Постанова № 71073913, 18.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Зарічного районного суду м. Суми , м. Суми, суддя Кривцова Г.В. від 14.11.2017р. по справі № 591/5620/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії з включенням до грошового забезпечення вихідної допомоги на пенсію; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року, врахувавши при обчисленні грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування, а саме: грошову допомогу при виході на пенсію в розмірі 4056,00 грн.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2017 року частково задоволено позов.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення з урахуванням вихідної допомоги при виході на пенсію.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 13 квітня 2017 року, врахувавши при обчисленні грошове забезпечення з урахуванням вихідної допомоги при виході на пенсію, в розмірі, зазначеному в грошовому атестаті № 3 від 12 травня 2005 року, який було видано УМВС України в Сумській області.

Судові витрати віднесено за рахунок Державного бюджету України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ч. 4 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії позивачу призначено виходячи з грошового забезпечення вказаного у грошовому атестаті № 3 від 12 травня 2004 року та довідки про щомісячне грошове забезпечення, виданий управлінням МВС України в Сумській області, що не заперечується стороною відповідача (а.с. 6,7).

13 квітня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії згідно з грошовим атестатом №3 від 12 травня 2005 року, в якій позивач просив врахувати до грошового забезпечення вихідну допомогу на пенсію в розмірі 4065,00 грн., оскільки після ознайомлення зі своєю пенсійною справою йому стало відомо, що вказана сума не була врахована під час обчислення пенсії (а.с.5).

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом № 200/Н-11 від 28.04.2017 року відмовило позивачу в здійсненні перерахунку пенсії на підставі атестату грошового забезпечення № 3 від 12 травня 2005 року та вказало, що законодавство, згідно з яким ОСОБА_1 призначено пенсію, передбачає проведення перерахунків пенсій лише у разі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на умовах та розмірах, передбаченим КМУ (а.с. 6).

У запереченнях вказується, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Зазначена норма законодавства була реалізована позивачем при призначенні йому пенсії з 29 вересня 2005 року відповідно до грошового атестату від 12 травня 2004 року № 3 та довідки про додаткові види грошового забезпечення (а.с. 21, 22). Будь-які інші підстави для проведення перерахунку призначених пенсій чинним законодавством не передбачено.

Із копії грошового атестату № 3, виданого УМВС України в Сумській області, вбачається, що капітану ОСОБА_1 встановлено наступні види грошового забезпечення за період з 01 по 30 квітня 2004 року: 120,00 грн. посадовий оклад; 120,00 грн. за звання; 48,00 грн. двадцятипроцентна надбавка за вислугу років; 4065,00 грн. вихідна допомога на пенсію; 288,00 грн. стопроцентна надбавка наказ № 779 від 11.09.2001 року; 60,00 грн. наказ № 598 УБОЗ; 120,00 грн. за особливі умові служби; 57,00 грн. Указ Президента №370 від 21.04.2003 року (а.с. 7).

Із наданої копії Висновку про призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб навчальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» затвердженого 06 жовтня 2005 року начальником ВФРЕ УМВС України в Сумській області та відомостей про перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 датованої 01 січня 2008 року, 01 липня 2012 року та 01 травня 2017 року (а.с. 9-11) вбачається, що вихідна допомога нарахована при виході на пенсію в розмірі 4065,00 грн. при перерахунку пенсії позивача пенсійними органами не враховувалася.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з грошового забезпечення з урахуванням вищевказаної складової є протиправним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Отже наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, нічні, разові премії та індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 10.03.2015 р. по справі № 21-70а15. Підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду України при вирішенні даної справи суд не вбачає.

Відповідно до п. 3 Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.04.2015 № 475, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15.05.2015 р. за № 544/26989 до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тому зазначені види грошового забезпечення, які одержувалися позивачем та з яких було сплачено єдиний соціальний внесок, мають бути включені до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, а також в подальшому враховані під час здійснення відповідного перерахунку.

Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії грошового атестату № 3, виданого УМВС України в Сумській області, вбачається, що капітану ОСОБА_1 встановлено наступні види грошового забезпечення за період з 01 по 30 квітня 2004 року: 120,00 грн. посадовий оклад; 120,00 грн. за звання; 48,00 грн. двадцятипроцентна надбавка за вислугу років; 4065,00 грн. вихідна допомога на пенсію; 288,00 грн. стопроцентна надбавка наказ № 779 від 11.09.2001 року; 60,00 грн. наказ № 598 УБОЗ; 120,00 грн. за особливі умові служби; 57,00 грн. Указ Президента №370 від 21.04.2003 року (а.с. 7).

Згідно копії Висновку про призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб навчальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» затвердженого 06 жовтня 2005 року начальником ВФРЕ УМВС України в Сумській області та відомостей про перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 датованої 01 січня 2008 року, 01 липня 2012 року та 01 травня 2017 року (а.с. 9-11) вбачається, що вихідна допомога нарахована при виході на пенсію в розмірі 4065,00 грн. при перерахунку пенсії позивача пенсійними органами не враховувалася.

Таким чином, суд колегією суддів встановлено, що вихідна допомога при звільненні, у розмірі, зазначеному в грошовому атестаті № 3 від 12 травня 2005 року який видано УМВС України в Сумській області та з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач має право на перерахунок пенсії, з урахуванням вихідної допомоги при звільненні.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2017р. по справі № 591/5620/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскаженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.