини Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (далі - ДПРЧ-12 УДСНС України у Сумській області) від 04.07.2016 року № 292 повідомлено міському голові м.Конотоп про те, що в результаті пожеж 25.04.2016 року та 03.07.2016 року на перехресті вулиць М.Амосова та Є.Коновальця в будинку, який не експлуатується, вогнищем знищено майже всю будівлю, залишки житлового будинку знаходяться в аварійному стані та можуть призвести до травмування населення. (а.с.80-83)

Для забезпечення безпеки людей та приведення території в естетичний вигляд виконавчим комітетом ради були вжиті заходи по прибиранню залишків будівельних матеріалів згорілої будівлі на перехресті вулиць М.Амосова та Є.Коновальця.

В подальшому, рішенням Конотопської міської ради від 28.07.2016 року надано дозвіл для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Конотопській міській раді (ідентифікаційний код 24006881) по вул. Євгена Коновальця (район магазину "ЕКО") для влаштування скверу відпочинку. (а.с.26, 65)

На виконання договору №197/11/з від 03.11.2016 року, укладеного між Управлінням економіки Конотопської міської ради та КП «Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро», останнім було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Конотопській міській раді для влаштування скверу відпочинку за рахунок земель житлової та громадської забудови за адресою: Сумська обл., м.Конотоп, вул. Євгена Коновальця (район магазину «Еко»). Даний проект було погоджено висновком відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради від 22.11.2016 №2731 та висновком експерту державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.04.2017 року №3578/82-17. (а.с.197-201)

В травні 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було внесено запис №20573606 про право комунальної власності за Конотопською міською радою на земельну ділянку площею 0,9956 га за адресою: Сумська обл.., м.Конотоп, вул.Євгена Коновальця, район магазину «ЕКО». (а.с.195-196)

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи пункт 2 рішення п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Конотопської міської ради "Про надання дозволів на розроблення землевпорядної документації" від 28.07.2016 року, порушив право власності позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, у м. Конотоп Сумської області по вул.Євгена Коновальця (Ватутіна), 2а, був розташований житловий будинок, який належав на праві приватної власності ТОВ "Сумський оптовий ринок".

Тривалий час цей будинок перебував у занедбаному стані, власник будинку не вживав жодних заходів щодо підтримання його в належному стані, що призвело до часткового руйнування та обвалу даху.

У зв'язку із вказаним, працівниками міськвиконкому разом з комунальними службами міста було здійснено прибирання міської території біля вказаного будинку, розчищено чагарники та сміття, яке поступово перетворювалося у звалище в центрі міста.

В подальшому, в цьому будинку виникали пожежі, внаслідок чого вогнищем було знищено майже всю будівлю, а залишки житлового будинку стали в аварійному стані, чим могли призвести до травмування населення.

Враховуючи вищевказане, працівниками міськвиконкому разом з комунальними службами міста було прибрано міську територію від залишків пожежі.

В той же час із матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований будинок за адресою Сумська область, м. Конотоп, вул. Євгена Коновальця, 2а, у приватну власність та оренду не передавалась, сервітути не встановлювались.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами та певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Колегія суддів зазначає, що індивідуалізація земельної ділянки здійснюється виходячи з визначення меж та визначення певного місця розташування ділянки. Межі земельної ділянки визначають територіальну і просторову сферу здійснення прав і виконання обов'язків їх власниками чи іншими особами.

При цьому, згідно із ч.ч.1, 2 та 5 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто, юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) у себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і подібне).

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб'єктами права.

Положеннями ч.5 ст. 373 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

При цьому, право комунальної власності в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначається як право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

В той же час, нормами Конституції України закріплено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, які є у власності територіальних громад.

Наведені визначення «рухомого і нерухомого майна» можна застосовувати і для характеристики матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування.

Так, матеріальною основою місцевого самоврядування є земля, яка знаходиться у власності територіальних громад сіл, селиш, міст, районів у містах.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

У комунальній власності можуть бути землі резервного, природно-зановідного, лісового, водного фонду, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетичної системи, оборони.

