Ухвала суду № 71074040, 12.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 р.Справа № 820/3327/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017р. по справі № 820/3327/17

за позовом Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас"

про накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 р. Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" (далі - відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Котлас", які знаходяться на рахунках в банках, відкритих в ПАТ КБ "ПриватБанк" МФО 305299, на рахунках № 26003050005624, № 37298946, № 26006050004655, № 26009050007370, № 26008050006350 та рахунках, відкритих в Казначействі України (ел. адм. подат) МФО 899998 на рахунок № 37512000224804 та на рахунок № 37616100224804 на суму 97656,34 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 12.12.2017 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Котлас" перебуває на обліку Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС як платник податків.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних ТОВ "Котлас" за травень 2016 року, за результатами якої складено акт №573/28-10-50-06/37298946 від 08.06.2017 р. (а.с. 8-10)

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.06.2017 р. № 0001485006, яким відповідачу нараховано штрафні санкції у розмірі 95624,95 грн. (а.с. 13)

Крім того, контролюючим органом проведено камеральну перевірку відповідача, результати якої оформлені актом від 10.03.2017 р. №204/28-10-50-06/37298946, на підставі якого контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2017 р. № 0000825006 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 18-19).

На підставі акту камеральної перевірки від 25.11.2016 р. № 232/25-22-12-04-24, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017 р. № 0001121204 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 17)

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом направлено ТОВ "Котлас" податкову вимогу № 227-17 від 07.04.2016 р. про обов'язок сплатити суму податкового боргу (а.с. 45).

07.04.2016 р. начальником ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято рішення №25/17-14 про опис майна ТОВ "Котлас" у податкову заставу (а.с. 44).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, оскільки контролюючим органом висунуто вимогу про накладення арешту на кошти платника податків за відсутності законодавчо встановленої підстави.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов'язання платників податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається ( не вручається).

Згідно із п.3 ст.59 ПК України, податкова вимога містить відомості про факти виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження існування податкового боргу, надано зворотній бік облікової картки платника податків.

Підстави та порядок накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків передбачені положеннями п.п. 20.1.33. п.20.1 ст. 20 та ст.94 ПК України.

Так, відповідно до п.п. 20.1.33. п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Реалізація права контролюючого органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до п.94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовується виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин

Тобто, наявність у відповідача податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування арешту коштів на рахунках платника. Арешт коштів не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Приписи Податкового кодексу України містять чіткий перелік обставин, за яких треба застосовувати адміністративний арешт.

З аналізу норм п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, вбачається, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є грошові кошти, які перебувають на розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, а у разі їх недостатності - майно платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, стягнення податкового боргу платника податків за рахунок готівкових коштів, які перебувають на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється податковим органом за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення податкового боргу платника податків за рахунок майна такого платника, що перебуває у податковій заставі, здійснюється податковим органом на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, у разі недостатності грошових коштів на розрахункових рахунках, що обслуговують платника податків, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Зазначені дії податкового органу є послідовними, та вживаються органами державної податкової служби в порядку черговості, встановленій законом.

Крім того, п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, оскільки контролюючим органом висунуто вимогу про накладення арешту на кошти платника податків за відсутності законодавчо встановленої підстави.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктично оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Котлас".

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2017р. по справі № 820/3327/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.