Ухвала суду № 71073697, 13.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представникі позивача Рубан О.О., Олефиренко М.В.

представників відповідача Сумцової С.В., Шаповал Л.О.

свідка ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015р. по справі № 818/395/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Турбомаш», звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № 0000511502/3182, № 0000501502/3178 та № 000501502/3186.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року по справі № 818/395/15 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає у порушенні норм матеріального та процесуального права, постанова є необґрунтованою та незаконною, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.02.2015 року до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Турбомаш» до Державної пожаткової інспекції в м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.01.2015 року № 0000511502/3182, № 0000501502/3178 та № 0000501502/3186 (т. 1 а.с. 4-5).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року по справі № 818/395/15 адміністративний позов задоволено (т. 4 а.с. 149-152).

17.06.2015 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 818/395/15 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбомаш» відмовлено повністю (т. 4 а.с. 198-193).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 23.08.2017 року (К/800/31208/15) постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 4 а.с.261-266).

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду від 23.08.2017 року вбачається, що підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції від 17.06.2015 року слугувало те, що суд апеляційної інстанції зробивши висновок про відсутність реальних правових наслідків проведених господарських операцій в межах укладених позивачем договорів з контрагентами не повинен був обмежитись лише певними недоліками в оформленні первинних документів, ненадання окремих документів, а також інформацією про відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів у контрагентів. Так, як зазначено Вищим адміністративним судом України, обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду апеляційної інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та представників відповідача, опитавши свідка, врахувавши обставини, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.08.2017 року, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень-грудень 2013 року, січень-жовтень 2014 року. За наслідками перевірки 20.01.2015 року винесено податкові повідомлення рішення: № 0000511502/3182 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 66 627,00 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33 314,00 грн; № 0000501502/3178 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 803 351,00 грн; № 0000521502/3186 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 149 288,00 грн за період з травня 2013 року по жовтень 2014 року, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 287 324,00 грн (т. 1 а.с. 6-12). Відповідно до акту перевірки підставою для таких рішень є висновки відповідача про те, що суми податкового кредиту, задекларовані позивачем по відносинах з ТОВ «Бінер», ТОВ «Фортекс ЛТД», ТОВ «Армада-С», ПП «Константа-2007», ПП «Ресурс-імпорт» не підтверджені належними документами.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано та в судовому порядку не встановлено доказів на підтвердження, викладених в акті перевірки, висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно до ст. 198 Податковго кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі ст. 14 п. 14.1.18 Податковго кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Колегією суддів встановлено, що позивачем отримано від ТОВ «Фортекс ЛТД» стрічку сталеву, на підтвердження цього надано копії податкових та видаткових накладних, товарно-транспортні накладні, виписки з рахунку в банку, якими підтверджується оплата придбаного товару (т. 2 а.с. 203-214).

На підтвердження відносин з придбання товарів у ТОВ «Хімагромаш» позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, подорожній лист службового автомобіля, виписки по рахунку в банку про оплату придбаних товарів, товарно-транспортну накладну (т. 2 а.с. 215-225).

На підтвердження відносин з ПП «Ресурс-Імпорт» позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень та виписок з рахунку в банку, що підтверджують оплату отриманого товару (т. 2 а.с. 226-239).

На підтвердження відносин з ТОВ «Армада-С» позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок з рахунку в банку (т. 3 а.с. 1-29).

На підтвердження відносин з ПП «Константа-2007» позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, виписок з рахунку в банку, товарно-транспортних накладних (т. 3 а.с. 30-41).

На підтвердження відносин з ТОВ «Бінер» позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, виписок по рахунку в банку (т. 3 а.с. 42-100).

Колегія суддів зазначає, що частина номенклатури товарів податковій накладній № 52103 від 21.05.2013 року викладена російською мовою. При цьому в накладній містяться необхідні відомості щодо покупця та продавця, найменування та кількості товарів, їх вартості та суми ПДВ. (т. 3 а.с. 62).

На підтвердження відносин з ТОВ «Бахмацький машинобудівний завод» позивачем надано копію податкової та видаткової накладної (т. 4 а.с. 126-127).

Отримані податкові накладні відображались позивачем в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних (т. 3. а.с. 178-229). Суми від'ємного значення з податку на додану вартість позивач відображав податкових деклараціях та в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (т. 3 а.с. 101-177). Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців усі зазначені вище контрагенти позивача зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності. (т. 4 а.с. 128-146).