Відповідно до ст.327 ЦК України суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади та утворені ними органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.143 Конституції України майном, що є в комунальній власності, управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Положеннями ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що представницьким органом місцевого самоврядування, є відповідна місцева рада, яка складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Враховуючи, що відповідно до ст.349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення, оскільки зникає сам об'єкт права власності, та те, що власник будинку, зареєстрованого за адресою; Сумська область, м.Конотоп, вулиця Ватутіна (Євгена Коновальця), будинок 2-а, не звертався до відповідного органу реєстрації з метою виключення знищеного майна з реєстру, міська рада, як власник земельної ділянки, на якій він розташовувався, звернулася до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності.

Колегія суддів вважає заслуговуючими увагу доводи апеляційної скарги про відсутність порушеного права позивача з огляду на висновки , викладені в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 року по справі №920/57/17 за позовом Конотопської міської ради до ТОВ «Сумський оптовий ринок» про скасування державної реєстрації права власності, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. (а.с.202-207)

Зазначеним судовим рішенням відмовлено в задоволенні позову міській раді про скасування державної реєстрації права власності, оскільки згідно до чинного законодавства хоча право власності на майно припиняється в момент знищення, проте права на майно, яке підлягає державній реєстрації, припиняється з моменту внесення відповідного виключення знищеної речі з державного реєстру з моменту внесення відповідних змін до реєстру, разом з тим судом вказано на відсутність доказів, які б безспірно доводили, що спірна земельна ділянка по вул. Є. Коновальця, 2а у м. Конотопі Сумської області, на якій розташовувалось нерухоме майно, що перебуває у власності ТОВ «Сумський оптовий ринок», та земельна ділянка, зазначена у рішенні Конотопської міської ради від 28.07.2016, а саме земельна ділянка по вул. Євгена Коновальця, (біля магазину «Еко-Маркет»), є тотожними (однією і тією ж земельною ділянкою).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача про відсутність беззаперечно вважати про тотожність вказаних земельних ділянок за адресами: Сумська обл., м.Конотоп, вулиця Євгена Коновальця (район магазину «ЕКО»), та Сумська обл., м.Конотоп, вулиця Євгена Коновальця, 2а.

Землевпорядна документація розробляється на земельну ділянку за адресою: Сумська обл., м.Конотоп, вулиця Євгена Коновальця (район магазину «ЕКО») для влаштування скверу відпочинку, а не за адресою вул.Євгена Коноваляця, 2а.

Отже, Конотопська міська рада своїм рішенням від 28.07.2016 р. «Про надання дозволів на розроблення землевпорядної документації» прийнятим на 15 сесії Конотопської міської ради 7 скликання жодним чином не порушує право власності на нерухомість, яка належить позивачу.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. «а», «в» ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка площею 0,9956 га за адресою: Сумська обл., м.Конотоп, вул.Євгена Коновальця, район магазину «ЕКО», станом на 22.05.2017 перебуває в комунальній власності. (а.с.195-196)

Колегія суддів зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У відповідності до вимог п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Враховуючи вищевказане та те, що діючим законодавством встановлена певна процедура надання або відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а судовим рішенням по справі №920/57/17 від 12 червня 2017 року встановлено відсутність доказів, які б безспірно доводили, що спірна земельна ділянка по вул. Є. Коновальця, 2а у м. Конотопі Сумської області на якій розташовувалось нерухоме майно, що перебуває у власності ТОВ «Сумський оптовий ринок», та земельна ділянка, зазначена у рішенні Конотопської міської ради від 28.07.2016, а саме земельна ділянка по вул. Євгена Коновальця, 2а (біля магазину «Еко-Маркет»), є тотожними (однією і тією ж земельною ділянкою) , колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог п.п.3 та 4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанова суду не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, що є підставою для її скасування з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи вищевказане керуючись ст.ст 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської міської ради - задовольнити.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.05.2017р. по справі № 577/4715/16-а - скасувати.

Прийняти нову постановую, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський оптовий ринок" до Конотопської міської ради про визнання протиправним і скасування пункту 2 рішення п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Конотопської міської ради "Про надання дозволів на розроблення землевпорядної документації" від 28.07.2016 року - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2017 року.