На підтвердження своєї позиції відповідачем подано лише акти про неможливість проведення зустрічних звірок з ТОВ «Фортекс ЛТД» та ТОВ «Бінер» з яких вбачається, що звірка проведена не була, первинні документи підприємств не досліджувались, а тому таки акти не можуть свідчити про непідтвердження первинними документами ТОВ «Фортекс ЛТД» та ТОВ «Бінер» показників, задекларованих позивачем (т. 1 а.с. 26-87). Також відповідачем надано повідомлення про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження стосовно службових осіб ПП «Ресурс-Імпорт» та ТОВ «Турбомаш» (т. 1 а.с. 42-43).

Колегія суддів вважає, що такі повідомлення також не є доказом вчинення позивачем порушень податкового законодавства. Відповідно до ст. 62 ч. 1 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Як визначено ст. 2 ч. 2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Згідно до ст. 6 п. 2 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. З викладеного вбачається, що вина особи у вчиненні злочину в України може бути встановлена виключно вироком суду, а не постановою слідчого, протоколами допиту свідка тощо. За таких обставин, сам лише факт внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження не може бути прийнятий судом як доказ вини службових осіб підприємства у вчиненні злочинів та порушення в звёязку з цим підприємством податкового законодавства.

Опитаний в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції свідок - водій ТОВ «Турбомаш» ОСОБА_5, пояснив, що працює водієм ТОВ «Турбомаш» і неодноразово перевозив товар до м. Києва на фірми, з якими співпрацювало ТОВ «Турбомаш», що підтверджується відповідними прибутковими накладними в матералах справи.

Керівник ТОВ «Турбомаш» ОСОБА_6 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції пояснив, що особисто находив контрагентів та перевіряв їх податкову історію через органіи ДПІ, після чого їздив до контрагентів особисто та заключав з ними договори, в тому числі з: ТОВ «Фортекс ЛТД», ТОВ «Хімагромаш», ПП «Ресурс-Імпорт», ТОВ «Армада-С», ПП «Константа-2007», ТОВ «Бінер» та ТОВ «Бахмацький машинобудівний завод», що підтверджується відповідними контрактами, наявними в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що надані представником позивача документи підтверджують використання в господарський діяльності ТОВ «Турбомаш» товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «Бінер», ТОВ «Фортекс», ПП «Ресурс-імпорт», ТОВ «Армада-С», ТОВ «Бахмацький машинобудівельний завод», ТОВ «Хімагромаш», ПП «Константа-2007» протягом 2012-2014 року.

Щодо кримінального провадження стосовно службових осіб ТОВ "Турбомаш", колегія суддів зазначає, що 10.08.2015 року прокуратурою Сумської області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 32015200000000004 від 14.01.2015 року в зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ "Турбомаш" складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, с. 5 ст. 191 - ч. 2 ст. 15 КК України (т. 4 а.с. 238-239).

Колегія суддів звертає увагу на те, що будь-яких інших доказів для підтвердження своєї позиції по справі та спростування відомостей, що містяться у первинних документах, які були досліджені в ході перевірки та копії яких були надані позивачем в ході судового розгляду справи в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає посилання відповідача на недоліки товарно-транспортних накладних у вигляді не заповнення усіх наявних граф, як на доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства безпідставними. Товарно-транспортна накладна супроводжує товар на шляху прямування від постачальника до покупця, не є підставою для формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за договорами постачання. Крім того, такий документ не є документом суворої звітності та не складається за встановленими формами.

Посилання позивача на «Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженим Наказ Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, у випадках здійснення перевезень власним транспортом позивача або транспортом постачальника суд вважає безпідставним, оскільки в такому випадку не виникають правовідносини між вантажовідправником, перевізником та вантажоодержувачем, на які розповсюджуються зазначені Правила. Також суд вважає, що окремі недоліки в первинних документах, на які відповідач вказує в акті перевірки, не призводять до недійсності таких документів та не спростовують прав позивача, пов'язаних з такими документами, за умови можливості встановлення характеру господарської операції за іншими документами.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів правомірності прийнятих ним рішень. Податкових кредит позивачем сформовано на підставі належним чином складених документів. Також позивачем правомірно, з підстав, встановлених законом, заявлено до відшкодування суми податку на додану вартість. Податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем 20.01.2015 року № 0000511502/3182 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 66 627,00 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33 314,00 грн; № 0000501502/3178 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 803 351,00 грн; № 0000521502/3186 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 149 288,00 грн за період з травня 2013 року по жовтень 2014 року, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 287 324,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при прийнятті 20.01.2015 року податкових повідомлень-рішень № 0000511502/3182, № 0000501502/3178 та № 000501502/3186 діяв не на підставі, не у спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, отже податкові повідомлення-рішення неправомірні та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015р. по справі № 818/395/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.